Стань одним з нас!
 

Anonymous

Півень О. Веселымъ людямъ на втиху! (1906) [pdf] Мова: українська (кубанська балачка)
Опис:

До збірки увійшли такі твори

1. Як цыганъ коня кравъ та пиймався
2. Козакъ задомъ ходыть
4. Писня про козака Мороза
5. Дурный Иванъ
6. Козацька брехенька
7. Весели писни
8. Цыганъ на сватанни
11. Козацька доля
12. У Мырового
13. Помишавъ чоботы
14. Гусарка
15. Колмыкъ та прохожый
16. Жыдъ та диты
17. Страшный косарь
18. Колмыкъ та старець
19. Колмыцька писня
20. Писни Чорноморськыхъ козакивъ
21. Панъ та ворожка
22. Писня про плынъ генерала Кухаренка
23. Писня про козака супруна
24. Козакъ - сырота
25. Як чортъ украв гетьманську грамоту
26. Старынна писн я про пана Лебеденка
27. Абы свижа копийка
28. Пробрехався
29. Солдаты та баба
30. Розумный Грицько
Автор: Олександр Півень
Місце видання: Москва
Видавництво: Типографія товариства І. Д. Ситіва
Формат: pdf
Кількість сторінок: 127
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім
Джерело: інше
Додаткова інформація:

Про автора

Олександр Юхимович Півень (16 червня 1872, Павлівська (нині Краснодарський Край, РФ - 7 квітня 1962, Дармштадт, Німеччина)
З дитинства Олександр Півень відчував потяг до літератури. Тут зіграла велику роль його мати, яка дуже рано вивчила сина читати і писати, а, головне, познайомила його ще в дитячому віці з творчістю Тараса Шевченка. Багато віршів Тараса Шевченка малий Сашко знав напам'ять.
Під враженням однієї з вистав театральної групи почав писати власну п'єсу з кубанського життя на "рідній кубанській мові". Зошит потрапив до чужих рук, однак доброзичливих - до рук радника Кубанського обласного правління Володимира Скидана, одного з організаторів українського життя на Кубанщині. Ознайомившись із твором, він відрекомендував Олександра Півня українському етнографу, щирому українцеві Митрофану Дикарєву. Ця зустріч і визначила подальшу долю Олександра Півня. Спочатку за невелику платню він записував для Дикарєва фольклорні матеріали з життя чорноморських козаків, а після його смерті вже самостійно збирав кубанський фольклор.
Перші його публікації з'явились ще за життя Дикарєва, в 1893 - 1894 роках, в етнографічних збірниках Бориса Грінченка, що виходили друком у Чернігові.
В 28 років Олександр Півень разом із дружиною Серафимою та сином повертається в рідну станицю Павлівську, де його обирають станичним отаманом.
Виявив себе на цій посаді Олександр Півень добрим господарем. Під його керівництвом було збудовано двоповерховий будинок, в якому 1901 року урочисто відкрили гімназію. Добився він і дозволу на проведення в Павлівській трьох щорічних великих ярмарків. Завдяки цьому станична скарбниця енергійно наповнювалась. На прибутки побудував отаман і триповерхову олійницю, багато кам'яниць тощо.
Починаючи від 1904 р., Олександр Півень публікує збірники кубанського фольклору у видавництвах Одеси, Києва, Харкова, Москви та Катеринодара. Вони включали в себе як справжні фольклорні записи, так і власні обробки. Перша така збірка вийшла 1904 року в Одесі. П'ятитисячний наклад було розкуплено за три місяці. В тому ж році було віддруковано додатковий тираж. Станичні правління, управління відділами, кінні полки, пластунські батальйони і кубанські гарматні частини виписували збірник десятками та сотнями примірників.
До 1920 р., тобто за 16 років, Олександр Півень видав 28 оригінальних збірників. Його книги витримали 25 перевидань. Його вірші поширювалися й у вигляді грамофонних записів.
Під час революційних подій 1917 - 1920-х рр. на Кубані Олександр Півень працював як талановитий пропагандист, закликав "стояти під козацькими прапорами" проти більшовицької навали. Його виступи збирали десятитисячні аудиторії. Та все ж довелось йому шукати пристановища закордоном.
В березні 1920 р. він емігрував до Грузії, потім виїхав до Криму, а звідти - на острів Лемнос в Егейському морі.
Наприкінці 1930-х років Олександр Півень переселяється до Німеччини, присвячує себе філософії і релігії, публікується в таких виданнях як "Кубанський край" та "Козацьке життя".
Помер Олександр Півень у м. Дармштадті в Німеччині 7 квітня 1962 року, не доживши два місяці до свого 90-ліття. На могильній стелі лаконічно зазначено: "Олександр Півень. Поет. Кубанський кобзар".
Через 20 років після смерті в США вийшов друком упорядкований ним двотомник під назвою "Кубанський кобзар".
Сьогодні рід Олександра Півня продовжують онуки: Юрій у Херсоні, Валентин у Петербурзі, Анатолій - на хуторі в Павлівському районі на Кубані.
Також на трекері
Півень О. Торбина сміху й мішок реготу (1995) [pdf]
Показати повідомлення:    

Поточний час: 29-Бер 10:32

Часовий пояс: UTC + 3


Ви не можете створювати нові теми на форумі
Ви не можете відповідати в темах на форумі
Ви не можете редагувати свої повідомлення на форумі
Ви не можете видаляти свої повідомлення на форумі
Ви не можете голосувати в опитуваннях на форумі
Ви не можете прикріплювати файли
Ви не можете завантажувати файли