Зофія Мітосек. Теорії літературних досліджень (2003) [djvu, pdf]

Зміст

Вступ 7
Народження поетики
(Арістотель, 384 - 322 до н.е.) 22
Арістотель і Платон. Предмет поетики. Генологія. Будова трагедії. Прагматична модель поезії. Катарсис. Мімезис. Арістотель і натуралістичні та творчі орієнтації в науці про літературу.
Розум і ремесло (естетика французського класицизму) 32
Нормативна поетика і наука про літературу. Класицизм. Форма. Imitatio. Наслідування і проблеми натури, розуму й емпіричного світу. Картезіанська поетика й філософія. Соціологічне коріння поетики. Актуальність концепції мистецтва як реалізації системи умовностей. Код поетичної мови.
Мистецтво як практика самодостатня (Кант, 1724- 1804) 43
Виникнення естетики й проблеми смаку. Методологічний намір Канта. Обгрунтування здатності судження. Літературна критика і наука. Естетична функція. Форма і формалізм. Символізм у поезії. Кант і структуралізм.
Історія і пізнання (Гегель, 1770 -1831) 56
Філософія і теорія мистецтва. Поезія й поетичність. Питання мови та висловлювання. Специфіка поезії. Література і дійсність. Пізнання й реалізм. Історизм як інтерпретаційна позиція. Розвиток думки Гегеля.
Естетика позитивізму (Тен, 1829 -1893) 79
Проект унауковлення гуманістики. Номотетизм і натуралізм. Метод. Обумовленість літератури. Генетизм і психологізм. Психологія як основа інтеграції гуманістики. Критерії поцінування в історії мистецтва. Історія літератури. Критика позитивізму (марксизм, «філософія життя», структуралізм). Позитивізм у XX ст. й дилеми науки про літературу.
Філологічно-історичний метод 97
Філологія. Шерер, Лансон і проблеми історії літератури. Антилозитивістська позиція Клейнера. Принципи науковості. Історичні синтезування й системи цінностей. Значення твору.
Антипозитивістський злам у науці про літературу 114
Критика сцієнтизму. Гуманістика. Неокантіанство. Номотетизм та ідеографізм. Теорія вираження Кроче. Гуссерлівська критика психологізму. Дільтей і. теорія світу духу. Література та експресія. Символізм у поезії й поетичний світогляд. Читач. Розуміння. Релятивізм і соціологія пізнання. Проблеми суб’єкта пізнання.
Феноменологія літератури (Інгарден, 1893 - 1871) 132
Феноменологія. Будова літературного твору. Вимисел та структурні якості твору. Естетична позиція та естетична функція. Погляди Інгардена на поетичну мову й лінгвістична поетика. Феноменологія і структуралізм. Читання. Наука про літературу. Розвиток ідей Інгардена.
Несвідомість і мова (психоаналіз) 162
Ситуація психоаналізу. Теорія несвідомості. Погляди Фройда на літературу. Мова прагнення. Символіка. Літературний психоаналіз: Юнг, Фрай, Морон. Проблеми мови. Теорія поетичної мови Крістевої.
Дилеми реалізму (Лукач, 1885-1971) 183
Теорія класової свідомості та історія літератури. Історико-літературний процес. Реалізм. Поцінування. Авангардизм. Лукач і Брехт. Структурно-генетичний метод. Лукач і марксистська естетика.
Російський формалізм 206
Теорія літератури. Предмет пізнання. Поетична мова. Форма і зміст. Прийом. Дослідження прози. Фабула і сюжет. Морфологія казки Проппа. Проблеми оповіді (сказу). Теорія літературної революції Тинянова.
Структуралізм 219
Структурний метод. Лінгвістика де Сосюра. Структура і система в теорії літератури (чеський структуралізм). Проблеми історії літератури. Якобсон - проблеми літературної комунікації. Поетична функція. Мова і семантика. Поезія граматики. Дослідження нарації: Леві-Строс, Варт, Тодоров. Структурна семантика Греймаса. Семіологічна уява.
Семіотика 248
Теорія знаку де Сосюра і Пірса. Літературний твір як знак: Морріс, Мукаржовський, Леві-Строс. Моделювання в мистецтві. Поезія та іконічність. Вторинні моделюючі системи - Лотман. Значеннєві рівні та їх трансформації - Барт. Концепція літератури й читання Барта. Семіологія значення і теорія літературної комунікації. Концепція значеннєвої продуктивності - Крістева. Осягнення семіотики.
Література як діалог (Бахтін, 1897 - 1975) 279
Наукова позиція Бахтіна. Боротьба з формалізмом. Марксистська критика структуралізму - Волошинов. Діалог як взаємодія і діалог в літературі. Філософія слова. Теорія роману. Історико-літературний процес. Література і культура. Методологічні висновки.
Література і відчуження (марксизм) 307
Марксистська естетика і проблеми літератури. Літературні ідеологічні форми. Реалізм. Ідеологія і суперечності літературного виробництва. Література як інституція. Відчуження мистецтва. Франкфуртська школа. Література та ідеологічні механізми. Літературна мова та інституції шкільництва. Революційне мистецтво. Революційне читання і читання естетичне. Література й долання відчуження. Критична свідомість та революційні передумови теорії.
Інтертекстуальність 341
Інтертекстуальна функція. Інтертекст - глобальне та обмежене трактування. Інтертекстуальність і реалістична література. Загальний текст. Авангардизм. Інтертекстуальна свідомість. Інтертекст і значення твору. Читання, читач і дослідник.
Література і деконструкція (Дерріда, нар. 1930) 357
Дерріда і структуралізм. Семіологія та граматологія. Деконструкція у Гайдеггера. Література - мімезис, щеплення, диссемінація. Малларме, Джойс, Целан, Соллерс. Письменник і мова - спроби домовитися. Американський деконструкціонізм.
Генетична критика 380
Приклад Сартра. ITEM. Розвиток методу. Понятійна мережа. Генетика та історія літератури. Рукописи й літературна комунікація та смислова продуктивність. Процес писання. Праця пера.
Післямова до третього польського видання 399
Гуменюк В.І. Про працю Зофії Мітосек «Теорії літературних досліджень» ,404