Таджицькі прислів’я та приказки/упоряд. О. Шокало [Серія:"Мудрість народна", кн.23] (1977) [pdf, djvu] Оцифровано Гуртом
Мова: українська
Опис: Чергова збірка із серії «Мудрість народна» подарункового формату.
Визначні творці класичної персько-таджицької літератури зверталися до усної народної творчості, запозичували її досвід, творчо використовували її засоби, образи, черпали в ній натхнення. Так суто народний жанр рубаї, який увійшов у писемну літературу ще в IX столітті,
набув дальшого розвитку у творчості ряду поетів, а рубаї Хайяма, Бобо Taxiра, газелі Хафіза і Хілолі, афоризми Сааді, переходячи з вуст в уста, набувають варіантності і починають жити за законами усної народної творчості. Народні сказання «Шірін і Фархад», «Тахір і Зухра», дастанн «Шахнаме» і «Гурзод» («Гуругли» — пізніший варіант), казки «Тисячі і однієї ночі», зазнавши літературної обробки, повернулися до народу. Одним з найпоширеніших і найдавніших жанрів таджицького фольклору є прислів’я та приказка. Вони відіграють важливу роль у художньому осмисленні дійсності, відзначаються глибиною думки, лаконізмом, образністю. Чимало таджицьких прислів'їв та приказок з’явилося в далекому минулому. В них зустрічаються образи, пов’язані з давніми домусульманськими віруваннями. Найдавніші прислів’я записані Сактрійською мовою ще за часів Александра Македонського (IV століття до н. е.). Вони здебільшого філософічні й мають метафоричний характер: «Глибока річка тихо тече», «Полохливий собака гавкає голосно». Переважна більшість таджицьких прислів’їв та приказок виникла в часи єдиної іранської культури і створювалася на спільноіранській мові — дарі. Ось прислів’я, які зустрічаються в літературі X ст.: «Пшеницю посієш — пшеницю збереш, ячмінь посієш — ячмінь збереш», «Сонця полою не закриєш».
Читаючи цю серію, розумієш – усе геніальне – просте.
Особлива подяка: для Sehrg-Gut за ініціативність та оперативну допомогу у скануванні!
Якщо Ви маєте власні книжки цієї серії: стукайте у приват, відновимо унікальну роботу українців разом!
Упорядник: Олександр Шокало
Переклад: Олександр Шокало
Художник: В. М. Гринько
Місце видання: Київ
Видавництво: Дніпро
Формат: pdf, djvu
Кількість сторінок: 182
Джерело: сирі скани надав Sehrg-Gut + моя обробка + власне упорядкування
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всімкнига оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"
|
Гість
