Рок легенди України | Дискографія (20 CD) (2002-2006) [MP3] | Art-Rock / Experimental

2002 - Брати Гадюкіни

Виконавці:
Сергій «Кузя» Кузьминський (вокал, клавішні, пісні);
Ігор Мельничук (бас, бек-вокал);
Павло Крахмальов (клавішні);
Михайло Лундін (барабани, бек-вокал);
Геннадій Вербяний (гітара);
Юлія Донченко та Лілія Павлик (бек-вокал).
Треклист:
01 | Наркомани На Городі | 04:31
02 | Арівідерчі, Рома | 03:50
03 | Рок-Н-Рол До Рана | 02:39
04 | Соломія | 03:11
05 | Чому моя мама не любить мене | 05:42
06 | Приїдь До Мене У Мостиска | 04:02
07 | Америка | 04:51
08 | Ми ходили, дили, дили | 06:52
09 | Лібдо | 03:33
10 | Дівчина з Коломиї | 04:24
11 | Ой, Лихо | 05:37
12 | Чуваки, Всьо Чотко | 05:29
Тривалість: 00:54:46
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Анна-Марія

Виконавці:
Віктор Павлік - гітарист-вокаліст
Микола Шамлій - барабани
Роман Тодорук - клавішні
Василь Кулак - бас-гітара
Треклист:
01 | Счастливий День | 03:18
02 | Смуток | 03:07
03 | Ти Подобашся Мені | 04:38
04 | Нове Життя | 03:01
05 | Подаруй | 03:07
06 | Не Кажи Прощай | 03:22
07 | Я Хочу Бути З Тобою | 04:30
08 | Україна | 04:11
09 | Про Тебе | 04:40
10 | Мамина Криниця | 03:11
11 | Квіти Для Тебе | 04:44
12 | Чорні Окуляри | 02:05
13 | Прийди і Зрозумій | 03:52
14 | Колискова | 05:08
15 | Музика Кохання | 04:06
16 | Сонячний Зайчик | 04:15
17 | Балада | 05:21
Тривалість: 01:06:44
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Віка Врадій

Виконавці:
Віка (Віка Врадій) - лідер вокал
В. Бебешко - клавішні
В. Ярун - соло гітара
О. Левицький - саксофон
Л. Борисов - гітара
Треклист:
01 | Ганьба | 05:46
02 | То мо море | 05:22
03 | Мамо, але я дурна | 03:38
04 | Тинди-ринди | 05:17
05 | Мій ровер | 03:08
06 | Намалюй мені ніч | 04:17
07 | Україна рок-н-рол | 03:52
08 | Шахтарські буги | 03:00
09 | Не треба, Стьопа | 03:38
10 | Хот-дог | 04:11
11 | Мамо, я фраєра люблю | 04:05
12 | Тіко ти | 03:57
13 | Хочу пива | 04:14
14 | В темну ніч весняну | 05:36
15 | Соромцькі коломийки | 07:00
16 | Гаю-гай | 04:57
17 | Зима в кедах | 00:51
18 | Гопа-шейк | 01:41
Тривалість: 01:14:36
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Кому ВниZ

Виконавці:
Андрій Середа (клавішні, вокал);
Володислав Малюгін (гітара, вокал);
Сергій Степаненко (бас-гітара);
Володислав Макаров (ведуча гітара);
Євген Разін (ударні, вокали).
Треклист:
01 | Подих | 02:10
02 | Микита Швачка | 03:01
03 | Суботів | 05:21
04 | Йоан.Сю Рай | 05:38
05 | Щодня вона йде назустрчі | 03:57
06 | Срібні води | 05:40
07 | Майстер з міста Гамельн | 05:16
08 | Птах на ймення Нахтгаль | 04:16
09 | Вд Київа до Ольстера | 01:57
10 | Ви мама | 03:36
11 | Пісня химерного краю | 05:17
12 | Нава | 05:08
13 | Поділ | 04:34
14 | Мамай | 02:25
15 | Кленовий вогонь | 04:19
16 | Привид з гаю | 06:11
17 | Вийди, замучена людьми | 02:52
Тривалість: 01:11:44
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Мертвий півень

Виконавці:
Любомир «Любко» «Футор» Футорський
Михайло «Місько» Барбара — вокал
Ярина Якуб'як — вокал
Роман «Ромко Сіґал» Чайка — гітара
Юрій Чопик — гітара
Роман «Ромко» Рось — скрипка
Треклист:
01 | Beautifull Карпати | 02:16
02 | Агов, мо маленькі чортенята | 05:51
03 | Реве та стогне | 02:27
04 | Пастух Пустай, поет, баронський син | 06:23
05 | Кивський триптих | 02:52
06 | Холодно | 04:35
07 | Дидактична вистава в театр Богуславського | 02:46
08 | Осіннє | 02:45
09 | Плач | 03:33
10 | Пісня 551 | 05:03
11 | Любовний хід по вулиц Радянськй | 04:17
12 | Іронм Босх ХХ | 03:36
13 | Країна дітей | 05:23
14 | Літо буде | 03:47
15 | Француа | 03:51
16 | Карколомні перевтлення | 04:11
17 | Трава | 03:40
18 | Ми помрем не в Парижі | 04:58
Тривалість: 01:12:22
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Пікардійська Терція

Виконавці:
Володимир Якимець
Ярослав Нудик
Андрій Капраль
Андрій Шавала
Роман Турянин
Богдан Богач
Андрій Базиликут
Треклист:
01 | Старенький трамвай | 02:42
02 | Сумна я була | 03:08
03 | Пустельник. Кам'яна елегія | 04:47
04 | Кантрі | 03:51
05 | Слова, слова, слова | 04:33
06 | Сад ангельських пісень | 04:07
07 | Нехай холод вітри... | 03:41
08 | Моя любов | 04:03
09 | Шізгара | 03:16
10 | Колискова для Аліси | 03:51
11 | Усе тобі | 03:03
12 | Шаляла | 04:10
13 | Спитай... | 04:42
14 | Сядеш у поїзд... | 04:03
15 | Весільний марш | 03:04
16 | Капелюх | 02:14
Тривалість: 00:59:22
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Плач Єремії

Виконавці:
Тарас Чубай - вокал, гітари, музика
Всеволод Дячишин - бас-гітара
Юрко Дуда - труба, клавішні
Сашко Каменецький - барабани
Треклист:
01 | Грифон | 04:44
02 | Сервус, пане Ворголі | 05:49
03 | Я піду в далекі гори | 04:28
04 | Каламутна вода | 04:43
05 | Коридор | 04:08
06 | Вона | 04:36
07 | Срібне поле | 05:45
08 | Хата моя | 06:05
09 | Пливе кача | 03:41
10 | Кедь ми пришла карта | 04:21
11 | Нині Рождество | 04:18
12 | Буде нам з тобою що згадати | 04:41
Тривалість: 00:57:27
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Скрябін

Виконавці:
Андрій "Кузьма" Кузьменко - вокал, тексти, музика
Костя "Тончайший" Глітін - контрабас
Вадік "Араміс" Колісніченко - ударні
Льоша "Релакс" Зволінський - гітара
Костік "Вождь" Сухоносов - клавішні
Треклист:
01 | Танець Пінгвіна | 04:37
02 | Победа-Транс (punk mix) | 04:36
03 | Осiнь-зима | 06:02
04 | Я не буду там | 03:02
05 | То мо море | 04:16
06 | Education | 03:18
07 | Годинник | 04:05
08 | То мiй голос | 04:44
09 | До смерті довше | 05:35
10 | Най буде дощ | 04:01
11 | Клей | 04:38
12 | Коридори-нори | 04:03
13 | L.V. | 03:47
14 | Руки медузи | 04:37
15 | Той прикрий світ | 04:28
16 | Фото (Брудна Як Ангел) | 06:33
Тривалість: 01:12:29
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Табула Раса

Виконавці:
Олег Лапоногов- вокал, гітара
Олександр Іванов, гітара
Едуард Коссе, ударні
Сергій Гримальский, клавішні
Ігор Давидянц - бас-гітара
Олександр Кіктєв - бас-гітара
Сергій Міщенко- клавішн
Треклист:
01 | Булочка Ташкента | 03:53
02 | Вельветовый пиджак | 03:41
03 | Христианская весна | 05:04
04 | Голоса Амстердама | 03:35
05 | Садовник | 03:26
06 | Каникулы | 03:00
07 | Радиодонор | 03:35
08 | Дождь | 03:51
09 | Наблюдение за игрой в карты | 03:50
10 | Help me | 04:12
Тривалість:
Мова: росiйська (1-9), англiйська (10).
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - Тарас Петриненко

Виконавці:
Тарас Петриненко
Тетяна Горобець
Треклист:
01 | Пісня про пісню (за участю Т. Горобець) | 03:21
02 | Не натискай курок | 04:47
03 | Ми не закінчили розмову | 05:19
04 | Козацька доля | 04:42
05 | Останній подих | 04:54
06 | Музико, грай (за участю Т. Горобець) | 04:54
07 | Земля - блакитний м'ячик (за участю Т. Горобець) | 04:04
08 | Караван (за участю Т. Горобець) | 04:22
09 | Крик душі | 04:23
10 | Господи, помилуй нас (за участю Т. Горобець) | 04:36
11 | Світлячок в долонях | 04:56
12 | Я пям'ятатиму тебе | 03:34
13 | Новий рік | 04:50
14 | Я ще повернусь | 03:32
15 | Любов моя | 05:20
16 | Україна (за участю Т. Горобець) | 05:20
Тривалість: 01:13:04
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2003 - ЯЯЯ

Виконавці:
Юрій Здоренко - вокал, гітара
Євген Зайцев - клавішні
Ігор Лук’янець - соло-гітара
Сергій Сахно - барабан
Треклист:
01 | Intro | 00:58
02 | Джига | 02:59
03 | Бешкетниця | 03:00
04 | Коханий блюз | 03:27
05 | Агнеса | 02:52
06 | Дождь | 03:19
07 | Не кажи прощай | 04:15
08 | Тутешнй блюз | 03:42
09 | Ліда | 02:40
10 | Рок-н-рол | 03:38
11 | I'm going crazy! | 03:07
12 | Блакитний джаз | 04:14
13 | Пора брати! | 02:47
14 | Звуки, звуки... | 02:24
15 | Сестра | 03:59
16 | Touch me | 04:54
17 | Серед зірок | 04:21
18 | ЯЯЯ | 06:40
Тривалість: 01:03:23
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2004 - Фата Моргана

Виконавці:
Олексій Керекеша
Ігор Шабловський
Сергій Коломієць
Треклист:
01 | Ой, нема | 06:02
02 | Гамаля | 04:05
03 | Іван Підкова | 05:26
04 | Не шукай | 04:18
05 | Сліпий пілот | 04:47
06 | Думка | 05:23
07 | Ой, коли ж ти почорнло зелене поле | 03:36
08 | Світ за очі | 04:19
09 | Лебеденко | 05:15
10 | За сонцем хмаронька де | 06:01
11 | Залізняк | 03:57
12 | Помідори | 04:26
13 | 26 квітня 1999 року | 05:11
14 | Бандуристе | 04:33
15 | У тієї Катерини | 06:18
Тривалість: 01:13:43
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2005 - Вій

Виконавці:
Дмитро Добрий-Вечір – тексти, музика, головні співи, басова гітара, акустична гітара, комуз
Леся Рой – скрипка, флейта, клавішні інструменти, додатковий спів
Олександр Гросман – електрична гітара, акустична гітара, додатковий спів
Антон Топчій – електрична гітара, акустична гітара
Микола Родіонов – барабани
Анастасія Климова – звукорежисер
Треклист:
01 | Вогяне коло | 03:17
02 | Змія | 04:04
03 | Колискова для лялькових немовлят | 05:48
04 | Різдвяна балада | 03:38
05 | Лист додому | 03:02
06 | Серед тіней | 04:07
07 | Туман | 05:56
08 | Птах за вікном | 04:47
09 | Політ коршака | 07:42
10 | Як летіли бугаї | 03:25
11 | Очі відьми | 05:10
12 | Хата скраю села | 05:08
Тривалість: 00:56:10
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2005 - Квартира 50

Виконавці:
Олег Верницький (вокал, синтезатори, програмування ударних інструментів);
Олексій Дундуков (бас-гітара);
Олександр Кацман (клавишні);
Олександр Комісаренко (ударні);
Сергій Степаненко (гітара);
Віктор Щекотун (гітара);
Сесійні музиканти: Окроп, Стрем, Артур.
Треклист:
01 | Killer | 02:24
02 | Родина | 03:09
03 | Мыльные пузыри | 04:11
04 | Москалi | 03:24
05 | Нету денег | 04:15
06 | Грустный чувак | 03:34
07 | Если б | 07:42
08 | Маленький карлик | 03:55
09 | Скорая помощь | 07:46
10 | Снова ты устал | 04:10
11 | Собаки | 03:54
12 | Синхроблюз | 03:29
13 | Вкус хлеба | 04:59
Тривалість: 00:56:59
Мова: англiйська (1), роciйська (2,3, 5-13), українська (4).
Бітрейт: 320 кб/с

2005 - НебоРок

Виконавці:
Віктор Неборак - вокал
Роман Чайка - соло-гітара
Всеволод Дячишин - бас-гітара
Андрій Альфавітський - ударні
Олег Калитовський - літавр
Треклист:
01 | Intro | 00:47
02 | Запрошення | 04:23
03 | З'ява 1 | 01:54
04 | Вальс 'Бухенвальд' | 04:32
05 | Лапання раків | 02:33
06 | Привітання | 03:43
07 | З'ява 2.Рок-ен-рольний король | 03:17
08 | З'ява 3.Пан Базьо | 05:11
09 | З'ява 4.Королева дебілів | 04:07
10 | Ода | 02:27
11 | З'ява 5.Ляля Бо | 06:41
12 | Депресняк | 03:49
13 | Рок-ен-ролл | 02:09
14 | Бубон | 10:20
15 | Монолог під завсу | 02:08
Тривалість: 00:58:08
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2005 - Танок на Майдані Конго (ТНМК)

Виконавці:
Антон «ТонІк» Батурин — діджеїнг
Віктор «Вітольд» Анатолійович Корженко — барабани
Костянтин «Котя» Миколайович Жуйков — бас
Олег «Фагот» Ігорович Михайлюта — вокал, саунд-продюсінг
Олександр «Фоззі» Аркадійович Сидоренко — вокал, тексти
Олексій «Льопа» Тарасович Саранчин — фортепіано, перкусія
Ярослав «Ярік» Володимирович Верьовкін — гітара
Треклист:
01 | Вавілон | 04:17
02 | 14.06.98 | 00:50
03 | Ото таке | 03:47
04 | 14.06.01 | 00:23
05 | На дачу.ru feat. Міхєй | 04:39
06 | Оце коли | 00:17
07 | Вода | 04:31
08 | 7-40 | 00:19
09 | ЖуПан | 03:35
10 | А море де? (live) | 03:42
11 | Зачекай | 05:26
12 | We Are The Champions | 00:51
13 | Та Ти Шо | 04:01
14 | Буряки | 00:14
15 | Восени | 04:13
16 | Глядіолюси | 00:29
17 | Зроби мені хіп-хоп | 04:31
18 | Натер | 00:17
19 | люба Люба | 03:23
20 | Тікаю (live) | 06:09
21 | Мила іДМГ | 04:20
22 | Зачекай 5nizza | 04:11
23 | Арешт (фран.версія) | 04:27
Тривалість: 01:09:02
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2005 - Тартак

Виконавці:
Сашко Положинський
Віталій Павлишин
Андрій Благун
Едуард Косорапов
Дмитро Чуєв
Антон Єгоров
Треклист:
01 | Зимаматимачха | 03:32
02 | Купуйте Украiнське! | 03:34
03 | Did Uhim | 03:32
04 | 100%-ний Плагiат | 04:00
05 | Ну, пострибай | 03:44
06 | Божевiльнi Танцi - 2001 | 03:12
07 | Пiвники | 04:10
08 | Мiкроffона перевiрка | 04:19
09 | Не убий | 03:07
10 | Розтрусiть своi сiдницi | 04:11
11 | Червона Рута - 97 | 03:59
12 | Іди тусуйся! | 04:10
13 | Це ваше свято | 04:02
14 | Мила | 03:24
15 | Я не хочу | 04:14
Тривалість: 00:57:17
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2005 - Юрiй Товстоган & Слiд

Виконавці:
Юрій Товстоган
Треклист:
01 | Overture | 01:50
02 | Безбудущие | 04:42
03 | Повернення | 02:48
04 | Гей у лузі (переспів з народної) | 04:40
05 | Это было вчера... | 03:22
06 | SAGA | 04:12
07 | Trace At Time | 03:15
08 | Wings | 04:53
09 | Wrong Planet | 02:47
10 | Status Quo | 05:05
11 | Мой след | 03:38
Тривалість: 00:41:15
Мова: українська (3,4), англійська (9), російська (2,5,7,10,11), інструментал (1,6,8)
Бітрейт: 320 кб/с

2006 - Loony Pelen

Виконавці:
Володимир Добрянський - гітара, вокал
Юрій Штинь - вокал (7), музика і тексти
Сергій Рязанцев - звукорежисер
бас, барабани - електронні
Треклист:
01 | Амок | 03:34
02 | Дженіфер | 04:19
03 | Темпо-інкарнація | 04:29
04 | Син Ноя | 05:03
05 | Таємний | 04:22
06 | Марсове поле | 03:33
07 | Без любові | 03:55
08 | Loony Pelen AIR | 04:39
09 | Амок 2 (перегранець) | 03:23
Тривалість: 00:37:22
Мова: українська
Бітрейт: 256 кб/с

2006 - Опальний принц

Виконавці:
Ростислав Штинь - вокал
Юрій(Юрок) Штинь -клавіші/спів
Роман Брицький - клавіші
Томас Ваaнем — лідер-гітарист
Треклист:
01 | Гей Україно | 03:35
02 | Наш прапор | 04:54
03 | Брати по зброї | 05:23
04 | Ти на війні | 04:01
05 | Розмиті дороги | 03:43
06 | Нова революція | 03:45
07 | Хліб по воді | 04:15
08 | Ти живеш в Україні | 04:34
09 | 17 вересня | 03:40
10 | Бонус трек - музика до фільму "Піп Іван" | 03:10
Тривалість: 00:41:05
Мова: українська
Бітрейт: 320 кб/с

2002 - Брати Гадюкіни

Дивно, але факт: два останні роки екс-лідер БРАТІВ ГАДЮКІНИХ Сергій Кузьминський у вільному режимі досліджує звукові простори в якості ді-джея, а назва похованої легенди дрейфує сторінками преси.
Дивно, але й дотепер речі ГАДЮКІНИХ спокійнісінько фігурують у кращих двадцятках різноманітних хіт-парадів; компакт «Було не любити» (останній офіційний реліз групи) можна вільно придбати в крамницях; обидва живі-здорові екс-ГАДЮКІНИ Ігор Мельничук та Павло Крохмальов працюють на власній студії в Києві. Якби ще перебрався до Києва славетний драмер ГАДІВ Михайло Лунін, відновлення проекту цілковито б залежало від новітніх техно-амбіцій Сергія Кузьминського. До речі: з підозрілою регулярністю чутки про воз`єднання групи надходять зі Львова і Києва. Але то — лише чутки…
В дійсності, востаннє, БРАТИ ГАДЮКІНИ збиралися в студії «Комора» у грудні 1995 року. Мета: перезапис відомого і найбільш хітового альбому ГАДІВ «Всьо чотко!». Перезапис було здійснено, альбом на CD не вийшов але хвиля зацікавлення до неіснуючої формації знову покотилася по Україні. І знову кумедна суміш відверто рагульського суржику навпіл з галицьким діалектом здавалася освіжаючим душем «шарко», а простіше — природним і живим шматком життя. Гострий на язик Кузя (Сергій Кузьминський) мав рідкісний хист музичного компілятора з природним ухилом. Стандарти популярних стилів, від музики реггей, рок-н-ролу, ритм-блюзу до джаз-року, пересипані галицькими коломийками, так само містили здоровий заряд гумору. Усе, що робили ГАДИ, носить яскравий відбиток абсолютно непідробного почуття гумору Сергія Кузьминського — зовні немічно-субтильного типа з нездорово-блідою шкірою, який постійно ховається за темними окулярами…
…У 1991-му групу покидає Олекса Гамбург. Він зробив свій вибір на користь професійної кар`єри архітектора. Тоді ж до ГАДЮКІНИХ приєднується клавішник Павло Крохмальов, який і залишався в складі до останнього дня існування команди. 1995 рік приніс нову зміну — ГАДЮКІНИХ залишає ще один ветеран — гітарист Андрій Партика. Його місце посідає Геннадій Вербяний. З ним, власне, група записує свій останній альбом «Щасливої дороги», а також повністю перезаписується найвідоміший перший альбом «Всьо чотко!».
О.Євтушенко.

2003 - Анна-Марія

Гурт Тернопільскої філармонії Віва-Тон довгий час супроводжував Іво Бобул, а коли останій в 1991 році повернувся до Чернівців. Музиканти назвавшись Анна-Марія, почали виступати самостійно. Керував гуртом басист Василь Кулак, основний фронтмен – гітарист-вокаліст Віктор Павлік, баоабанив Микола Шамлій, на клавішах Роман Тодорук, а в репертуарі – пісні ще одного клавішника Олега Риги. Олега Майовського та метра тернопільської естради Сергія Лазо. Влітку 1993 року Анна-Марія виборола третє місце серед поп-виконавців на “Червоній руті” в Донецьку, тим же літом рок-н-рол “Чорні окуляри” з міні-альбому “Дорога в Міннеаполіс” затанцювали в дискотеках України. За результатом 1993 року Анна-Марія визнана найкращим поп-гуртом України, а “Ти подобаєшся мені” – найкращою ліричною піснею року.
Значною подією в український поп-музиці став організований гуртом восени 1994 року фестиваль “Анна-Марія і друзі”. МО “Гарба” випустило касетковий збірник “Ти подобаєшся мені”, та все ж 1995 рік видався не досить вдалим для гурту і після від’їзду Віктора Павліка на заробітки до Туречини, Анна-Марія припинила своє існування. Через рік Павлік повернувся і розпочав сольну кар’єру. На початку 1998-го вийшла його перша одноімена сольна касета, а через півроку альбом було перевидано на CD. Проте коли в моду знову увійшли концерти з живими музикантами, Павліку знову зібрати до купи Анна-Марія не вдалося і він знайшов спільну мову з музикантами тернопільского ж гурту гітариста Сергія Шкарапути “Привокзальна площа”. В 1999 році співакрві присвоєно почесне звання – Заслужений артист України. За підсумками року Віктор Павлік став другим в номінації “Кращий співак”. А тим часом в Тернополі поступово змінився весь склад “Привокзальної площі” і гурт став називатися “Шика дам”. До кінця року Шкарапуту на посту керівника замінив Василь Кулак; проте Віктор Павлік так і не наважився повернути своєму гуртові назву Анна-Марія. В 2003 році, співак, на честь 15-ти річчя своєї кар’єри, прпів сольний концерт в супроводі великого живого оркестру – Радіо-Бенду Олександра Фокіна...

2003 - Віка Врадій

Віка вас шокує? Дратує нахабними танцями-шманцями? Її неймовірно екстравагантні лахи – ляпас вашому естетичному смакові? Ваш слух обурює неймовірний суржик? Дуже добре. Вона досягла мети. Втім, епатаж для Віки – це, так би мовити, програма-мінімум. Необхідний для її сценічного існування набір архітипових ознак такого собі міського покидька невизначеного роду. Вона вдосконалила “петеушну” естетику ленінградця Віктора Цоя. Вона драматизувала образ “підвішеного” між селом і містом “бурсака” (“бурса” – так величають учні ПТУ свій навчальний заклад).
Український панк започаткувала група ВВ. Львівські Брати Гадюкіни підхопили “це дєло” і розвинули – звісно на рідному грунті. З’явилась ціла низка гротескних, генетично прив’язаних до Лемківщини пісень. Однак, якби Сергій Кузьмінський не грав на сільскіх весіллях півдесятка років, не народився б незбагненний “Мертвий півень”... І не почули б ми “Ганьбу” й “Шахтарське бугі” – пісень, що їх спеціально для Віки написав Сергій. А бас-гітарист і звукорежисер Володимир Бебешко “одягнув” ці речі в сучасні електроні шати і запустив у Світ Божий.
- Я розуміла що перед тим, як вийти на львівську сцену, потрібно знайти новий образ, пластику, відповідну музику. У своїх пошуках мала відповідні орієнтири – це творчість таких світових зірок, як Стінг, Ніна Хаген, Габрієл...
Вирішальний момент – знайомство з Гадюкіними. Виник спільний проект. Однак я відчула, що тягну ковдру на себе. Ні, ми не сварилися. Навіть не розлучалися. У нас спільні концерти, але різні прграми...
На фестивалі “Червона Рута” вони так і виступили: спочатку Віка, а потім БРАТИ. Віка, як відомо, отримала “Гран-Прі”. Два лідери – дві різні моделі сценічної пластики. Будь-яка музична група поряд з шалено-експресивною співачкою миттєво перетворюється в акомпануючий склад на другій лінії. Цікаво, що в обраному тоді новому амплуа, Віка працювала приблизно півроку, а її нові речі вже суттєво відрізнялися від “червонорутівських” пісень-бойовиків.
В українській естраді ще ніхто так вільно і впевнено не обходився з музичною формою, ніхто ще не досяг такого влучного синтезу.
Влітку 1993-го Віка виїхала з концертом до Нью-Йорку. Цього разу з нею були її син і улюблений кіт. Ставши не зовсім законним емігрантом, Віка вирішила превірити себе на міцність. Чи видужає? А було й справді не солодко. Лише через деякий час вона створила власну групу ЕХІТ, яка грає блюзові стандарти й український панк...

2003 - Кому ВниZ

Цвяхом глобальних імпрез, наймасовніших акцій 90-х років була сувора стильна чорна-біла п’ятірка в напівцивільному вбранні з поголеним монументальним Андрієм Середою, голос якого вкарбував слова – сенс і глибина яких сягла інших вимирів, інших сфер. Епічний рок? Так, вони в оболонці сучасного звуку залишаються поза часом, голос Андрія ріже наскрізь часовий простір, його астральне тіло блукає козацьким степом або карпатськими схилами, заглиблюється в душі померлих, або заглядає у вікна живих, а його постать із закинутою головою залишається непохитною у перехресті променів.
Так, він Інший і разюче відрізняється від різнокалібірного не-іншого музичного піплу. Чим? Насамперед – духом. Музика КОМУ ВНИЗ має власний харизматичний духовний стрижень, який залишається незміним протягом десяти років. Можливо тому КОМУ ВНИЗ поза юрбою, поза тусовкою, поза плітками. Група-фантом, яка нікуди не поспішає. І якщо вони зникають надовго з поля зору, вони просто перестрибнули в інший вимір, аби повернутися знову у новій силі і з новими ідеями. Мандри і пригоди – це те, чим живе Великий КОМУ – незримий телепень безмежного Всесвіту.
Найбільший здобуток еолективної творчості КОМУ ВНИЗ – так вважає Середа – це символ, або знак групи, що складається з трьох елементів. У центрі композиції так звана сколопендра або малий герб КОМУ ВНИЗ. Є тут і трипільська свастика – сварга – символ сили й руху. Третій елемент – восьмипроменеве солнце, що символізує рух в бік Світла від темряви. Той знак – поєднання минулого і сьогодення і вироблявся він поступово, без напруги і тільки нещодавно оформився в закінчену композицію.
Окрім поглядів на принципово-важливі для них речі, КОМУ ВНИЗ зберігають ще одну константу – незміність складу. Отже, сьогодні, як і колись, КОМУ ВНИЗ – це басист Сергій Степаненко, гітаристи Слава Макаров і Слава Малюгін, барабаник Євген Разін, лідер-вокаліст і клавішник Андрій Середа.

2003 - Мертвий півень

Нині через десять років мандрів, шукань та творчих реінкарнацій Мертвий Півень уже не асоціюється з милим і симпатичним студентським капусником. Нині це зрілий проект. А починалось усе з товариських вечірок у львівській кав’ярні на вулиці Воловій, звідки добре було видно залізного півника на даху. Любомир Футорський, Роман Чайка, Ярка Якуб’як, Роман Рось, Тарас Банах та Михайло Барбара разом розганяли фуру, набиту предивними ідеями, візіями і гаслами. І фура поїхала. Успішні виступи на сценах “Червоної рути”, “Українських ночей у Гданську”, “Вернісажу-92” швидко вивели Мертвий Півень на всеукраїнську орбіту.
На відміну від інших харизматичних лідерів українського андеграунда, МП дуже легко і невимушено вписується в будь-яке “прокрустове ложе”, виступаючи на поетичних вечорах, презентаціях, театральних виставах і мистецьких виставках. Вони настільки пристосовані, що можуть зіграти на стелі... (не путайте з пристосуванням). Всеядність і всепроникливість часом заважали МП естетично самовизначитися. Тому і коливалися постійно від одного музичного берега до іншого. Часом хвилі заливали човен, але МП тримався ”на плаву”, і жодного разу не зрадили власним ідеям, тому і залишаються свідомо-незалежними від правил гри у так званому шоу-бізнесі, де культивується не здоровий глузд, а “комерційний розрахунок”.
Різноманітних інтегральних шоу в житті МП було чимало. Вони завжди перебували на перехресті літератури, театру і рок-н-ролу, балаесуючи між видовищем, змістом і звуком. У результаті МП вдалося уникнути суттєвих втрат на музичному фланзі.
Для київських меломанів, таке явище, як Мертвий Півень, уособлює так званий “львівський саунд”. Так само, як і формації Плач Єремії. Океан Ельзи, раніше Брати Гадюкини. Ніц дивногно, панове, усі вони з одного богемного літературно-мистецького кубла. Сценічна дорога МП бере старт від найдавнішого фестивалю “Вивих”, що відбувався у 1989 р. МП виявився найбільш “вивихнутим” бендом і завоював лауреатський титул.
Сьогодні Мертвий Півень – це не просто добра група з міста Лева. То є постійно вируючий музично-поетичний осередок, який живе, дихає і працює, назважаючи на тотальну загальмованість навколо, на хронічну фінансову скруту і купу інших перешкод.

2003 - Пікардійська Терція

Піккардійська терція не є аж таким голосистим секстетом, але то є “спрут”, що забирається до потаємніших струн душі і оселяється там. У 1992 році Богдан Бочач, Андрій Капраль, Володимир Якимець і Славко Нудик – тоді студенти хорового відділення львівського музучилища – організовували музичні вечори і капустники у львівських вузах. З’їздили на “Червону Руту” до Донецька (1993) де взяли 3 місце. Але вирішальним був наступний - 1994 рік. До групи приєднався Андрій Базиликут і Роман Турянин. У Києві на багатотисячному майданному концерті вони виступали останніми і зірвали вихор оплесків. Це був їх перший тріумф. Тоді ж вийшов перший альбом. Роком пізніше з’являється альбом концертних записів “Ao labatum”, а під ялинку “Тиха ніч” з різдвяними колядками. У 1997 було видано розкішний альбом “Сад ангельских пісень”, що мав резонанс не лише в Україні а й за її межами. Репутацію провідної вокальної формації України Піккардійська терція закріпила двома наступними (і дуже сильними) альбомами “Я придумаю світ” (1999) та “Ельдорадо” (2001).
В серії “Рок легенди України” представлені кращі речі гурту. Точніше це перезапис відомих пісень секстету. Хлопці відмовились від загальноприйнятого ходу, коли з попередніх видань збираються в один диск колись записані пісні, бо від їхнього створення минули роки і в співців постало нове бачення відомих речей.

2003 - Плач Єремії

Нещодавно групі Плач Єремії виповнилося 12 років, сама група пережила певну еволюцію, внаслідок якої викристалізувався стиль, стабілювався оптимальний склад. 12 років для будь-якої групи — це солідний вік. У них за плечима шість альбомів й маса концертів. Специфічною ознакою стилю є наявність духових інструментів, віолончелі і скрипки. Юрко Дуда — наймолодший учасник команди – створює чудові звукові візерунки за допомогою труби, Всеволод Дячишин і Олександр Каменецький — басист і барабанщик — створюють надійний ритмічний фундамент для Тараса Чубая, який співає і грає на гітарі. Якщо почуєте в піснях звуки альта — не дивуйтесь, адже Тарас навчався у Львівській консерваторії з класу альта. Ще один сильний бік групи — це вишукана лірика. Варто зазначити, що Тарас постійно звертається до творчості батька, поета-дисидента, шістдесятника, якого було репресовано в радянські часи. Не так давно світ побачила книга Григорія Чубая під назвою “Плач Єремії” і назва однойменної пісні, і назва групи походять з одного джерела — з поезії Тарасового батька.
Досить цікаво спостерігати як під час концерту тисяч вісім “тінейджерів” разом з Тарасом Чубаєм виспівують мега-хіт “Вона”. Звідки покоління “пепсі” знає і любить те, що робить Плач Єремії — група, інтелектуально-емоційний потенціал якої набагато перевищує невисокі стандарти молодіжної культури сьогодення. Відповідь проста: Чубай справжній і природній. Йому не потрібно прикидатися “зіркою” і кривити душею заради того, аби сподобатися.
Тарас має свободу маневру в усьому. Насамперед свободу самовизначення — “Озираючись назад, я розумію, що наше головне досягнення в тому, що ми не розпалися за ці 12 років. Для нонконформістської групи в Україні — це рідкість. Як нашу заслугу сприймаю той факт, що досягли ми популярності не за рахунок тривіальних “розкруток” кліпів, а завдяки живим концертам в різноманітних залах для різної публіки. Сьогодні є маса груп-зомбі, яких розкручують за місяць-два. Вони живуть пару років за рахунок штучного підживлення. Коли закінчуються гроші на ефіри, вони просто зникають. Наш шлях — інший. Ми не брешемо собі, а особливо тим, кому потрібні наші пісні”.
Увесь час групою опікувався Олександр Богуцький який постійно комбінував функції менеджера, продюсера, адміністратора та промоутера. Новий тематично-стильовий поворот в бік народної музики великою мірою його заслуга. Вони з Тарасом багато спілкувалися на ці теми, повернення до автентичних джерел було на часі. Тарас Чубай почав активно вводити в концертні виступи обробки лемківських пісень, які чудово збагатили музичну тканину пісень Плачу Єремії.

2003 - Скрябін

Скрябін пережив декілька реінкарнацій – від педземного панку до вишуканого техно – послухайте “Мову риб” або “Птахів”. Схильні до новацій, вони ніколи не тупцювали на місці, рухались в різні боки, підстрибуючи догори – цікаво, що там за обрієм... Скрябін – то весела зграя електроних “наркоманів”, яка цілодобово вовтузиться в купі комп’ютерів, спілкується між собою лише їм зрозумілою мовою. Їм вдалося із безлічі впливів виробити свій – ні на що не схожий стиль.
Горячи бісики блискавками вилітають з глибоко посаджених очей Кузьми. Щосекунди він готовий гостро відреагувати на будь-який “наїзд”, або жартом – на жарт, абсолютна неудавана невимушеність – цей неповний портрет нового героя гарно контрастує з дитячо-заокругленим Герою, його наївно-симпатичними очима і знаменитими вухами. Якщо перший має язика без кісток, то другий переважно відмовчується. Обидва фронтмени – то є останнє втілення Скрябіна, доведено до критичного мінималізму. Компактний, а відтак – мобільний тандем швидкого реагування завжди був готовий вигулькнути будь-де – чи то під куполом цирку, чи на прийому в Маріїнському палаці. Скрябін дуже компанійський, але без панібратсва. Скрябін наближається до піку популярності, але не має зоряної хвороби. Зірка Скрябіна – то зірка мандрів та блукань. Типова ситуація, що дає імпульс для фіксації текстів – Кузьма за баранкою “Побєди” чи іншого “драндулєта”, або Кузьма на висоті пташиного польоту, який летить, вимахуючи довгими руками, як крилами. Романтика!
Інший романтик – Сергій Шура-Гера – це дитя підземного царства комп’ютерів. Ніч, таємничо виблискують панелі з клавішами, оголена голова в наушниках хитається к скаженому ритмі і жодної душі... Так народжуються нові звуки, які декорують нову ідею. Приходять друзі-колеги і додають свої спеції до каші, звареною Кузьмою і Герою, внаслідок чого отримуємо страву “казкового” смаку. Музика Скрябіна є адекватною способу життя і є ідентичною світогляду, а загальмоване кружляння Кузьми по сцені – то пластична імітація музики Скрябіна. Замкнене коло, де життя переходить в музику, а музика інтегрується в життя.
Успіх скрябіна зростав пропорційно збільшенню дискографії. Секрет успіху - у відсутності будь-яких секретів. Максимум природності плюс трохи манірності, а головне – відсутність штучних теорій. Говорячи по-новояворівськи, себто на дивній галицько-український мові, вони не комплексують ані трохи. Вони пишуть геть не простуваті тексти і аж ніяк не підлаштовуються під середньостатистичного дебіла, як це роблять “заслужені” світила...

2003 - Табула Раса

Влітку 1989 року музиканти невдалої арт-рокової групи “Абрис” Олександр Іванов (гітара) та Едуард Коссе (барабани) вивісили в Київському театральному інституті об’яву про створення нового гурту. Першим відгукнувся співак Олег Лапоногов, пізніше підійшли клавішник Сергій Гримальський та басист Ігор Давидянц. Так в жовтні 1989-го виникла “Табула раса” (чиста дошка з латини) - група що грала синтетичний інді-рок з елементами нью-джазу, етнічного ф’южн, гітарної хвилі і ще багато чого.
“Табула раса” невдало дебютувала в січні 1990 року, та вже за два тижні себе з лихвою реабілітувала. А на “Бджолі-90” в Дніпродзержинську гурт був офіціально визнаний відкриттям фестивалю. В травні 1990 року ведучий звукорежисер БЗЗ Олег Ступка, що на деякий час став їхнім етапним продюсером, зафіксував перший альбом гурту - “8 рун” (назва альбому як і назва групи навіяні древньоскандинавськими міфами).
Влітку 1991 року “Табула раса” стала другою в жанрі рок-музики на “Червоній руті” в Запоріжжі. Восени виходить записаний в БЗЗ другий альбом групи - “Подорож в Паленці” і одночасно, прокручений по УТ його відеоваріант. Влітку 1993 року, вже в “Коморі” “Табула раса” записує свій черговий альбом “Боком до Сонця”, після чого в групі починаються катаклізми. Гурт кидають Гримальський і Давидянц, згодом один з засновників - Іванов. “Табула раса” фактично перетворюється на сольний проект Лапоногова, якому тепер доводиться грати на гітарі; на бас-гітарі тоді грав звукорежисер студії “Комора” мультиінструменталіст Олег Барабаш (екс - “Цікава патологія”, “Ер. Джаз”).
Альбом 1993 року “Радіодонор” представляє вже нову “Табулу расу” - мабуть так сьогодні б звучала знаменита група “Polіce”. В 1994 році “Табула раса” в студії “Артіма” дописує додаток до альбому “Радіодонор” і фірма НАК розтиражовує його на касетці. На пісню з цього альбому “Улюблена машина” студія “Майстер-відео” робить кліп - в кінці 1995 року він перемагає в відео-хіт-параді “Територія А”. Та проблеми із складом не полишають “Табулу расу” - деякий час в групі грав клавішник ще нульового складу Ігор Морозов і з ним реміксується альбом “Радіодонор”. Тоді ж повним складом “Табула раса” увійшла в фолк-проект Павлоса Цандекідіса “Орфеас” і здійснила тур по СНД.
В самому кінці 1995 року стартує черговий новий склад “Табули раси” - появляється ексцентричний басист Олександр Кіктєв (раніше він виступав у цирку, був сесійним музикантом в московських командах “Игра” та “Мастер”), потім клавішник Сергій Міщенко; продюсуванням групи зайнявся Віталій Климов з “Майстер-відео” (згодом він створив новий ПЦ “Немо”). Тим часом МО “Гарба” тиражує на касетці альбом “Радіодонор-2”. Успіх в різноманітних радіо- та відео-хіт-парадах пісні “Шейк “Шей-шей”” (загальне четверте місце за підсумками року в “Параді Хіт-парадів”) призвів до радикальної зміни репертуару “Чистої дошки” - нові пісні стали російськомовними і значно мелодійнішими.
В лютому 1997 року в студії ПЦ “Нова” (звукорежисер Олег Барабаш) було завершено запис альбому “Сказка про май”, на початку літа його випустила київська філія фірми “Zone Records” (тиражування фірми “Київ-Євростар”). Оскільки в опитуванні експертів премії “Золота Жар-птиця” група потрапила відразу в дві номінації, це дало змогу журі, об’єднавши результати, оголосити “Табулу расу” кращою... поп-групою України. Восени, в національному музичному рейтингу “Профі”, гурт зайняв другі місця знову відразу в двох категоріях - поп- і рок-виконавців. Влітку 1998-го на студії “Аркадія” музиканти приступили до запису чергового альбому “Бетельгейзе” - CD на лейблі J.R.C побачив світ восени. Потім перерва у 5 років і в серпні 2003 компанія “Атлантік” випускає збірку кращих пісень “Табули Раси” в серії Рок легенди України.

2003 - Тарас Петриненко

“Жива легенда” за номінацією “Таврійських ігор”, має відповідний калібр та колорит. Тарас написав найбільший (після івасюківської “Червоної рути”) український хіт – пісню “Україна”. Яку чули всі, а половина точно знає слова. Тарас це артист – живе уособлення українського універсуму. Найточніший архетип нації з усіх можливих архетипів.
Стороннє око, напевно, сприйматиме постать Тараса Петриненка як такого собі гуру – мудрого і досконалого. Хто скаже що в душі цієї людини йде війна – з суспільством і самим собою? Що він один з найбільш незаспокоєних і незаангажованих артистів? Він - сам по собі. Незалежний і мудрий.
Кожна пісня Тараса – це маленька сповідь, що йде від сердця до сердця.

2003 - ЯЯЯ

У травні 1992 року гітарист та вокаліст групи Воплі Відоплясова Юрій Здоренко остаточно вирішив покинути команду. П’ять років із Скрипкою, Піпою і Сахно – то був час пошуків, злетів, падінь – такий собі безперервниий рух непротореними стежками. Один з головних мотивів виходу зі складу – ідея ВВ в музичної точки зору себе вичерпала. Юрій Здоренко був впевнений, що група поволі перетворюється на машину, що працює на інерційних обертах. У листопаді 1992-го Юра відіграв останній концерт з “вевешниками”.
Тоді ж зустріч старого приятеля – соло-гітариста Ігора Лук’янця, з яким вони починали ще в групі SOS. Ігор на той час грав з Михайлом Біликом – бас-гітаристом, який також перграв у багатьох аматорських командах. Юра разом з ним розпочав пошук