Українська Капела Бандуристів ім. Т.Шевченка (The Ukrainian Bandurist Choru) - Українські пісні (1963) [MP3, vinyl rip] | Folk

*

ex.ua - користувач phar (оцифрувння платівки, за що йому велика подяка!)

Українська Капела Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка в м. Детройт (англ. The Ukrainian Bandurist Chorus) — самодіяльна капела бандуристів, заснована в Києві

Історія
Деякі джерела вважають датою заснування Української капели бандуристів ім Т. Г. Шевченка 1918 рік, коли був створений Кобзарський Хор під керівництвом бандуриста В. Ємця. Проте варто звернути увагу, що прямого зв’язку від Кобзарського хору до Капели ім. Шевченка не існує. Кобзарський хор перестав існувати 1919 року, а другої капели не було створено в Києві аж до 1923 р. Ця капела була фактично ліквідована владою у січні 1934 р. Нова капела була сформована в Києві у березні 1935 року, та й ця капела була змобілізована в 1941 р. і теж перестала існувати.
Передумови. «Кобзарський хор» був створений в серпні 1918 р. з 8 бандуристів. Перший концерт відбувся в театрі Бергоньє (сьогодні театр ім. Л. Українки) 3-го листопад, 1918 р. Ситуація в Києві була дуже не стабільною. Капела проіснувала аж до березня, 1919 р. Багато з учасників постраждали під час революційних подій, а інші емігрували на Захід.
«Київська капела бандуристів» була сформована в 1923 р. з 8 бандуристів з яких лише 2 попередньо грали в «Кобзарському хорі». В 30-их роках ці бандуристи зазнали репресії. Деякі були заарештовані. Інші пропали безвістей. В 1934 р. Київська та Полтавська капели самоліквідувалася в жовтні 1934 р. коли артисти не одержали зарплати 10 місяців.
В 1935 р. політичний клімат помінявся. Залишки Київської та Полтавських капел були зібрані та сформовані в нову Об’єднану капелу бандуристів яка була сформована в травні 1935 р. Ця капела існувала аж до проголошення ІІ Світової Війни коли мобілізували її учасників в 1941 р.
ІІ Світова війна. Під час Німецької окупації спроби були зроблені відновити діяльність Київської капели бандуристів. Група була зібрана під керівництвом колишнього концертмейстра капели Г. Назаренка і на весні 1941 р. почала знову концертувати. В цей час учасники капели звернулися до ради міста Києва і дістали дозвіл на патронат Т. Г. Шевченка. З приходом Г. Китастого, мистецьке керівництво було передано йому. Капела концертувала по Київщині та Волині.
В 1942 р. капела з 17 учасників виїхала в Німеччину на концертні гастролі. Замість обіцяних концертів капела попала в табір для Ост-арбайтерів у Гамбурзі. Після клопотання фундації Скоропадського в Німеччині капела була звільнена і почала виступати для Ост-арбайтерів. При кінці війни капела опинилася в місті Реґенсбурґ.
В пост-воєнній Німеччині Капела продовжувала свою концертну діяльність. Щоби доповнити капелу було запрошено Володимира Божика та разом з ним ряд професійних співаків переважно з Галичини. Капела бандуристівтаким способом була перетворена на хор бандуристів де лише частина учасників грали на бандурі.
США. В 1949 р. капела емігрувала разом в США де осіла в Детройті. Незабаром капела почала концертні гастролі і старалася зберегти свій професійний статус. На жаль це не могло бути фінансово реалізовано без радикальних змін в репертуарі колективу. Капела перейшла на пів-професійний статус, концертуючи лише декілька тижнів в рік.
В 1958 р. Капела виїхала на гастролі по Європі виступаючи в Іспанії, Франції, Швейцарії, Німеччині, Голландії, Данії, Бельгії та в Великобританії. Рецензії були похвальні, але гастролі не виправдали себе фінансово.
60-ті роки. По Європейських гастролях капела залишилася у великому борзі яка в той час дорівняла вартість 3-ох хат. Без відповідної фінансової бази для дальшої праці диригенти В. Божик та Г. Китастий залишили капелу.
Борг сплатив довголітній адміністратор капели - Петро Гончаренко, і зберіг колектив як мистецьку одиницю. В цей час він знайшов нових диригентів, організував концертні гастролі та видавав платівки капели.
На початку 1960-их роках з виходом Божика та Китастого, була мистецька криза в капелі бандуристів. Диригенти часто мінялися. Склад учасників теж був нестабільний.
Повернення Г. Китастого. В 1968 р. повернувся до керівництва капели Г. Китастий. З його приходу репертуар поповнився новими творами. Г. Китастий також вклав відповідний час у виховування молодих бандуристів щоби поповнити склад капели. З кожним роком виходили нові довго-граючі платівки під його керівництва.Кожний другий рік капела гастролювала по північній Америці. В 1981 р. Капела гастролювала в Австралії.
Доба В. Колесника. В 1984 р. Г. Китастий упокоївся і керівництво перейшло до вмілі руки В. Колесника. В. Колесник підняв виконавський рівень капели до вищого професійного рівня. Під його керівництва капела двічі гастролювала по Україні в 1991 та в 1993 рр. та здобула Шевченківську премію.
О. Махлай. В 1996 р керівництво капели перебрав молодий О. Махлай. Під його керівництвом капела двічі відвідувала Україну, концертували по Європі та видала численні записи.
А. Бриттан - 2008–2009
Б. Герявенко - 2010-
Інформація з Вікіпедії