про виконавця
Віка вас шокує? Дратує нахабними танцями-шманцями? Її неймовірно екстравагантні лахи – ляпас вашому естетичному смакові? Ваш слух обурює неймовірний суржик? Дуже добре. Вона досягла мети. Втім, епатаж для Віки – це, так би мовити, програма-мінімум. Необхідний для її сценічного існування набір архітипових ознак такого собі міського покидька невизначеного роду. Вона вдосконалила “петеушну” естетику ленінградця Віктора Цоя. Вона драматизувала образ “підвішеного” між селом і містом “бурсака” (“бурса” – так величають учні ПТУ свій навчальний заклад).
Український панк започаткувала група ВВ. Львівські Брати Гадюкіни підхопили “це дєло” і розвинули – звісно на рідному грунті. З’явилась ціла низка гротескних, генетично прив’язаних до Лемківщини пісень. Однак, якби Сергій Кузьмінський не грав на сільскіх весіллях півдесятка років, не народився б незбагненний “Мертвий півень”... І не почули б ми “Ганьбу” й “Шахтарське бугі” – пісень, що їх спеціально для Віки написав Сергій. А бас-гітарист і звукорежисер Володимир Бебешко “одягнув” ці речі в сучасні електроні шати і запустив у Світ Божий.
- Я розуміла що перед тим, як вийти на львівську сцену, потрібно знайти новий образ, пластику, відповідну музику. У своїх пошуках мала відповідні орієнтири – це творчість таких світових зірок, як Стінг, Ніна Хаген, Габрієл...
Вирішальний момент – знайомство з Гадюкіними. Виник спільний проект. Однак я відчула, що тягну ковдру на себе. Ні, ми не сварилися. Навіть не розлучалися. У нас спільні концерти, але різні прграми...
На фестивалі “Червона Рута” вони так і виступили: спочатку Віка, а потім БРАТИ. Віка, як відомо, отримала “Гран-Прі”. Два лідери – дві різні моделі сценічної пластики. Будь-яка музична група поряд з шалено-експресивною співачкою миттєво перетворюється в акомпануючий склад на другій лінії. Цікаво, що в обраному тоді новому амплуа, Віка працювала приблизно півроку, а її нові речі вже суттєво відрізнялися від “червонорутівських” пісень-бойовиків.
В українській естраді ще ніхто так вільно і впевнено не обходився з музичною формою, ніхто ще не досяг такого влучного синтезу.
Влітку 1993-го Віка виїхала з концертом до Нью-Йорку. Цього разу з нею були її син і улюблений кіт. Ставши не зовсім законним емігрантом, Віка вирішила превірити себе на міцність. Чи видужає? А було й справді не солодко. Лише через деякий час вона створила власну групу ЕХІТ, яка грає блюзові стандарти й український панк...
Гість
