Родинна капела Ігнатищів - З-під карпатського хребта (1997) [MP3, tape rip] | Ethno / Folk Стиль: Ethno Folk Країна, місто: Україна, с. Либохора Турківського р-ну Львівської обл. Видавець: УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ ФОЛЬКЛОРУ Виконавці: В. Ігнатищ - скрипка (1-9, 11-19), М. Д. Шемелинець -- цимбали, спів-9, М. С. Шемелинець — бубен, І. І. Цитрин — бас (1-6, 9, 12-13). Л. В. Ігнатищ — спів (9) — експедиційний запис. В. І. Ігнатищ -- скрипка, М. І. Ціко — цимбали. А. В. Бордун — бас, спів —19, І. І. Цитрин — бубон, В. М. Коршнявий — акордеон (7. 8. 14-19) — студійний запис, П. І. Ігнатищ' — спів, "дрімка" (10-11), В. І. Ігнатищ — мандоліна (10), скрипка (11) — архівний запис. Пісні:
Тривалість: 00:53:22 Мова: українська Аудіо-кодек:MP3 Бітрейт: 128 кб/с Джерело: Павутина Додаткова інформація:"Столицею" бойківської інструментальної музики називають високогірне село Либохора, що на Турківщині у Львівській області. Цілі династії народних музик протягом віків формували тут навколо себе надзвичайно розгалужені мікростильові осередки народного виконавства, навдивовижу сильний "імунітет” проти по- насильницькому насаджуваного польського, а пізніше й російського впливу, інтенсивного проникнення чужорідних угорських і румунських інтонаційних нашарувань. Серед славетних либохірських музик помітно вирізняється династія Ігнатищів, зокрема, останнього її представника народного скрипаля Василя Ігнатища — музики-професіонала, людини запальної вдачі і нелегкої життєвої долі. Страшні поневіряння, гебівські переслідування і навіть фізичні розправи, важкий, майже нату- ральнии спосіб ведення домашнього господарства — єдиний поруч з весільними заробітками засіб утримання сім'і — ось ті чинники, що лише загартували твердість і міць характеру, непоборність духу, а водночас і ніжність а лагідність натури виконавця. Це не могло не позначитися на індивідуальній виконавській манері скрипаля, що позначена щирістю, безпосередністю і якоюсь по-особливому світлою "мажорністю" виконання. Репертуар либохірської весільної капели — це правічні, що відлунюють дохристиянськими часами, ладканки до барвінку", "До вінка", коломийки Молодим', "Дозачинання весілля", "Головецка", "Либохірська стародавна”, "Як воли пасли", "Сьпівана" і дещо пізніші інструментальні награвання й танки "Надобридень , польки і вальси, а також твори з відвертими іноетнічними запозиченнями: "Мараморський гопак", "Бойківські козачки", полька Кавалір-кавалір" тощо. Музика з-під полонинського хребта назло усім сталінським морозам І неосталінським приморозкам, немов кришталевий гірський потік, зцілює наші зашкарублі душі, допомагає нашій знівеченій, сплюндрованій, густо засіяній "білими плямами" недонищеній духовності виходити на нові обшири національного відродження. Михайло ХАЙ, кандидат мистецтвознавства
!УВАГА!
Сайт не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням та каталогізацією посилань, що надсилають та публікують на форумі наші читачі. Якщо ви є правовласником будь-якого представленого матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього були в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми негайно приберемо його. Файли для обміну на трекері надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не завантажувати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!
Гість
