Вомбад - Перепливу океан (2010) [MP3] | Pop / Rock / Alternative
Стиль: Pop Rock Alternative
Країна, місто: Україна, Рівне
Видавець: MOON Records (м. Київ)
Виконавці:Вадим Гончаров (вокал)
Дмитро Камінський (бас-гітара)
Олександр Надозірний (соло-гітара)
Сергій Пилипчук (ударні) Пісні:1.Перепливу
2.Фрагменти
3.Моє місто
4.Щоб рухатись
5.Коли ти кохаєш
6.Може я тебе люблю
7.Останній день
8.Хочу вірити
9.Ти скажи
10.В твоїх словах
11.Пісні для тебе Бонус відео:1. Перепливу океан - [ ВІДСУТНЄ В РОЗДАЧІ ]
2. Вісім годин - [ ВІДСУТНЄ В РОЗДАЧІ ] Тривалість: 00:34:51
Мова: українська
Бітрейт: 224 кб/с (трек 3 - 320 кб/с)
Джерело: vk.com
Додаткова інформація: про гуртРівненський гурт під дивною назвою “Вомбад” виник близько чотирнадцяти років тому (1997). Змінивши за цей час не одного учасника та не раз музичну манеру виконання пісень, він все ж існує та творить власну історію. Коли з’являється ідея написати ту чи іншу композицію, учасники команди не орієнтуються на інших.
Щодо складу гурту, то до нього входять чотири хлопці:
Вадим Гончаров (вокал)
Дмитро Камінський (бас-гітара)
Олександр Надозірний (соло-гітара)
Сергій Пилипчук (ударні)
На відміну від гуртів, де у кожного є лише певні обов’язки (один пише музику, інший — слова до неї), у “Вомбада” своєрідна “кухня”. До написання пісні причетні всі учасники і жоден не лишається осторонь цього процесу.
За роки існування вони написали близько 50 музичних творів. Нещодавно хлопці завершили новий альбом під назвою “Перепливу океан”, до якого увійшло 11 пісень.
“Вомбадівці” не одноразово брали участь у різних культурних заходах та фестивалях. В минулому році вони відвідали Польщу, де виступили на кількох концертах, присвячених вступу Польщі в ЄС.
Буденне життя гурту, можна сказати, переповнене роботою. Окрім того, що кожен із хлопців працює, вони майже щодня репетирують близько чотирьох годин. Про альбомДо свого другого альбому група Вомбад йшла близько шести років - і за цей час, звичайно, все трохи змінилося. Не сказати, щоб радикально - якщо шлях починається під впливом неоромантики, готики і пост-панку, це, мабуть, завжди помічається, але, всеж таки, в новій роботі значно менше смур. Більше - досвіду, спокійною меланхолії і, як не дивно, романтики. Без "нео" - говоримо зараз про зміст текстів. І, треба сказати, в поєднанні з горезвісною меланхолійністю мелодій це справляє дійсно приємне враження. Власне, це музика з подвійним дном. Вона може бути навіть фоновою - завдяки відсутності гострих кутів у мелодіях та інтонаціях. Такий собі альбом балад. Якщо не прислухатися - він здається дуже врівноваженим. А от якщо прислухатися - якраз друге дно і відкривається: це альбом глибоких почуттів, яскравих переживань і, одночасно, спокійних роздумів. Не спекуляцій на тему, а саме - власних роздумів. Можливо, саме тому вся робота в цілому звучить так чесно ...
|
Гість
