Арґумент-кіно
2 грудня о 02:25 у програмі – знаменита стрічка знаменитого Еліа Казана – похмура й захоплива драма „В порту”/On the Waterfront (США, 1954) з Марлоном Брандо в головній ролі...
Цей фільм виріс із життєвого і соціального матеріалу середини 50-х років минулого століття. Сценарій ґрунтувався на публіцистичних публікаціях в американській пресі про корупцію та жорстокість, яка правила в портових доках Нью-Йорка та Нью-Джерсі... У сюжеті стрічки йдеться про боротьбу докера Террі (у пам’ятному виконанні Марлона Брандо) зі своїм босом. А все розпочинається з того, що Террі, колишній боксер, стає співучасником убивства іншого докера, котрий запротестував проти нелюдських умов праці та проти корупції у професійній спілці...
Для Марлона Брандо Еліа Казан взагалі був, сказати б, хрещеним батьком у його акторській кар’єрі. Ще на бродвейській сцені поворотним пунктом у творчості Брандо стала постановка Еліа Казаном п’єси Теннесі Вільямса «Трамвай «Бажання», де актор блискуче зіграв роль Стенлі Ковальського. А після того, як Казан 1951 року переніс «Трамвай «Бажання» на екран, Брандо закріпив свій тріумф на кіноплівці. А далі ще дві спільні знакові кінороботи. Це заголовна роль у фільмі за сценарієм Джона Стейнбека «Хай живе Сапата!», де він утілив образ мексиканського революційного ватажка початку століття. Ну і, зрештою, роль Террі у стрічці «В порту» – на тоді Брандо став наймолодшим актором-оскароносцем.
Еліа Казан називав Марлона Брандо суперреалістичним актором, який як ніхто підходив на роль у цьому фільмі... А Ігор Грабович принагідно підготував окрему розповідь про творчість цього одного з найкращих кіноакторів ХХ століття.
Фільм Еліа Казана «В порту» безумовно і давно вже є такою хрестоматійною класикою, на прикладі якої навчають студентів у кінематографічних вищих школах по всьому світу. Окремі сцени взагалі є іконними. Як, наприклад, та, що розгортається в автомобілі таксі – зверніть увагу...
І варто зауважити, що успіхом цей фільм також помітно завдячує поетична камера оператора Боріса Кауфмана. Одного із трьох братів Кауфманів, які залишили непроминальний слід у світовому кінематографі, зокрема, і в українському. Нагадаю, що Кауфман, який носив псевдо Дзиґа Вертов, 1929 року на Київській кіностудії ВУФКУ зняв свій знаменитий експериментальний фільм „Людина з кіноапаратом”. Ну а Боріс Кауфман еміґрував із Радянського Союзу та став кінооператором-колеґою знаменитих французьких і голлівудських режисерів. Зокрема, фільмував разом із Еліа Казаном, про творчість якого та складний життєвий шлях у своєму сюжеті розповість Олеся Лук’яненко.
Й насамкінець: стрічка Еліа Казана „В порту” отримала вісім „Оскарів”...
(C) Арґумент-кіно
Гість
