Зміст
Родине (Л. Щипахіна)
Вовек: нигде и никогда (Л. Щипахіна)
Чого являєшся мені у сні (І. Франко)
Полудне (І. Франко)
Романс Нины (з музики до драми М. Лермонтова "Маскарад")
Мое сердце (Г. Гейне, рос. текст В. Грибовської)
Серенада Бенедикта (з музики до комедії В. Шекспіра "Багато галасу даремно", укр. текст А. Гозенпуда)
Пастелі. Вокальний цикл на слова П. Тичини: Світанок. День. Вечір. Ніч (П. Тичина)Про композитора
Костянтин Данькевич (1905-1984) - український композитор, піаніст, педагог. Народний артист СРСР (1954), Лауреат Шевченківської премії (1978).
Закінчив Одеську консерваторію (1929) по класу композиції та по класу фортепіано (В.Золотарьов, П. Молчанов, М. Рибицька), відтоді - її викладач.
Під час другої світової війни Костянтин Данькевич в евакуації керує Ансамблем пісні й танцю НКВС Закавказзя у Тбілісі, а в 1944 році стає ректором Одеської консерваторії, яку очолює до 1954 року.
Найбільше творче досягнення Данькевича в оперному жанрі - оперу «Богдан Хмельницький» (1951) - було піддано нищівній критиці, композитора звинуватили в буржуазному націоналізмі. У відповідь Данькевич створив другу редакцію опери, яка, незважаючи на зміщення політичних та історичних акцентів, набула значного поширення. Компроміс із владою дозволив митцеві продовжити успішну кар’єру: з 1953 року - професор Київської консерваторії, у 1956-1967 рр. - голова правління Спілки композиторів України.
Автор близько 150 творiв, серед яких - 3 опери: «Трагедійна ніч» (1935), «Богдан Хмельницький» (1951) і «Назар Стодоля» (1959), балет «Лілея» (1940), 2 симфонії (1937, 1945), численні хорові і вокальні твори, симфонічні сюїти, поеми, увертюри, ораторії, камерно-інструментальні ансамблі, фортепіанні твори, романси, пісні, музика для драматичного театру і кіно.