Театр був любов'ю великої Лесі , і ця любов живила її творчість протягом усього життя. І тому так прикро, що десятиліттями драматичні твори Лесі Українки вважали несценічними. Це спростовують і самі твори, їхня театральна історія, і радіотеатр, який репрезентував і, вірю, репрезентуватиме цілком своєрідний жанр, що посідає значуще місце в доробку геніального поета і національній літературі загалом. І як тут не згадати Івана Франка, який зрозумів грандіозне обдарування Лесі Українки, назвавши її „трохи чи не одиноким мужчиною на всю соборну Україну”. Як тлумачить цей вислів Ліна Костенко: „В розумінні – трохи не єдиний. Але також і одинокий”. За два роки до смерті Леся Українка зізналася якось, що в неї з’явились грандіозні літературні задуми. Багато чого вона не встигла, проте, яке щастя для нащадків що в насичені ці роки – всупереч хворобі і негараздам – вона таки явила світові свою оригінальну, натхненну версію образу Дон Жуана. Після Тірсо де Маліна, Мольєра, Пушкіна українська драма „Камінний господар” показала нам не кам’яного гостя, якщо звернутися до Пушкіна, а „камінного господаря”. Різниця суттєва і надає великий простір для театральних тлумачень. Гордий лицар волі врешті решт переможений Командором, втративши кохану, волю, серце. Лише Лесі належить ідея образу Долорес, якої немає ні в легенді, ані в різних її інтерпретуваннях. Любов, вірність, самопожертва, духовна краса визначають цей образ, один із найпривабливіших у світовій драматургії. І дослідники, певно, мають рацію, вбачаючи в Долорес риси самої авторки. Вперше „Камінний господар був поставлений 1914-го року в театрі Миколи Садовського. Командора грав сам Садовський, Дон Жуана – Іван Маряненко, Великі імена... А за тридцять з гаком років визначний український режисер Валерій Гаккебуш поставив „Камінного господаря” на радіо. Дон Жуана зіграв наш славетний майстер Ярослав Геляс, учень великого Мар’яна Крушельницького, Геляс згодом став режисером і в різні роки очолював Тернопільський і Ужгородський театри. Той самий Геляс, який у Харкові вперше зіграв українського Гамлета. Саме харківські митці відтворили у радіотеатрі драму „В катакомбах”, написану 1905 року. Дія відбувається в катакомбах поблизу Рима і основний її конфлікт між Єпископом і рабом, який повстає не проти Бога, а проти лицемірства, нерівності, загарбаного права на істину. Тим-то Неофіт-раб прагне жити „вільним, непідвладним, богорівним”... У цій радіовиставі зокрема, беруть участь наші визначні митці Іван Маряненко і Леонід Тарабаринов. Радіотеатр представляє і свою версію „Кассандри” – театральної вистави Київського театру ім. Івана Франка в постановці Сергія Сміяна. Тема драми не нова, але тлумачення Лесі Українки цілком оригінальне. Сама Леся писала про Кассандру, як вона її розуміє: ”Ся трагічна пророчиця, із своєю ніким не признаною правдою, з своїм даремним пророчим талантом...” В Кассандровій жорстокій правді її найвища любов до земляків, до Трої. У ролі героїні драми Юлія Ткаченко. Музика Юрія Знатокова. Рідіотеатр звертався також до суто поетичних творів Лесі Українки. Поему „Давня казка” поставив Василь Обручов, а ніби від самої авторки звучить голос Світлани Горлової. Драматичні поеми, п’єси Лесі Українки – скарбниця національного і світового театру. І на цій ниві – вірю, в майбутньому ще багато тлумачень-відкриттів. --- Ніна Новоселицька /Заслужений діяч мистецтв України/
Диск 2
Навіть у суто поетичних творах Лесі Українки вчувається не лише драматизм, а й драматичний за жанром виклад подій. А суто драматургія в творчості поета посідає вагоме місце. Слід лише пожалкувати, що сценічна історія цих великих творів бідніша ніж хотілося б. Тішуся тим, що саме радіотеатр вніс свій вагомий внесок в історію відтворення шедеврів Лесі. У драматичній поемі „Оргія” автор, як і в „Кассандрі”, звертається до Греції – місце дії – Коринф. Герой – славетний грецький співець Антей, нащадок Прометея, - з глибоким сумом дивиться на поневолену римлянами батьківщину. Цей трагічний образ у радіовиставі, глибоко вирішеній Сергієм Данченком, з великою трагічною силою відтворив Богдан Ступка. А дружину Антеєву Нерісу - лукаву, хитру і все ж таки люблячу - грала радіодебютантка Олена Пономаренко. „Бояриня” – драматична поема, що відсилає нас, мабуть, до 60-х років ХVII сторіччя. То перший твір для театру, створений Лесею на українському матеріалі. Пишучи свою поему, авторка хворіла, і залишається лише дивуватися, що написано цей дивовижний твір за три дні. „Безконечно печальним образом” назвала Ліна Костенко героїню „Боярині” Оксану, що живе в Москві, тужить за Україною і помирає від цієї туги. Поставив виставу Дмитро Чирип'юк, а Оксану зіграла Лариса Хоролець. В „Осінній казці” Леся Українка ніби торкнулася політичних подій, проте, надала їм казкового забарвлення. Лицар-вязень – жертва обставин – в цій ролі Олексій Богданович, а принцеса, може то і є сама воля – актриса Ада Роговцева. До речі, саме Ада Роговцева зіграла на сцені в драмі Юрія Щербака „Сподіватись” саму Лесю Українку. Апофеозом творчості Лесі Українки – і не тільки драматичної - є драма-феєрія „Лісова пісня”, написана влітку 1911 року. Сама авторка зізнавалася, що п’єса подарувала їй дорогі хвилини екстазу. Душа народу, душа природи промовляє до нас і промовлятиме завжди зі сторінок феєрії. А написано її за 10-12 днів. Це краса поезії і пересторога, це безсмертя кохання і розуміння того, що не всі можуть „своїм життям до себе дорівнятись”. Це історія життя, любові, зради, вірності, пам'яті, забуття і знову таки життя. Драмі притаманні високі ідеали краси і шляхетності. Це і стало сенсом радіовистави, вирішеної режисером Віталієм Малаховим. Мавку зіграла Ада Роговцева, Лукаша – Олександр Ігнатуша, дядька Лева – Костянтин Степанков. Драми Лесі Українки – духовний скарб нації. І майбутньому належить ще сказати своє слово у тлумаченні його шедеврів. --- Ніна Новоселицька /Заслужений діяч мистецтв України/
1. Оргія 2. Бояриня 3. Осіння казка 4. Лісова пісня
Рік видання: 2006 Автор: Леся Українка Жанр: драма Видавець: Компанія А.Е.Л. Мова: українська Тип: радіовистава Кодек звуку: mp3 Параметри аудіо: 256 кб/с, стерео, 44 кГц Тривалість: 09:14:31 Джерело: files.ukraine.ck.ua Додаткова інформація:
Диск 1
Радіовистава “Камінний господар” Режисер Валерій Гаккебуш. Музика Всеволода Рождественського. Дійові особи та виконавці: Командор дон Гонзаго де Мендоза – Аркадій Гашинський Донна Анна – Віра Родіонова Дон Жуан – Ярослав Геляс Долорес – Антоніна Ліцканович Сганарель, слуга Дон Жуана – Володимир Дальський Дон Пабло де Альварес, батько донни Анни – Федір Брайченко Донна Мерседес, мати донни Анни – Марія Боголюбова Донна Консепсьйон, грандеса – Феодосія Барвінська Маріквіта, покоївка – Катерина Литвиненко Дуенья донни Анни – Марія Шульга Веде виставу – Лідія Лєсная Запис 1951 року. “В катакомбах”. Радіовистава за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер Алла Бабенко, редактор Людмила Кузьміна Дійові особи та виконавці: Єпископ – Данило Антонович Християнин-патрицій – Борис Ставицький Дияконіса – Софія Федорцева Диякон – Михайло Кірін Старий раб – Федір Радчук Християнка-рабиня – Рея Колосова Анціллодея – Світлана Чібісова Християнка – Ганна Бабіївна Старий диякон – Василь Стеценко Християнин-купець – Олександр Сомов Молодий християнин – Анатолій Літко Артисти Харківського Українського драматичного Театру ім. Т. Г. Шевченка. Веде виставу – Леонід Тарабаринов Запис 1960 року. “Касcандра”, радіокомпозиція вистави Київського академічного театру ім.Івана Франка, створена за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер-постановник Сергій Сміян, музика Юрія Знатокова, редактор Лариса Шумакова Дійові особи та виконавці: Кассандра, дочка троянського царя Пріама, пророчиця, жриця Аполлона – Юлія Ткаченко Поліксена, її сестра, молода дівчина – Наталя Лотоцька Деїфоб, її найстарший брат, ватаг військовий – Аркадій Гашинський Гелен, другий її брат, віщун і жрець – Борис Ставицький Паріс, наймолодший брат Кассандри – Павло Морозенко Гелена, жінка спартанського царя Менелая – Галина Семененко Андромаха, жінка Гектора, брата Кассандри – Ольга Кусенко Левке – Тамара Горчинська Хрізе – Алла Нечерда Айтра – Галина Сліпенко Клімена – Зінаїда Цесаренко Креуза – Аза Власова Долон, молодий троянець – Степан Олексенко Ономай, цар лідійський – Василь Дашенко 1-й вартовий – Борис Лук’янов 2-й вартовий – Микола Панасьєв З-й вартовий – Михайло Крамар 4-й вартовий – Ян Козлов Флейтист – Павло Громовенко Сінон – Віктор Цимбаліст Агамемнон – Федір Брайченко Менелай – Станіслав Станкевич Одіссей – Леонід Жуковський Діомед – Яків Сиротенко Аякс – Анатолій Помилуйко Троянець – Валерій Турбовський Раб – Іван Савастру Від автора – Анатолій Васильєв Запис 1971 року. Інсценована поема Лесі Українки “Давня казка”. Режисер Василь Обручов. Редактор Лариса Шумакова Дійові особи та виконавці: Від автора – Світлана Горлова Поет – Олександр Биструшкін Бертольд – Станіслав Станкевич Перший співець – Микола Шутько Другий співець – Станіслав Пазенко Перший воїн – Віталій Розстальний Другий воїн – Ігор Стариков Запис 1986 року. Радіовистава “Одержима” за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер Сергій Проскурня. Музика Юрія Шевченка. Редактор Ніна Новоселицька Дійові особи та виконавці: Міріам – Лариса Хоролець Месія – Богдан Ступка Йоганна – Ольга Сумська Старий – Костянтин Степанков Слуга – Микола Карцев Преторіанець – Борис Вознюк Від автора – Сергій Проскурня Тексти оголошень читає Володимир Карпінський Запис 1992 року
Диск 2
Поетичний театр Лесі Українки. Радіовистава “Оргія” за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер Сергій Данченко. Музика Юрія Шевченка. Редактор Ніна Новоселицька. Дійові особи та виконавці: Антей – Богдан Ступка Герміона – Юлія Ткаченко Евфрозіна – Лариса Хоролець Неріса – Олена Пономаренко Хілон – Остап Ступка Федон – Володимир Нечипоренко Меценат – Костянтин Степанков Префект – Віталій Розстальний Прокуратор – Борис Вознюк Панегірист – Олексій Богданович Запис 1990 року. Радіовистава “Бояриня” за драматичною поемою Лесі Українки. Режисер-постановник Дмитро Чирип’юк, музика Юрія Шевченка.Редактор - Ніна Новоселицька. Дійові особи та виконавці: Оксана – Лариса Хоролець Перебійний – Віктор Цимбаліст Перебійниха – Наталя Лотоцька Степан – Володимир Нечипоренко Мати – Юлія Ткаченко Іван – Олександр Биструшкін Гість – Остап Ступка Ганна - Ірина Дорошенко Запис 1991 року Радіовистава “Осіння казка”. Фантастична драма Лесі Українки. Режисер Сергій Проскурня. Музика Юрія Шевченка.Редактор Ніна Новоселицька Дійові особи та виконавці: Принцеса – Ада Роговцева Лицар – Олексій Богданович Служебка – Надія Кондратовська Пастух – Борис Вознюк Будівничий – Костянтин Степанков Пряха – Тетяна Назарова Швачка – Марина Бяхова Ткаля – Ксенія Ніколаєва Молодий хлопець – Микола Шкарабан Робітники – Олексій Бондаренко, Георгій Кишко, Олександр Кочубей Від автора – Сергій Проскурня Запис 1992 року. Радіовистава “Лісова пісня”. Драма-феєрія Лесі Українки. Режисер Віталій Малахов. Музику Володимира Губи виконує симфонічний оркестр Українського радіо під керуванням Вадима Гнєдаша. Редактор Ніна Новоселицька. Дійові особи та виконавці: Мавка – Ада Роговцева Лісовик – Дмитро Франько Водяний – Юрій Мажуга Русалка – Лариса Кадирова Той, що греблі рве – Олександр Парра Потерчата – Катя Степанкова і Костянтин Степанков молодший Перелесник – Богдан Ступка Русалка Польова – Людмила Логійко Той, що в скалі сидить – Віталій Розстальний Дядько Лев – Костянтин Степанков Куць – Борис Вознюк Лукаш – Олександр Ігнатуша Мати – Мирослава Резниченко Килина – Ірина Дука Хлопчик – Галина Данилів Запис 1980 року.
Ви не можете створювати нові теми на форумі Ви не можете відповідати в темах на форумі Ви не можете редагувати свої повідомлення на форумі Ви не можете видаляти свої повідомлення на форумі Ви не можете голосувати в опитуваннях на форумі Ви не можете прикріплювати файли Ви не можете завантажувати файли
!УВАГА!
Сайт не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням та каталогізацією посилань, що надсилають та публікують на форумі наші читачі. Якщо ви є правовласником будь-якого представленого матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього були в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми негайно приберемо його. Файли для обміну на трекері надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не завантажувати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!
Anonymous
Догори