VA - Вітер степовий (Українські пісні Вольниці Запорозької) (1997) [MP3] | Ethno/FolkСтиль: Folk Ethno Країна, місто: Україна Видавець: Українська Експериментальна Лабораторія Фольклору Пісні:
Гурт села Розумівка 1. Ой, на горі, горі береза стояла 2. Ой, на річці на йордані 3. А в нашого шума 4. a)Кучерявий піч замітає b)Піч наша регоче c)Піч наша стоїть на сохах 5. Дивит-вечір 6. Зеленая дібровонька 7. Ой, ходила тая галя 8. Ох і не стелися, хрещастий барвінку 9. З горки та й у яр 10.За річкою, за дунаєм Гурт села Липняжка 11.Рожденого, рожденого 12.Ой з-за гори, гори 13.А вже весна 14.Ой, на Івана на Купайла 15.Ой, Петре, Іване 16.a)Рости, сосна, вгору b)Котилося яблучко c)Розовії квіти 17.Ой, якби я знала 18.А вже років двісті 19.Ой, сяду я край стола 20.Ой, наливайте 21.Тост "До чарки" 22.Ой вип'ємо, родино 23.І учора в куми
Тривалість: 00:55:34 Мова: українська Аудіо-кодек:MP3 Бітрейт:320 кб/с Джерело: alexander-raven.livejournal.com/ Додаткова інформація: "Ви уявіть собі: я родився в степах... Там люди, наприклад, їздять волами. Запряжуть у широкий, поважний віз пару волів, покладуть надію на Бога і їдуть. Воли собі ступають, земля ходить круг сонця, планети творять свою путь, а чоловік лежить на возі і їде. Трохи засне, підкусить трохи, пройдеться з батіжком наперед, підожде волів, крикне задумливо: "Гей!" і знов собі поважно піде уперед... В тих теплих степах виробилась кров моя і душа моя" Поетичний опис одного з найвидатніших українських письменників ХХ століття - Володимира Винниченка одразу переносить нас у Центральну Україну. Звідти, від середньої течії Дніпра і аж до Чорного моря тягнеться неосяжний безкраїй степ. Давня історія тої землі є надзвичайно багата на події та всілякі зміни: тисячі років тому вона належала антам - предкам українців, пізніше по ній пройшли скіфи, сармати, за тим на її теренах була побудована славна Українська Козацька республіка епохи середньовіччя, коли вільний лицарський дух, забутий Західною Європою з часів ранніх хрестових походів, оселився на берегах Дніпра; а ще пізніше, у XVIII столітті, після руйнації за наказом, цариці Запорозької Січі почалася колонізація того краю Московщиною. Знахідки археологів засвідчують, що минувшина Залишила по собі багато слідів, які вражають своєю унікальністю і розмаїтістю, та щоб відчути ЖИВЕ дихання цієї давнини слід звернутися до усної народної творчості:послухати старовинні народні оповідання, як то кажуть, ще з часів "царя Хмеля, як було людей жменя", а надто ж - почути українську народну пісню, і її вільний, неприборканий втручанням музичної обробки політ неначе переносить Вас в інший вимір часу і простору. Народний співочий гурт села Розумівки репрезентує пісенну традицію середнього Подніпров'я. Тут збереглися найдавніші українські пісні - календарно-обрядові. На Новий рік співають щедрівки, вітаючи господарів і бажаючи їм усякого добра. Навесні дівчата водять хороводи: утворюють довгий мальовничий ланцюг (круг) і, співаючи, пробігають крізь "ворота" - попід руки останньої пари. Колишніх звичаїв дотримуються і у весільному обряді. Обов'язково печуть весільний ритуальний хліб - коровай (у Розумівці кажуть "корогвай"). Традиційною є також і символіка: молода - калина, молодий - козацька шабля (її тримає разом із свічкою та квітами світилка - сестра нареченого). Пісні співаються до кожної частини весільного обряду. Особливі пісні - "жалкі", коли молода є сиротою. Ліричні пісні в Розумівці звучать "з протягом", "з викрутнями", - так жінки називають чудові мелодичні прикраси співу. Село Липняжка лежить майже в самому географічному центрі України (неподалік від села встановлено спеціальний знак). Кілька століть тому тут проходили торговельні шляхи - на північ везли хліб, а з півдня йшли вози із сіллю, яку привозили з морських лиманів чумаки. В Одесу або Крим по сіль ходили - чумакували й жителі Липняжки. Рушали в дорогу весною, тому невипадково у веснянці чуємо: "Молодому козакові мандрівочка пахне" Серед старовинних звичаїв у селі добре пам'ятають поетичне свято Івана Купала, яке відзначається в день літнього сонцестояння. Хлопці вирубують високий будяк - широколистий, колючий, "пересаджують" його в степ, а дівчата квітчають цю Купайлицю зіллям і стрічками. Як стемніє, вони пускають по воді віночки із степових квітів: куди попливу - то в ту сторону дівчина й заміж вийде, як стане крутитися - то в той рік старостів не чекати. Історичні, ліричні, побутові пісні народних гуртів із Розумівки та Липняжки правдиво розкривають внутрішній світ центральних українців - степовиків, невмирущу душу цієї значною мірою зросійщеної частини нашого народу. Зачаровує злагодженість голосів, відчуття ансамблю, свобода, "летючість" звуку. Спів цей, без сумніву, є втіленням того Вільного духу Степу, який був часткою душі лицарів - Запорозьких козаків. Ніні Керімова, фольклорист-музикознавець.Якщо Ви справді бажаєте підтримати українське - після прослуховування, якщо музика вам сподобалась, придбайте ліцензійний диск. Підтримаймо вітчизняних виконавців!
!УВАГА!
Сайт не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням та каталогізацією посилань, що надсилають та публікують на форумі наші читачі. Якщо ви є правовласником будь-якого представленого матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього були в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми негайно приберемо його. Файли для обміну на трекері надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не завантажувати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!
Гість
