Роман Репка - Мирослав Скорик. Фортепіанна музика (2003) [MP3] | Instrumental
Стиль: Instrumental
Країна, місто: Україна, Львів - Київ
Видавець: Interval
Виконавці: Роман Репка
Пісні:1. Мелодія
2. Партита No.5. Прелюдія
3. Партита No.5.Вальс
4. Партита No.5.Хор
5. Партита No.5.Арія
6. Партита No.5.Фінал
7. Парафраз на тему опери Пуччіні "Мадам Батерфляй"
8. Прелюдія і фуга E-dur
9. Прелюдія і фуга F-dur
10. Бурлеска
11. Токката
12. З ''Дитячого альбому''. Проста мелодія
13. З ''Дитячого альбому''. Народний танець
14. З ''Дитячого альбому''. Естрадна п'єса
15. З ''Дитячого альбому''. Лірник
16. З ''Дитячого альбому''. Жартівлива п'єса Тривалість: 00:54:39
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 320 кб/с
Джерело: Файлообмінні сайти
Додаткова інформація:Про цей альбом:
Чому диск присвячено виключно фортепіанній музиці? Звісно ж, тому, що Мирослав Скорик є автором не тільки неї. Він, наприклад, написав музику до фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків" – а донедавна про Україну багато хто знав лише завдяки цьому фільмові. Саме він, Мирослав Скорик – автор опери "Мойсей", створеної на замовлення Ватикану та поставленої з нагоди приїзду в Україну Папи Іоанна-Павла II. Іншими словами, Скорик – і людина відома, і автор різноплановий. І його фортепіанна, зокрема, музика входить до концертного репертуару багатьох виконавців – як українських, так і зарубіжних. Послухавши бодай одну-дві мелодії, Ви одразу зрозумієте, чому. В цій музиці є, поряд з іншими рисами, і авангардні пошуки, і національний колорит. А головне – вона містить прозору легкість того ґатунку, що є властивим для поєднання справжнього таланту та справжнього вміння працювати. А наостанку додам, що виконавська майстерність Романа Репки заслуговує на окрему подяку та визнання.
Антон Йожик Лейба.Мирослав СкорикМирослав Скорик народився 13 липня 1938 року у Львові. Походить з інтеліґентної родини (бабуня була рідна сестра славетної оперної співачки Соломії Крушельницької). Почав навчатися музики в музичній школі у Львові 1945 року. 1947 року родину Скориків було репресовано з політичних мотивів та вислано в Сибір.
Після смерті Й. Сталіна родина повернулася до Львова, де Мирослав у 1955-1960 роках студіював у Львівській державній консерваторії (нині Львівській музичній академії) ім. М. Лисенка під орудою професорів Станіслава Людкевича, Романа Сімовича та Адама Солтиса (клас композиції А. Солтиса, клас історії та теорії музики С. Людкевича).
У 1960-1963 роках навчався композиції в аспірантурі Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського під керівництвом проф. Д. Кабалевського.
З 1963 року працює у Львівській, а з 1966 у Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського (нині Національній академії музики України), викладаючи теорію музики і композицію (з 1971 - доцент, з 1985 року - професор). Учитель багатьох відомих композиторів (Євген Станкович, Іван Карабиць, Володимир Зубицький, Ганна Гаврилець, Віктор Степурко).
Доробок містить різноманітні музичні жанри: оперу, балет, "Реквієм", концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіано соло, зокрема 7 партит для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів (найбільш відомий - Тіні забутих предків С. Параджанова) та театральних вистав, джазову та популярну музику.
Редактор творів української класики - опер Миколи Леонтовича "На Русалчин Великдень", Анатоля Вахнянина "Купало", Дениса Січинського "Роксолана".
У стилістиці продовжує традиції львівської композиторської школи, органічно пов'язаної з різноманітними первинними жанрами; дає модерну авторську візію українського, зокрема карпатського фольклору і львівського міського й салонного музикування, а також сучасної популярної музики, насамперед джазу.
Керівник Львівського камерного оркестру "Академія".
Його твори реґулярно виконуються в Україні, інших країнах - колишніх республіках СРСР, а також у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, а також у США, Канаді та Австралії. Часто виступає як дириґент і піаніст з виконанням власних творів.
Кандидат музикознавства (1967). Автор монографій "Ладова система С. Прокоф'єва" та "Структура та виражальна природа акордики в музиці XX ст."
|
Гість
