Вальтер Беньямін був незвичним філософом. Він не мав системи і не прагнув її мати; він не мав чіткої ідеології, хоч його можуть використати і справа, і зліва; не мав якоїсь зрозумілої всім професії; навіть не мав стабільного помешкання, здебільшого не залишаючись у своїх тимчасових квартирах чи в готелях більше, ніж на півроку. Одне слово, він сам був уособленням тієї реальності, в якій жив: реальності розірваної, шизофренічної, уривчастої; а тому, не прагнучи звести її до якоїсь системи, він прагнув просто давати слово кожному з маленьких фрагментів розірваного життя.Зміст:
Вальтер Беньямін та його речі
(Володимир Єрмоленко) 7
Автор як виробник 33
Про мову взагалі й людську мову зокрема 62
Сюрреалізм 88
Життя студентів 113
До портрета Пруста 132
Доля і характер 154
Щодо критики насильства 166
Богословсько-політичний фрагмент 203
Учення про подібне 206
Про спроможність мімесису 215
Досвід і скрута 221
Франц Кафка 231
Про поняття історії 288
Іменний покажчик
(Віталій Терлецький) 308