За жменю доларів (A Fistful of Dollars) / Per un pugno di dollari (1964) BDRip 720p Ukr/Eng/Ita | Sub Ukr/Eng

цікаві факти

• Реліз фільму в США був затриманий, тому що сценаристи «Охоронця» (1961) Акіра Куросава і Рюзо Кікушіма подали до суду на творців «За жменю доларів» за порушення авторських прав. Куросава і Кікушіма виграли процес і отримали 15 відсотків від світового прокату фільму Серджіо Леоне, ексклюзивні права на розповсюдження в Японії, Тайвані і Південній Кореї. За словами Куросави, картина «За жменю доларів» принесла йому більше грошей, ніж його ж «Охоронець» (1961).
• Головна роль могла дістатися Генрі Фонді, Стіву Рівзу і Чарльз Бронсон.
• «За жменю доларів» - рімейк «Охоронця» (1961).
• В американських трейлерах, а також у промо-матеріялах назва фільму було вказана як «A Fistful of Dollars», однак, у самому фільмі - «Fistful of Dollars».
• Спочатку Серджіо Леоне не збирався запрошувати Еніо Моріконе для роботи над фільмом, тому що не був вражений жодним з саундтреків, що зробив Моріконе для інших картин. Однак, вже початкові начерки майбутніх композицій, які прозвучали у фільмі, змусили Леоне змінити свою точку зору і негайно укласти контракт з Моріконе. Надалі Моріконе напише музику для всіх наступних фільмів Леоне.
• «За жменю доларів» називають першим спагеті-вестерні, але до виходу фільму на екрани вже існувало близько 25 подібних картин, знятих в Італії. Однак, «За жменю доларів» став першим фільмом, що отримав міжнародний прокат.
• «За жменю доларів» - перший спільний проект Серджіо Леоне та Енніо Моріконе.
• У школі, Серджіо Леоне та Енніо Моріконе вчилися в одному класі.
• Початкова назва фільму «Прекрасний незнайомець» («The Magnificent Stranger») було змінено на «За жменю доларів» всього за три дні до прем'єри. Ніхто не спромігся сповістити про це Клінта Іствуда, який і гадки не мав, що фільм отримав схвальні відгуки у глядачів до тих пір, поки його аґент, три тижні потому, не сказав йому про це.
• Ім'я «Людини без імені» (Клінт Іствуд) - Джо. Його ім'я можна почути в сцені розмови з трунарем, а також у фінальних титрах персонаж Іствуда вказаний, як Джо.
• За словами Говарда Г’юза, автора «Одного разу на дикому італійському Заході», Серджіо Леоне самостійно знайшов дерево, яке, на його думку, ідеально підходило для дерева з шибеницею. Дерево викопали і перевезли на знімальний майданчик.
• Клінт Іствуд здебільшого самостійно створив образ свого героя. Так, наприклад, він купив чорні джинси, капелюх і сигари.
• Оскільки це була спільна італійсько-німецько-еспанська постановка, на знімальному майданчику існував значний мовний бар'єр. Клінт Іствуд спілкувався з Серджіо Леоне та італійською частиною знімальної групи через каскадера Беніто Стефанеллі, який був неофіційним перекладачем на проекті.
• Коли відбулася прем'єра фільму на каналі «ABC» в 1975 році, то для картини була знята додаткова сцена, яка пояснює чому «Людина без імені» вирушив у Сан Міґель. Ні Іствуд, ні Леоне не брали участь у дозйомках. У даній сцені Гаррі Дін Стентон, який зіграв політика, наказує герою Іствуда в обмін на помилування відправитися в Сан Міґель і позбавити місто від двох банд. Ця сцена доступна на спеціяльному DVD-виданні фільму.
• Найвідоміше примруження Клінта Іствуда виникло через яскраве сонце і високоватні лампи на зйомках.
• Зйомки фільму завершилися в 1964 році, але в кінопрокат США картина вийшла тільки в 1967.
• Клінт Іствуд сам запропонував ідею того, щоб «Людина без імені» курив сиґари. Він купив звичайні сиґари, а потім розрізав кожну з них на три частини.
• У початкових титрах фільму в імені режисера було написано «Боб Робертс» замість Серджіо Леоне, це було обумовлено тим, що раніше в Італії люди не ходили на італійські фільми, а ходили вийнятково на американські. Саме тому Леоне схитрував і взяв собі псевдонім Боб Робертс.