Христюк П., Замітки і матеріали до історії української революції 1917—1920рр. (Том 1-4) (1921) [PDF, DJVU]
Мова: українська
Опис:Христюк Павло (1880, Київщина — 19 вересня 1941 р., Хабаровський край Російської Федерації) — український політичний діяч і публіцист. Навчався у Київському політехнічному інституті. Був співробітником газети «Рада». 1916—1917 — редактор кооперативного журналу «Комашня». Співробітник есерівських (есери (СР)- абревіатура від "соціалісти-революціонери") газет «Боротьба» і «Трудова громада».
Провідний член ЦК УПСР (Української партії соціалістів-революціонерів) та Селянської спілки, член Центральної і Малої Рад, генеральний писар в уряді В. Винниченка. Співавтор земельного закону від 31 січня 1918 р. Міністр внутрішніх справ (з кінця лютого 1918 р. — державний секретар) в уряді В. Голубовича. 1919 — товариш (заступник) міністра внутрішніх справ в уряді І. Мазепи. Після IV з'їзду УПСР належав до фракції «центральної течії». З 1919 р. на еміграції у Відні, де був членом «закордонної делегації» УПСР та співредактором журналу «Борітеся — поборете!». 1924 — повернувся в Україну, працював у Товаристві робітників науки і техніки для сприяння соціалістичному будівництву (Харків, 1928—1931), співробітничав у журналі «Червоний Шлях».
Заарештований 2 березня 1931 р. за справою «Українського Національного Центру» і засуджений до ув'язнення. Помер в одному з концтаборів «Севвостлаґу» (Хабаровський край).
Автор книг «Замітки і матеріали до історії української революції 1917—1920», т. І-IV (1921—1922; є цінним джерелом до історії українських визвольних змагань), розвідок «1905 рік в Україні» (1925), «Нарис історії класової боротьби та соціалізму», «Україна доби селянської реформи в творах Г.Данилевського» (1930).
Пропоновані "Замітки і матеріали до історії української революції" дають досить детальне і вичерпне уявлення про те, що ж відбувалось на Україні в часи УНР. Попри яскраву декларативну діяльність (Універсали, З'їзди з їх блискучими постановами, циркуляри тощо), як із сумом констатує сам автор (а він був активним учасником та очевидцем подій зсередини), практично не було зроблено нічого, щоб провести ті всі декларації у життя. (Слово "нічого" тут виділено мною, але саме це слово кілька разів використовує автор (Христюк П.) для позначення результатів практичної державотворчої діяльності соціалістичного уряду УНР.) Тим більше цікаво порівняти цю діяльність (тобто відсутність практичної діяльності) з результатами роботи Гетьманату П.Скоропадського, який за коротший строк досяг незрівнянно більших результатів.
Із "Заміток" також явно видно глобальну ідеологічну помилку УНР та соціалістів: вони класові, навіть інтернаціональні відносини ставили багато вище за національні. Наївно вважаючи, що "трудящий люд" Росії їм набагато ближчий, ніж українська "буржуазія". Тому для них логічно було разом з російськими більшовиками ("трудящим людом") скидати "пана" Скоропадського, рубаючи гілку, на якій самі й сиділи. За ці ілюзії соціалісти (по-сучасному, демократи), зокрема і автор Христюк П.О., жорстоко поплатилися. Автор, як український соціал-революціонер, пішов у своїх наївних ілюзіях найдалі: він після повалення більшовиками УНР повернувся в Україну і якийсь (нетривалий) час брав участь у соціально-політичному житті країни. Після чого "класово рідний" уряд російського "трудящого люду" згноїв автора в концтаборі на Сибірській окраїні. Знову ж таки, для порівняння: "класово чужий", але український "пан і народний кровопивця" Скоропадський П., будучи за кордоном, наполегливо допомагав, коли потрібно, і своїм політичним опонентам-українцям (його заходам завдячують звільненням з німецьких концтаборів С.Бандера, А.Мельник, Я.Стецько, А.Левицький та ін).
Автор: Христюк Павло
Формат: PDF (Томи 1 та 2), DJVU (Томи 3 та 4)
Кількість сторінок: 152, 204, 160, 192
|
Anonymous
Догори
