Василь Зінкевич - Збірка пісень (1970-2006) [MP3] | Pop
Стиль: Pop
Країна: Україна
Виконавці: Василь Зінкевич, VA
Пісні:Пісні01. А любов (128 кб/с)
02. А я знаю (192 кб/с)
03. Балада про мальви (Мальви) (128 кб/с)
04. Весна для тебе (128 кб/с)
05. Від перевалу до перевалу (256 кб/с)
06. Вірю (320 кб/с)
07. Голос скрипки (запис з концерту) (64 кб/с)
08. Горянка (Раз весною в горах на високім плаї...) (320 кб/с)
09. Горянка (320 кб/с)
10. Два кольори (256 кб/с)
11. Де смереки стрункі (Де трембіта співа) (192 кб/с)
12. Де ясні зорі (Дай нам, доле, щедрих літ) (128 кб/с)
13. Забудь печаль (Весільна заметіль) (128 кб/с)
14. Залишені квіти (320 кб/с)
15. Залишені квіти (запис фільму з “Червона Рута”) (128 кб/с)
16. Заметіль (Така глибока ніч) (64 кб/с)
17. Знов я у гори іду (256 кб/с)
18. Знову літо (128 кб/с)
19. Кличу тебе (128 кб/с)
20. Край, мій рідний край (128 кб/с)
21. Літо пізніх жоржин (256 кб/с)
22. Любовь останется (64 кб/с)
23. Мамина світлиця (Світлиця) вер. 1 (320 кб/с)
24. Мамина світлиця (Світлиця) вер. 2 (192 кб/с)
25. Мамина світлиця (Світлиця) вер. 3 (128 кб/с)
26. Марічка (В'ється, наче змійка, неспокійна річка...) (128 кб/с)
27. Ми йдемо далі (320 кб/с)
28. Міст надії (192 кб/с)
29. Море вечорове (Мелодія прозора) (192 кб/с)
30. Моя перша любов (128 кб/с)
31. Музика весни (128 кб/с)
32. Музика звучить (128 кб/с)
33. На березі життя (320 кб/с)
34. На перехресті доріг (Крізь літа) (64 кб/с)
35. На перехресті доріг (192 кб/с)
36. На полонині (128 кб/с)
37. На швидких поїздах (запис з фільму “Червона Рута”) (128 кб/с)
38. На щастя, на долю (256 кб/с)
39. Ніби вчора (320 кб/с)
40. Новий день над Україною (Це моя Україна день новий зустрічає) (128 кб/с)
41. Ой, чия ж то крайня хата (320 кб/с)
42. Осінь прийшла (320 кб/с)
43. Пісня буде поміж нас (320 кб/с)
44. Пісня з полонини (В пісні серце розкриваю) (128 кб/с)
45. Пісня про тебе (Бачу тебе) (256 кб/с)
46. Попурі (Горянка, Червона рута, Край, мій рідний край) (128 кб/с)
47. Прийду у сни (Ти наснись мені) (256 кб/с)
48. Разве можно (128 кб/с)
49. Рождение дня (256 кб/с)
50. Розквітай любов (128 кб/с)
51. Розквітай моя Волинь (запис з виступу) (128 кб/с)
52. Русские берёзы (128 кб/с)
53. Світ без тебе (64 кб/с)
54. Серце скрипки (Чиє то в скрипці серце б'ється) (128 кб/с)
55. Серце скрипки (Чиє то в скрипці серце б'ється) - ін. версія. (179 кб/с)
56. Сині гори (128 кб/с)
57. Скажи мені, що сталося (320 кб/с)
58. Скажи, скажи (320 кб/с)
59. Скрипка грає (320 кб/с)
60. Сніжинки падають (174 кб/с)
61. Солодка омана (192 кб/с)
62. Срібні очі (Твої очі) (256 кб/с)
63. Там за дорогами (128 кб/с)
64. Темна ніч на гори ляже (128 кб/с)
65. Тече вода (128 кб/с)
66. Ти знов прийдеш (128 кб/с)
67. Ти прийди в синю ніч (320 кб/с)
68. Ти сонце в небі (256 кб/с)
69. Тобі вклонюсь, доленько моя (запис з виступу) (128 кб/с)
70. Хай щастить! (128 кб/с)
71. Хай щастить! (ін. вер.) (320 кб/с)
72. Русские берёзы (256 кб/с)
73. Червона рута (320 кб/с)
74. Червона рута (128 кб/с)
75. Червоні яблука моїх пісень (320 кб/с)
76. Шлях до Тараса (256 кб/с)
77. Я піду в далекі гори (Мила моя) (320 кб/с)
78. Я піду в далекі гори (Мила моя), (запис з фільму “Червона Рута”) (128 кб/с)
79. Ясени (320 кб/с)
80. Балада про Віктора Хара (256 кб/с)
81. Музико моя (128 кб/с)
82. Скажи, скажи (запис з виступу) (128 кб/с)
83. Тільки раз цвіте любов (Лиш раз цвіте любов) (запис з виступу) (64 кб/с)
84. Тільки раз цвіте любов (Лиш раз цвіте любов) (128 кб/с)
85. Только любовь (256 кб/с)
86. На щастя, на долю (інша версія) (192 кб/с)
87. Усе на світі від любові (запис з виступу) (256 кб/с)
88. Червона рута (версія з платівки) (320 кб/с)
Тривалість: 05:29:54
Мова: Українська, російська (48, 49, 52, 72, 85)
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 56-320 кб/с
Джерело: Інтернет, інше
Додаткова інформація:
"Його слухав би безконечно, бо артист має не тільки прекрасний голос, а й співає розумом, серцем і своєю позицією — в житті та творчості. Він ніколи не цурався свого українства, а навпаки, вивищував його, прославляв. І став не просто зіркою — мегазіркою української естради, її легендою."
із статті Г. Садовської «Вільне життя плюс». Думаю під цими словами підпишеться кожен, кому відома творчість В.Зінкевича.Василь Зінкевич - патріарх української музики.Народився 1 травня 1945 року в селі Васьківці Хмельницької області. Шлях до зіркової слави артиста пролягав через Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва, танцювальний колектив «Смеречина». Восени 1968 року, після служби в лавах ЗС СРСР, Василя Зінкевича запрошує в ансамбль «Смерічка» художній керівник Левко Дутковський. Василь працює солістом і через рік, по приходу в колектив юного співака Назарія Яремчука, вони удвох складають зоряний дует, який в майбутньому приносить ВІА «Смерічка» всесоюзне визнання і феноменальну популярність. У Розтоках Василь Зінкевич, разом з Володимиром Івасюком, успішно знявся в танцювальних сценах в художньому фільмі «Білий птах з чорною міткою». У 1971 році в Карпатах, у мальовничому містечку Яремче був знятий і показаний по Центральному телебаченню Всесоюзному перший український музичний телефільм режисерів Мирослава Скочиляса та Романа Олексіва «Червона Рута». У цьому фільмі герой Василя Зінкевича – молодий шахтар Борис із Донбасу – виконав багато українських пісень молодого буковинського композитора і поета Володимира Івасюка: «На швидких поїздах», «Мила моя», «Залишенi квiти» (на музику Валерія Громцева), але кульмінацією музичного фільму було виконання молодим співаком пісні про щасливе і справжнє кохання – «Червона рута». У цьому ж році солісти ансамблю Василь Зінкевич, Назарій Яремчук і молодий композитор Володимир Івасюк беруть участь у підсумковому телеконкурсі «Пісня року» в місті Москва. Вони успішно виконують пісню «Червона рута» в супроводі оркестру Всесоюзного радіо і телебачення під керівництвом Юрія Силантьєва, що приносить колосальну популярність молодому колективу, автору і звучить по всьому Радянському Союзу. У складі ВІА «Смерічка» Василь Зінкевич багато гастролює по нашій країні і за кордоном, і скрізь їх чекає успіх та симпатія глядачів.
У 1972 році на Центральному телебаченні Василь Зінкевич, Назарій Яремчук та ВІА «Смерічка» беруть участь у Всесоюзному телеконкурсі «Алло, ми шукаємо таланти», успішно виконують пісню Левко Дутковського «Горянка» на слова поетів Б. Леонтюка та С. Борисенка і отримують звання лауреатів. Співак приймає участь в записі пісень на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія» на перший міньйон, а також для першого диску-гіганту ансамблю «Смерічка». У 1975 році Василь Зінкевич залишає ВІА «Смерічка». Через хворобу зв’язок він не міг співати, поїхав до Ленінграду, думав там лишитися працювати. Але, на щастя, лікарі йому допомогли, повернули голос, і саме тоді нагодився Валерій Громцев і запросив його на Волинь. Василь Іванович переїжджає до Луцька. Співак відновлює свою творчість і працює в українському ВІА «Світязь» (колишній ВІА «Карпати»), художній керівник Валерій Громцев, в подальшому керівниками ансамблю були Станіслав Чуєнко, Михайло Мусієнко, Олександр Сєров, Олег Дерев’янко, Ігор Перчук, Дмитро Гершензон. Василь Іванович є провідним виконавцем пісень колективу, і завдяки йому волинський ВІА «Світязь» швидко піднімається на хвилю популярності у нашій країні. На українському радіо і телебаченні часто звучать пісні у виконанні улюбленого співака публіки – Василя Зінкевича. У 1978 році співак бере участь у Всесоюзному конкурсі «Молоді голоси», де успішно виконав пісні Володимира Івасюка «Тільки раз цвіте любов» на слова Богдана Стельмаха і «Світ без тебе» на слова Василя Бабуха. 22 травня 1979 співак бере участь у прощанні зі своїм другом, композитором Володимиром Івасюком. У 1980 році легендарному співаку Василю Зінкевичу присвоєно звання Заслуженого артиста України, а в 1985 – Народного артиста. У 1994 році йому присуджена Державна премія ім. Т. Г. Шевченка, у 1999 році співак нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня. У 1997 році Василь Зінкевич від України бере участь у Міжнародному журі Міжнародного конкурсу молодих виконавців естрадної пісні «Вітебськ – 1997». 25 травня 2000 співак взяв участь у ювілейному вечорі «Імперія Пісні» популярного поета – пісняра Юрія Рибчинського з нагоди його 55-річчя, який пройшов у київському Палаці «Україна». У цьому ж році, поряд з іншими іменами відомих діячів мистецтв, які народилися або працювали на Буковині, в Чернівцях на “Алеї Зірок” з’явилося і ім’я Василя Зінкевича. 22 липня 2002 метр української естради взяв участь у концерті «Україна молода», який пройшов у Києві.
Сьогодні В. Зінкевич проживає і працює у м. Луцьку.
У 2003 році були випущені авторські альбоми поета Юрія Рибчинського, до яких увійшли пісні у виконанні Василя Зінкевича: «Разве можно» – альбом «Крик птицы», серія «Золоті пісні України 70-х»; «Скрипка грає», «Шлях до Тараса» – альбом «Скрипка грає», серія« Золоті пісні України 80-х»; «Тече вода» – альбом «Тече вода», серія «Золоті пісні 90-х». У 2004 році вийшов альбом «Пiснi про кохання» у серії «Золота колекція», до якого увійшли пісні: «Червона рута» Володимира Івасюка і «Залишенi квiти» Валерія Громцева у виконанні Василя Зінкевича та ВІА «Смерічка». У 2005 році, у ювілейний рік народження Василя Івановича, по українському ЦТ був показаний музичний фільм, присвячений багаторічній творчості легендарного артиста на естраді. В цьому ж році в альбом «Кращі пісні української естради ХХ століття» в серії «Золота колекція» була включена і пісня–шлягер всіх часів і народів «Червона рута» у виконанні Василя Зінкевича та ВІА «Смерічка». У 2006 році вийшов альбом «Квiтка папоротi» в серії «Українська лірічна збірка», до якого включена і пісня «Скрипка грає».
Творчість талановитого українського співака Василя Зінкевича принесла вітчизняній естраді багато пісень-шлягерів у 70 – 80-ті роки XX століття, які і зараз молоді та популярні.
uaestrada.orgКнязь української пісні (стаття з газети «Вільне життя плюс»)У нашому місті знову виступав Василь Зінкевич. Герой України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка, народний артист України, легенда української естради взяв участь у розкішному концерті в «Березолі» до Дня працівників сільського господарства. Голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк зібрав на нього найвідоміших українських співаків. І Василь Зінкевич був серед них.
Його приїзд у Тернопіль (як, зрештою, в будь-яке інше українське місто) — завжди свято. Його слухав би безконечно, бо артист має не тільки прекрасний голос, а й співає розумом, серцем і своєю позицією — в житті, творчості. Він ніколи не цурався свого українства, а навпаки, вивищував його, прославляв. І став не просто зіркою — мегазіркою української естради, її легендою.
Незважаючи на те, що Василь Зінкевич — мій улюблений співак, якось не випадало взяти в нього інтерв’ю. Два роки тому, здавалось, була близькою до мети. Принаймні, мене запевняли, що є така домовленість, що артист погодився поспілкуватись після виступу. Він тоді співав у Тернопільському національному економічному університеті. Ми справді зустрілись після концерту. Василь Зінкевич залишив автограф на запрошенні, але сказав, що втомився, що йому ще їхати в Луцьк, а надворі — темна ніч (то був грудень 2008-го). Проте пообіцяв: як приїде в Тернопіль з наступним концертом, відповість на мої запитання. Та це виявилось лише ввічливою відмовкою, бо, як сказав мені його тернопільський друг-журналіст, Василь Зінкевич практично не дає інтерв’ю. Навіть йому. Тож він би щиро позаздрив, якби мені це вдалося зробити.
Але я ніскільки не жалкую, що нам так і не вдалося поспілкуватися. Бо диктофон зберіг його натхненне слово між піснями і позаминулорічного концерту, і цьогорічного. Василь Зінкевич говорить так само гарно, як і співає. Отож — одкровення співака між піснями.
ПРО ТЕРНОПІЛЬ. «Ви повернули мене в молодість. Якраз із Тернополя, з отих майже 25 концертів, розпочався мій пісенний шлях. Це була перша моя українська публіка, яка повірила в мене. Ви стали співавторами моєї творчості. Низький уклін вам за це».
Коли Василь Зінкевич з Назарієм Яремчуком із самодіяльної сцени Вижницького будинку культури перейшли на професійну Чернівецької обласної філармонії, то перші гастролі «Смерічки» в статусі професійного колективу відбулися саме на Тернопіллі. То був грудень 1968 року. Вони шість днів співали в Тернополі — по три концерти на день. Успіх був дивовижний! А потім поїхали по області — і теж скрізь аншлаги, овації, захоплення тернополян.
ПРО ПУБЛІКУ. «Феномен української публіки ще не досліджений і не вивчений. Це унікальне явище. Хто тільки не приїжджає до нас, зокрема й італійські співаки, всі дивуються: що за публіка?! А дивного тут немає нічого. В Україні прекрасні пісні, які потребували прекрасних голосів. Знову ж таки, прекрасні голоси потребували прекрасних пісень. І ще з давніх часів, від Соломії Крушельницької, пісенний тонус визначали Київ, Львів, Самбір, Коломия, Полтава, Лубни, Харків, Одеса і, безперечно, Тернопіль. Це все було тут. Публіка завжди робить свою справу — вона визначає, вона є своєрідним дзеркалом. Тому ще раз, моя рідна, дорога тернопільська публіко, спасибі! Я не зрадив тобі, я на крилах несу пісні по світу, пам’ятаючи, що саме з того берега Тернопільського ставу розпочав свій лет — високий, далекий і, слава Богу, потужний».
ПРО МИСТЕЦТВО. «Сьогодні зібрав нас усіх економічний університет. Цей прекрасний палац створений для того, щоб тут звучало високе мистецтво. Я завжди кажу: якщо зникне високе українське мистецтво, наш народ посеред білого дня осліпне. Духовно. Це дуже серйозно. Тому правильна лінія, правильна політика університету, спрямована на процвітання гармонії. Адже хочемо ми цього чи ні, все розпочинається з духовного. І коли мені сказали, що тут виступали і скрипалі Богодара Которовича, і Кубанський хор, то це досить серйозно, бо то справді високе мистецтво».
Той концерт в економічному університеті присвячувався репрезентації нової книги нашого земляка, поета-пісняра Степана Галябарди «Кохайте жінку», яка вийшла в Тернополі. Василь Зінкевич брав у ній участь, і, по суті, його виступ був концертом у концерті. Творчі побратими обмінялися компліментами. За словами Василя Зінкевича, «Степан Галябарда — поет унікальний, чутливий, неповторний. Він вміє сказати так, як у перший раз. Ідучи дорогою життя, він не зрадив у любові. І це не перебільшення... Якщо десь там, у Венеції, народжуються геніальні поети, то у нас вони народжуються в Гусятині. Там багато гусей, багато води, і наш Степанчик народився там. Він направду унікальний поет, не шоумен, він дихає правдою». Степан Галябарда від тих похвал зніяковів: «Аж незручно чути такі слова з уст князя української пісні, української культури і нації. Для мене найвища честь і гордість стояти поруч з класиком української пісні. І коли я чую з його уст свої слова — це для мене найбільша радість».
ПРО УКРАЇНСЬКУ ПІСНЮ. «Я торкнувся струн вашого серця — і вони зазвучали українською піснею. Ми є сила, хоча б тому, що маємо таку пісню, де три хвилини не просто забави, а нашої суті. Українська пісня справді обіймає своїми крилами світ. Доводилось бувати в багатьох країнах. І без перекладу, не розуміючи ані слова, публіка встає. Я кажу: ви ж не розумієте, про що я співав. А вони відповідають: в українських піснях є щось таке, що лікує. Ми не можемо без пісні, вона душа наша. Взагалі, треба частіше заглядати в дзеркало своєї душі, щоб впізнавати себе. Непростий тепер час, але ми ніколи не втратимо своєї неповторності. Бо ми — українці».
ПРО СЕЛО І ЙОГО ТРУДАРІВ. «Я щасливий, що народився в селі, ніколи не забуду тієї стежини, що пробігала поміж житами, а над нею — високі безмежні небеса; що українське село — це своєрідна академія високої моралі. Тут бережуть рідне слово, тут бережуть рідну пісню, тут кожному кажуть: «Добрий день!» Де б не бував, в яких далеких краях не виступав би, завжди із гордістю кажу, що я народився в селі, навчався в сільській консерваторії, де моїм високим професором був мій український народ. Направду, народе мій, ти не просто великий, ти — океан. І я щасливий, що з твого колоска рожденний».
ПРО ЖІНКУ. «В моїй уяві жінка самим Богом одягнута в сонце. Вона проміниться життям. Не випадково в просторі один-єдиний промінь приймає жінка, після чого з’являється життя на землі. Звучать пісні про любов для вас, адже жінка у віках любові — неповторна».
ПРО ЗНАЧИМОГО ДРУГА. «Маю за високу честь бути сьогодні серед прекрасної родини славного Тернополя. Тішуся, що в мене є тут багато друзів. І серед них один, значимий для мене, котрого величаю братом... То Михайло Михайлович Цимбалюк. Де б він не був, по всій Україні, завжди летів сюди, на Тернопілля, щоб ось так, як нині, в родинному колі, пліч-о-пліч, творити кожен день во славу України, во славу прийдешніх поколінь. Україна варта того. І я тішуся, що нині є така гармонія. Він завжди забороняє мені говорити про нього. Але сьогодні свято, то як же не сказати про друга добре слово. Та треба сказати, щоб і люди почули, щоби це було публічно (оплески). Ви чуєте, які оплески на вашу честь, Михайлику! Тому бажаю, брате мій, творчого польоту, високого, потужного. Разом із родиною. І в подарунок пісня нашої молодості — незабутня «Червона рута».
Коли Василь Зінкевич співав, він справді був на сцені князем української пісні. В білому піджаку, що розлітався над ним білими крилами, коли піднімав руки. З посивілим волоссям, та все той же карпатський легінь — енергійний, рвійний. Своїм неповторним і все ще сильним та задушевним голосом, своєю манерою виконання він видобував з кожної пісні душу і дарував її глядачам. Магія його співу не залишала байдужими ні літніх, ні молодих. Бо справжнє і високодуховне мистецтво поза часом і поза віком.
Галина САДОВСЬКА.
«Вільне життя плюс», №97 (15209) від 03.12.2010 р.Василь Зінкевич може заспівати і телефонний довідник1 травня маестро відзначив своє 60-річчя. Серед поетів-піснярів побутує жарт, що Зінкевич може блискуче заспівати навіть телефонний довідник, але якось Василь Іванович змусив автора тексту пісні все переробляти одинадцять (!) разів.
Тему ж цієї пісні - “Новий день над Україною”, що стала своєрідною одою Вітчизні, авторам підказав саме він.
У нього немає випадкових пісень, хоча за чотири десятиріччя заспівав їх сотні. Кожна стає подією, явищем: “Червона рута” і “Літо пізніх жоржин”, “Два кольори” і “Ясени”, “Ніби вчора” і “Хай щастить вам, люди добрі!”, “Скрипка грає” і “Шлях до Тараса”, “На березі життя” і “Музико моя”. Кожна - як гімн високому й прекрасному.
Доводилося бачити його відразу після концерту, коли в кутку гримерки стояли відра з подарованими йому квітами, а сам маестро знеможено сидів у кріслі у мокрій до нитки сорочці. Та за якусь хвилю він вже завзято прасував ту сорочку для наступного виступу. Цю процедуру здійснює лише сам.
За першим фахом Василь Іванович - художник (другий його диплом - режисера). Він завжди сам моделював сценічні костюми для ансамблю “Світязь”, з яким виступав багато років, неодмінно беручи на гастролі етюдник.
Він удостоєний всіх найвищих відзнак, можливих у нас для митця, - звання народного артиста України, Національної премії імені Тараса Шевченка. Та головне - він має ІМ’Я, здобуте благородно і правдиво, істинну любов народу.
Трикутник його долі - Поділля, де народився, де залишився спалахом дитячий спомин, коли на Святвечір батько заносив з морозної хурделиці дідуха у світлицю. Буковина, де навчався у Вижницькому художньому училищі. (Почав свій злет як співак разом з братом своїм духовним, Назарієм Яремчуком, у легендарній “Смерічці”). І Волинь, де живе і працює вже три десятиріччя, де сам зростив, поставив на крило двох соколів - синів Василя і Богдана.
Друзі й колеги співака знають: щороку на день народження Зінкевича марно було шукати для привітань вдома у Луцьку. Цього дня, незважаючи ні на що, він приїздив у рідне село Васьківці, що на Хмельниччині, - до мами. Та ніяк не погоджувалася переїздити до сина, казала, що старе дерево не пересаджують. Кілька років тому вона відійшла у вічність, і Зінкевич осиротів по-справжньому... А навесні 1983 року, коли сади купалися у білому цвіті, він, як завжди, приїхав у село до мами. Вона була вже у літах, їй стало важко носити воду до господи навіть від недалекого “журавля”. І маестро викопав для неї на обійсті криницю. На початку 90-х років у Луцьку перейменували вулицю, на якій живе Василь Зінкевич. Вона отримала нову назву - Світла вулиця. Звичайно, випадковість, але символ також.
wz.lviv.ua
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Анатолій Фіглюк. Музика: Степан Гіга.
Кохання - то глибоке джерело,
Воно завжди лише п'янким було.
Як стрімкий ручай, летить на зустріч знов
До кожного із нас свята любов.
Любов приходить в снах і на яву,
Любов, якою мрію і живу.
Бо є лише вона: серед зими весна -
Краса дівоча ніжна й неземна.
Приспів:
А любов, а любов, як весна цвіте,
І, як свято, кожен день щастя нам несе!
А любов, а любов тільки раз цвіте,
Як загубимо - тоді щастя не буде!
З весни у літо перейшли літа,
І знов любов п'янка й молода.
Вона, як ясний день, являється мені,
І я купаюсь радісно у ній.
Приспів.
Любов нам щастя принесе!
Любов нам щастя принесе!
Приспів.
А любов, а любов, знов і знов цвіте,
І, як свято, кожен день щастя нам несе!
А любов, а любов тільки раз цвіте,
Як загубимо, тоді щастя не буде!
02. А я знаю
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Ростислав Братунь. Музика: Ігор Білозір.
Де світанок землю будить,
Заполонять дивні чари,
Хай почує мене любка,
Коли вийду понад хмари.
Приспів:
А я знаю, а я знаю,
Що в долині любку маю,
Ту, що вірно так кохає,
Моє серце зігріває.
Хай дзвенять гірські потоки,
Хай шумлять про те смереки,
Що пропав у мене спокій
У долині недалекій.
Приспів.
Ні долини, ні вершини
Нас не в силі розлучити,
Бо гуцулу з Верховини
Без коханої не жити.
Приспів.
Ту, що вірно так кохає,
Моє серце зігріває.
03. Балада про мальви (Мальви)
Виконує: В.ЗінкевичВІА “Світязь”. Музика: Володимир Івасюк. Слова: Богдана Гура
Заснули мальви біля хати.
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне, мати не засне
жде вона мене.
І тільки мати не засне, мати не засне
жде вона мене.
О мамо рідно, ти мене не жди.
Мені в наш в дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
і кров’ю зацвіла!
Не плач же мамо, ти ж бо не одна!
Багато мальв насіяла війна!
Вони тобі шепочуть восени:
“Засни… засни… засни… засни…”
У матерів є любі діти.
А у моєї тільки квіти.
Самотні мальви під вікном, мальви під вікном
заснули вже давно.
Самотні мальви під вікном, мальви під вікном
заснули вже давно.
Як зійде сонце, вийди на поріг –
і люди вклоняться тобі до ніг.
Пройдися полем, мальви буйних лук
торкнуться твоїх рук.
Життя як пісня, що не відзвенить!
Як мальви, знов для тебе буду жить.
Якщо не встиг я ласки принести,
прости… прости… прости… прости…
04. Весна для тебе
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Вадим Крищенко. Музика: Микола Свидюк.
Де в ліс вростає далина
За синіми потоками,
Нас приголубила весна
Словами кароокими.
І пригостила нас іще,
Щоб озивалась гомоном,
Пахучим наче цвіт дощем,
Як ласка чистим променем.
Приспів:
Ця весна для тебе, ця весна для мене,
Ця весна для поля, ця весна для неба -
Березневе сонце зустрічає нас
І любов дарує в неповторний час.
Замалювався сум зими
Весни веселим кольором,
Озвучились неначе мить -
Давай же поговоримо,
То ж не барися, я прийшов
До тебе на побачення
І наша молода любов
Весняним днем освячена.
Приспів.
05. Від перевалу до перевалу
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Володимир Кудрявцев. Музика: Валерій Громцев.
Від перевалу до перевалу
Сонце вставало, сонце сідало,
Чисті потоки, грали цимбали,
А ми з тобою щастя шукали.
Щастя буяло в щедрому полі,
В мирному небі, на видноколі,
Від перевалу до перевалу
Білі хмарини перепливали.
Приспів:
Нам не забути красного літа,
Все нагадають зібрані квіти,
Як ми з тобою щастя шукали
Від перевалу до перевалу.
Щастя у квітах на полонині,
Щастя у сонці на Верховині.
Від перевалу до перевалу
Пісню кохання ми заспівали.
Приспів.
06. Вірю
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Вадим Крищенко. Музика: Ігор Білозір.
Не кажи мені слово печальне "Прощай",
Озовись, як луна вечорова,
Знову нам поїзди прокричать
І у серці відлуняться знову
Ой, за мною летить крізь літа погляд твій,
Все на світі у вічному русі,
Зустрічай на пероні надій,
Я вернусь, я вернусь, я вернуся.
На дорогах житя нам розлука дана,
Щоб сильніше, вірніше любити.
І згасити не зможе вона
Нашу вірність – чеканням зігріту.
Вірю ласкою губ,
Вірю ніжністю рук,
Наша зустріч в житті не остання.
Як не буде розлук,
Як не буде розлук,
То й не буде, не буде стрічання.
07. Голос скрипки
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Максим Міщенко / Микола Мозговий. Музика: Зеновій Гучок.
В полонині серед квітів
Скрипка грає понад світом,
Плаче серед гір.
Скрипки музику чарівну
На крило підхопить вітер
Та й полине аж до зір.
Там зі скрипкою горянка
Викликає щастя зранку,
Доленьку свою.
Скрипка у руках дівочих
Засміятись аж хоче,
Хоче кликати весну.
Приспів:
Така прозора музика звучить,
Коли твоя рука струни торкає,
Тебе як чую серце защемить:
Чому так ніжно скрипка грає?
Така до болю музика звучить,
Любов'ю молодою огортає,
І знову моє серце защемить,
Коли так ніжно скрипка грає.
То не скрипка засміялась,
То дівчина дочекалась,
Що прийшла весна.
Як ранковий сон наснилась,
Так в житті мені зустрілась
Та красуня неземна.
А над горами лелеки
Парами летять здалека,
Крізь літа й роки,
Скрипки музику почують
Нам з тобою навіщують
Хай весільні рушники.
Приспів.
08. Горянка (Раз весною в горах на високім плаї...)
Виконує: В.Зінкевич, ВІА “Світязь”. Слова: Володимир Кудрявцев. Музика: Микола Мозговий
Раз весною в горах на високім плаї
Стрілася горянка мені чарівна,
Враз у моїм серці розлилась, мов повінь
Нестримно безмежно любов і весна.
Приспів:
Ти причарувала, ти приворожила,
Чарівна горянко, неземна краса,
Від краси твоєї синьоока мріє
Серце моє мліє та горить, мов жар.
Якби м хтів зустріти я тебе, жадана
Чарівна горяно, на тім плаї знов,
Заспівати пісню про своє кохання,
Про свій сум чекання, про свою любов!
Приспів.
Ти причарувала, ти приворожила,
Чарівна горянко, неземна краса,
І, вірю мила, що настане днина -
Моя пісня щира поєднає нас!
09. Горянка
Виконують: В.Зінкевич, Н. Яремчук, ВІА “Смерічка”. Музика: Левко Дутківський. Слова: Микола Леонтюк, Сергій Борисенко.
Бери мене, сивий орле, на широкі крила,
Занеси мене у гори, де сумує мила.
Де срібляться рідні звори і зоріють ранки,
Занеси мене у гори, в гори до горянки.
Приспів:
Поміж буки, поміж граби
Черемош несе дараби.
Здійми, орле, крила, широкі вітрила.
Пісню в серці принесу я, що славлять Карпати,
Заспіваю і коханій не дам сумувати.
Віднеси мене в Карпати, василькові плаї,
Там, де вітер Верховині коси розплітає.
Віднеси, бо серцем чую я її чекання,
Милій пісню подарую, пісню про кохання.
Приспів.
10. Два кольори
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Дмитро Павличко. Музика: Олександр Білаш.
Як я малим збирався навесні
Іти у світ незнаними шляхами.
Сорочку мати вишила мені,
Червоними і чорними,
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої два кольори
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої два кольори:
Червоне то любов, а чорне то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись як мамине шиття
Мої сумні і радісні дороги.
Мені війнула в очі сивина
Та я нічого не несу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
11. Де смереки стрункі (Де трембіта співа)
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Василь Гостюк. Музика: Остап Гавриш.
Де смереки стрункі
Кришталева водиця,
Де гуцульські плаї -
Тут ночами не спиться.
Де трембіта співа,
А то й жалісно плаче,
Там блукає любов
У розлуці, одначе.
Тут згадаєш усе,
Що до серця припало
І кохання моє,
Що любов'ю не стало.
Тут і щастя на двох
Було нами зігріто,
А у травах пісні
Дарувало нам літо.
Вже відбігли роки,
Долю вмито сльозою,
Коли стрінемось ми -
Обійдеш стороною!..
Вже про нашу любов
Солов'ї відспівали!..
Тут згадаєш усе,
Що до серця припало
І кохання моє,
Що любов'ю не стало...
12. Де ясні зорі (Дай нам, доле, щедрих літ)
Виконує: В.Зінкевич, ВІА “Світязь” (запис 1983 р.) Слова: Олександр Богачук. Музика: Олександр Сєров.
Там, де ясні зорі, там, де тихі води,
Я шукаю пісню чарівної вроди.
Вийди, моя пісне, виглянь із-за гаю,
Синіми очима весняного краю.
Приспів:
Дай нам доле щедрих літ,
Серце з піснею зведи,
Щоб любові перший цвіт
Сяяв нам назавжди!
Вийшла пісня з гаю та й пішла луною,
Доки серце маю — будеш ти зі мною!
Той хто має пісню, що співала мати,
Не забуде стежки до своєї хати.
Приспів.
13. Забудь печаль (Весільна заметіль)
Виконує: В.Зінкевич, ВІА “Світязь”. Слова: Тамара Севернюк. Музика: Леонід Затуловський
Не знаю я, не знаю я
Не знаю ти чи є кохання без розлук?
Любов моя, любов моя,
Любов моя - для тебе серця кожен стук.
Забудь слoва, забудь слова,
Забудь слова, що принесли образу й біль
Приспів:
Згадаю я ласкаві руки,
Заберу тебе з розлуки,
Поведу тебе в весільну заметіль.
До тебе я, до тебе я,
До тебе лину я і в снах і наяву.
Любов моя, любов моя,
Любов моя, тобою мрію і живу.
Забудь печаль, забудь печаль,
Забудь печаль, що розлучила нас в житті
Приспів.
Забудь печаль, забудь печаль,
Забудь печаль, і серце щастям освіти,
Забудь печаль, забудь печаль,
Забудь печаль, і знай, що в світі тільки ти.
Розлук нема, розлук нема,
Розлук нема для тих, хто любить назавжди.
Приспів.
14. Залишені квіти
В.Зінкевич, Н. Яремчук, ВІА “Смерічка” (запис 1976 р.). Слова: Володимир ІвасюкМузика: Валерій Громцев.
Скоро вечір...
Одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь мабуть і я, бо навіщо?
Моє кохання, як той жовтий лист,
Воно може впасти тільки до твоїх ніг...
Не знаю я, чи знов сюди прийду сюди,
Та залишаю замісь себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе я!
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Так знай, я щастя своє тут залишив,
Залишив я.
Можливо вітер підхопить отой квіт,
до якого не торкнулися твої руки
І понесе його в слід, за отим жовтим листком,
Ні, хай краще бере його швидка вода,
Хай краще бере його швидка вода
Не знаю я, чи знов сюди прийду сюди,
Та залишаю замісь себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе я!
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Так знай, я щастя своє тут залишив,
Залишив я, залишив…
15. Залишені квіти (запис фільму “Червона Рута”)
Виконує: В.Зінкевич, ВІА “Смерічка” Слова: Володимир ІвасюкМузика: Валерій Громцев.
Скоро вечір...
Одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене.
Він сюди більше не повернеться.
Не повернусь мабуть і я, бо навіщо?
Моє кохання, як той жовтий лист,
Воно може впасти тільки до твоїх ніг...
Не знаю я, коли сюди прийду,
Та залишаю замісь себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе!
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Так знай, я щастя своє тут залишив,
Залишив я.
Можливо вітер підхопить оцей квіт,
до якого не торкнулися твої руки
І понесе в слід, за отим жовтим листком,
Ні, краще нехай бере його швидка вода,
Не знаю я, коли сюди прийду,
Та залишаю замісь себе
Ті квіти, що знайшов в саду
Для тебе, для тебе!
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Так знай, я щастя своє тут залишив,
Залишив я, залишив…
16. Заметіль (Така глибока ніч)
Виконує: В.Зінкевич. (Запис 1985 р.) Слова: Неоніла Стефурак. Музика: Остап Гавриш.
Кілька днів зосталось до зими,
Вже давно на скронях сивина.
Я тебе зігріти не зумів,
І тепер ти одна.
Заметіль! У горах випав сніг,
Джерело з-під криги знову б'є.
Я тебе для щастя не зберіг -
Відгукнись — де ти є, де ти є, де ти є?
Приспів:
Минуло стільки літ, невже пройшло життя,
Лише душа болить, і знов сніги летять,
Біля снів, які не відбулись.
Біля ран, які не гоїть час,
Біля мрій я крила обпалив
Тим вогнем, що не згас, що не згас...
Така глибока ніч, не прозирнути дна,
Кохана, відгукнись, для мене ти одна.
Приспів.
17. Знов я у гори іду
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Юрій Рибчинський. Музика: Микола Мозковий.
Знов мені наснилися зажурені лелеки
Знов мене покликали додому уві сні,
Добрий день, Карпати, добрий день, мої смереки,
Добрий день вам, гори чарівні!
Тут веселий вітер в'є гніздо на полонині,
Тут зустрів уперше я людських сердець тепло,
Тут мої краяни, тут життя мого коріння,
Тут моє пісенне джерело!
Приспів:
Знов я у гори іду,
А назустріч потоки, мов роки.
Знов я у гори іду,
Щоб зустріти весну молоду.
Знов я у гори іду,
А ті гори, мов доля високі,
Я до них, я до них, я до, я до них іду,
Наче на сповідь іду.
Над горами місяць, як вівчар далекозорий,
Нагадає він мені, це свідок мовчазний,
Як моє кохання заблудилась в перших зорях,
В чистих небесах юнацьких мрій.
Приспів.
18. Знову літо
Виконує: Василь Зінкевич. Слова: Микола Сингаївський. Музика: Микола Свидюк
Мов спогади терпкі вернули мені літо
І я зриваю знов цілунки з губ твоїх,
Я зриваю знов цілунки з губ твоїх.
Вино вишневих вуст і літа ніч медова-
То все любов свята — солодкий біль життя,
То все любов свята — солодкий біль життя.
Приспів:
Знову літо красне літо у серця нам перелито
Знову люба ми з тобою засвітилися любов'ю
Знову літо повне літо все в любові пережито
І для нас моя кохана, як життя любов жадана,
І для нас моя кохана, як життя любов жадана.
Благословен той день, що повернув нам літо -
То все кохання час і радощів сльоза,
То все кохання час і радощів сльоза.
Приспів.
19. Кличу тебе
Виконує: В.Зінкевич, ВІА “Світязь” (запис 1983 р.). Слова: невідомий. Музика: Чоліч Здравко.
Темна ніч, високі гори,
Вийди, вийди, моя зоре!
Доки місяць в небі стане
Вийди, дівчино кохана!
Кличу тебе, кличу тебе,
Люба моя, кличу тебе,
Якщо не я - коханий твій,
То подаруй хоч погляд свій.
Очі сині мала, мала,
Серце моє зчарувала,
Та, як зірка не зів'яне
Твоя врода мальована.
Стих потік, заснули збори
Знов приходжу я у гори,
Серце взяла та дівчина,
А неспокій залишила.
Кличу тебе, кличу тебе,
Люба моя, кличу тебе,
Якщо не я - коханий твій,
То подаруй хоч погляд свій.
Очі сині мала, мала,
Серце моє зчарувала,
Та, як зірка не зів'яне
Твоя врода мальована.
20. Край, мій рідний край
Виконує: В.Зінкевич, ВІА “Світязь” (запис 1983 р.). Слова: Микола Мозговий. Музика: Микола Мозговий
Там де гори й полонини,
Де стрімкі потоки й ріки,
Де смерічок, ген, розмай
Ллється пісня на простори,
Вільна, сильна, наче море,
Про мій милий рідний край.
Приспів:
І у синю даль
Понад горами лине пісня ця, -
Про чудовий край,
Чарівний край Черемоша й Прута.
Край, мій рідний край,
Пісенний край завзяття і труда,
Ти - моя любов,
Ти рідна матінко, моя земля!
Завітайте у Карпати,
Завітайте, люди добрі,
Завжди будуть раді вам.
Хлібом-сіллю вас зустрінуть,
Файну пісню заспівають -
Шану нашим світлим дням.
Приспів.
21. Літо пізніх жоржин
Виконує: В.Зінкевич. Слова: Ростислав Братунь. Музика: Володимир Івасюк
Приспів:
Осіння грозо остання,
Спали ті забуті стерні,
Як спогад, що не поверне,
Як спогад про кохання.
Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, жоржинному літі,
Спогад, грозо, спали!
Незваною жінка з дзвінкими очима
Приходить з далекого літа.
Земна і жагуча, та тільки незрима,
Як тайна, від мене закрита.
Приходить до мене з далекого серпн
|
