Станіслав Лем, Соляріс (1961) [DOC]

Опис

Так, для нового астронавта Кріса Кельвіна, який прибув на станцію, Океан через кілька днів створив... молоду жінку! То була точна копія його коханої, яку він на Землі колись розлюбив і яка покінчила життя самогубством ще десять років тому. Визріває трагедія. Кріс Кельвін, як учений, досліджує нову — живу Гері, яка знає абсолютно все про себе і про Кріса, але — до моменту самогубства. Він переконується, що нова Гері створена на іншій матеріальній основі, ніж люди планети Земля. Астронавт заманює Гері у невелику дослідницьку ракету і назавжди катапультує її у далекий космос... Але минає незначний проміжок часу і, так само, як і вперше, на борту станції раптово з'являється нова копія Гері, яка нічого не знає про трагедії своїх попередниць.
Найдраматичнішим у романі «Соляріс» є те, що Кріс Кельвін розповідає жінці, яку покохав, хто вона є насправді. А Гері, все зрозумівши, таємно від Кріса з допомогою іншого вченого, Снаута, добровільно погоджується зникнути назавжди — у миттєвому спалаху анігілюючої матерії.
Незвичайний подарунок Океану не приніс щастя Крісу Кельвіну. Та врешті-решт астронавти з'ясували, що Океан здатний на розумну діяльність. Адже він навіть на відстані через грубезну сталеву оболонку орбітальної станції у якийсь незвичайний спосіб зумів дослідити людей, їхню мікроструктуру, закони ефективної діяльності мозку, людського життя.
Астронавт Кріс Кельвін залишається перед ділемою: повернутися на Землю або з незагоєною у серці трагедією нової любові продовжити вивчати дивовижне породження мислячої матерії — Світовий Океан. І він приймає важливе для себе рішення: не летіти додому. Адже Океан може читати у людському мозку, як у знайомій книзі, він врешті-решт може зрозуміти людей і піти на контакт, якщо збагне трагедію двох людей. Астронавт упевнений: дії Океану переслідують якусь мету. А залишити планету — означає позбавити себе бодай маленького шансу розгадати майбутнє. Кріс був твердо переконаний: час дивовижних і водночас жахливих чудес — не минув. Остання, створена Океаном, Гері, вже відрізнялася від Гері попередньої: вона прагнула стати особистістю і діяла, як особистість; вона прагнула, щоб Кріс Кельвін кохав саме її, а не її попередниць. І в ім'я цієї любові, усвідомлюючи, що вона не така, як земляни, свідомо пішла у небуття.