Тривалість: 00:49:20 Мова: українська Аудіо-кодек:FLAC Бітрейт:~1000 кб/с Джерело: FLAC з rutracker.org оброблено CUE Splitter Додаткова інформація:
Про гурт:
Василь Гонтарський — (10 липня 1964, Київ — 19 лютого 2007, Київ) Народився у Києві. У 1981 р. — закінчив київську школу N 201. 1985—1987 — служба в Радянській армії, стройбат, начальник їдальні. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. З 1989 по 1990 рік працював у Москві конферансьє. У 1991 році став дипломантом другого фестивалю «Червона Рута» в Запоріжжі. У 2001 році заснував гурт «Вася-Клаб». 2000 — участь в експедиції «Шлях із варяг у греки» Одна із композицій авторства Василя увійшла у саундтрек до фильма режисера Івана Кравчишина «Прорвемось» про події Помаранчевої революції. Останньою роботою Василя Гонтарського стала участь в дубляжі данського мультфільму «Теркель і Халепа», що став одним із лідерів прокату у листопаді 2006-го. Помер Гонтарський 19 лютого 2007 року у Києві. Тіло було виявлено у власному помешканні Василя на вулиці Марини Цвєтаєвої його родичами. Ймовірна причина смерті — серцевий приступ. Поховали Василя Гонтарського у Житомирі поруч із могилою матері.
УМКА про альбом
Всупереч тривіальним законам шоу-бізнесу, всупереч самому бізнесові – "Вася Club", себто Василь Гонтарський, видає вже третій альбом. І втретє приємно дивує щирістю та свіжістю, які не у всякого молодого знайдеш – а дорослий же вже дядько. Наче і мав би давно і назавжди усталитись, забажати комфорту і визначеності – та, бач, слухає душу, а вона шукає іншого. І шукає активно, на місці не тупцює – тож виходить так, що кожен новий альбом чітко відрізняється від попереднього. Не настільки, щоби не впізнати – але достатньо, щоб не звикнути. Звикаєш тільки до одного: купуючи нову платівку, не знаєш напевно, на що саме слід чекати – але точно знаєш, що то буде щось цікаве. Як на мене – просто чудова звичка, одна з небагатьох, які мають повноцінне право на існування. Тому мені не хотілося б багато говорити про те, яка музика тут сховалася цього разу – зрештою, одним якимось визначенням не відкараскаєшся. Але можна сказати, що на першому альбомі було більше рок-н-ролу, на другому – панк-шансону, а на цьому – більше блюзу. І блюзу жвавого, з елементами свінгу, з атмосферою нічних клубів до-електронної епохи, з дивовижною усмішкою в сумних очах... Причому, поряд із класичним американським звучить тут і блюз суто український – наскільки це взагалі є можливим. Втім, пояснити таке відчуття не візьмуся – потрібно слухати. Це точно, слухати – потрібно.Антон Йожик Лейба
!УВАГА!
Сайт не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням та каталогізацією посилань, що надсилають та публікують на форумі наші читачі. Якщо ви є правовласником будь-якого представленого матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього були в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми негайно приберемо його. Файли для обміну на трекері надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не завантажувати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!
Гість
