Preslee - 1st (2008) [MP3] | Alternative / Shoegaze / Rock

Про гурт

Preslee - група з Києва створена в 2006-у році. Після декількох виступів в Києві, Москві та маючи в розпорядженні демо-диск дуже поганенької якості Preslee протрапляють до фіналу і стають лауреатами всеукраїнського конкурсу "Перлини сезону".
По першому національному телеканалу України показують зацензурений в кінець виступ групи наживо. В цьому ж році група знайомиться з Сергієм Товтолужським і приступає до запису дебютного альбом на студії Lipki Zvukozapis' (Океан Ельзи, Стереоліза, Скай, Табула Раса, Горгішелі).
Після трагічної смерті Сергія в березні 2007-го року робота над альбомом пригальмовується і поновлюється лише в кінці літа. Відмінну тенденцію радувати слух співвітчизників продовжила київська група Preslee, випустивши свій дебютний альбом 1st. А це дуже приємно. Приємно, що такі люди виходять з когорти груп «для себе і друзів». Приємно чути український вокал, а не англійський (як частенько прийнято в наших груп, що грають «інді-шмінді»). Приємний і мелодійний настільки, що після першого прослухування вже наспівуєш деякі, особливо вподобані, пісні. Цілісний, але не одноманітний - кожен трек розповідає свою особливу історію. При чому, звичайно ж, історію любові. Музика знайома і в міру самобутня, проте якщо вже шукати порівнянь, то місцями схожі на The Verve, чимось на Bloc Party, The Cure і Interpol.
Не потрібно знати, що таке shoegaze, щоб оцінити гітарні партії, які немов скачуть довкола основної мелодії, незбагненним чином все ж встигаючи її доповнювати і збагачувати. Не потрібно знати українську мову, щоб проникнуться вокалом. Альбом ідеально личить для прогулянок сонячним осіннім днем по Києву і прослухування в стані легкої закоханості.

rock.kiev.ua про гурт

Дебютний альбом молодої київської формації залишає подвійне враження. З одного боку, коли на периферії все ще моляться на творчу спадщину російських рокерів, а в метрополіях емо-тінейджери намагаються замаскувати словом «металкор» черговий мазафаковий н’ю-метал, поява такого якісного продукту не може не радувати. З іншого боку, є ще над чим працювати, і працювати не покладаючи рук. Але про все по порядку.
Отже, Preslee (ні, не ті, які елвіси) - це інді-рок/шугейз колектив, і до їх честі, це дійсно шугейз, нехай його там небагато і він не такий ревний, як у батьків жанру (Slowdive, MBV і так далі), але це, люди, шугейз, а не мазафака або поп-рок. Взагалі, подібні релізи люблять видавати західні мініатюрні лейбли, а слухати їх люблять мрійливі дівчата в метро, з навушниками під волоссям і повним глибокій задумливості поглядом внікуди. Проте досить, досить вже, альбом же ж дійсно до біса хороший! Створюється враження, що це мегатехнічні та суперпрофесійні музиканти зглянулися до музики простіше, а не прості київські рокери дозріли для такої приємної роботи. Аранжування, тексти, якість запису - все на висоті, я б навіть не відмовився від більш за лоу-файного підходу, тоді б ефект «ми з Англії початку 90х» був майже 100%! «Майже», тому що є одне маленьке «але» - це вокал.
Вокал і тексти в наших груп, на мою суб'єктивну думку, завжди були слабою ланкою, і якщо комусь з часом удалося звикнутися сприймати голос як ще один інструмент і майже не вникати в виспів віршування (особливо якщо їх якість залишає бажати кращого), то деяких реліз преслівців може відлякати зайвою попсовістю вокалістки. Адже ж хороший голос, навіщо так мучитися та інколи прямо видавлювати з себе по ноті якесь напіваренбішне буркотіння? Ех, шкода, їй-богу, і речі хітові, що чірляють, і матеріал з голочки, і потенціал є, і хоч зараз в хіт-паради і на ТБ, але вокал трохи додає дьогтю в цю бочку з медом. З іншого боку - значить, є над чим працювати і куди прагнути!