АНОТАЦІЯ
На початку XX ст. територія сучасних західних областей України була перетворена на сировинний придаток Польщі. Політичний і економічний гніт доповнювався державною системою національного гноблення.
Проте широкі народні маси не мирилися з насильним загарбанням Західної України і перетворенням її в колонію Польщі. Боротьба за визволення, за відродження Української соборної держави закінчилась блискучою безкровною перемогою в наші — прийняттям 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет.ВСТУП
Початок XX ст. був досить насиченим на території сучасних західних областей України. Будучи поділеною між кількома сусідніми державами, ця частина України була перетворена у сировинний придаток, ринок збуту іноземних товарів. У вирішенні їх долі часто втручалася міжнародна політика та міжнародні стосунки.
Особливо важким випробуванням піддавалася Галичина, вивченню якої і присвячена дане дослідження. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, вона була гноблена як в політичному, так і в соціально-економічному та національному розумінні.
Промисловість Галичини розвивалася дуже повільно. Сільське господарство теж було спрямоване на забезпечення дешевих продуктів метрополії. У національному питанні проводилась політика асиміляції українців.
Разом із розпадом Австро-Угорської імперії та утворенням Західно-Української Народної Республіки виникла необхідність в розбудові державно-правових інститутів. Ця діяльність часто супроводжувалась помилками і власне їх аналізує в роботі автор даної роботи, проводячи паралелі із сучасною Україною.
Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) та Галицька СРР залишили досить помітний слід в історії розвитку держави і права України. Однак, не зважаючи на це, ця тема в радянський період була майже повністю виключена із сфери наукового дослідження через ідеологічні та інші міркування.
Тому, переважно дослідженням Західноукраїнської Народної Республіки займалися в цей період вчені з числа української діаспори: зокрема В. Верига, М. Лозинеький, В. Кучабський, М. Стахів, М.Чубатий, С. Ярославин. Досліджували цей період і вітчизняні вчені В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик та інші, однак їм у цей період було важко зробити об'єктивні та неупереджені оцінки тим чи іншим історичним подіям та діяльності органів ЗУНР і Галицької СРР.
І тільки після проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 р. вони отримали змогу об'єктивно оцінити історичні події на території Західної України в 1918-1923 pp. Про це свідчать сучасні наукові розробки цих вчених та багатьох інших.
Догори