Тарас Мигаль. Шинок “Оселедець на ланцюзі” (2006) [djvu] | Оцифровано Гуртом

"]"Був Мигаль ходячою енциклопедією, він знав усе, що стосувалося міжвоєнного й воєнного політичною життя в Галичині, всі в нього консультувалися, коли комусь там була потрібна певна інформація для роботи; він знав майже все про події у націоналістичному середовищі й міг про них розповісти із скрупульозною точністю, не заглядаючи в довідники... Та річ у тім, що таких довідників не було, і в цьому секрет Мигалевого колаборанства, яке у своїй суті було антирадянським. Довідниками ставали власне його памфлети, в яких він вибудовував історію ОУН та УПА, прикриваючи таку потрібну інформацію брудною лайкою, обдурюючи глупу совєтську цензуру. В такий спосіб і працював Тарас Мигаль — за самооправдальним його визначенням — на ту саму справу, що я та мої однодумці (про кого це Іваничук?).
Чи ж мав би я нині за це його хвалити? Ні, такої методології не визнаю. Але якщо об’єктивно — Мигаль таким чином теж боровся з ворогом і в душі колаборантом ніколи, не був — скоріше валенродом, який ради корисної для нації справи ніс на собі ганебний хрест."