трохи цитат з курсу
http://ruthenia.info/txt/sxid/teli.htmlВ. Потульницький у своїй роботі з історії української політології наводить думку професора О. Пріцака, що "...творчість Драгоманова з точки зору методології необхідно досліджувати в структурі імперсько-російського конституціоналізму"/1/. У зв'язку з цим зауважимо, що об'єктивна даність впливу на Драгоманова російської демократичної думки сприяла появі цілого напрямку в дослідженні світоглядних основ вченого. Тенденція, що стала традиційною в радянські часи , отримала своє продовження і в наші дні /2/. Так, Р.Міщук зазначає, що "діяльність Драгоманова нерозривно пов'язана з російською науковою і політичною думкою", а його погляди значною мірою формувалися під впливом російської демократії і ліберальної преси"/3/. Зв'язок українського вченого з традиціями російської опозиційної думки видається можливим простежити за певними напрямками.
За В.Потульницьким, ідеї суспільно-політичного прогресу і діалектики, до яких тяжів Драгоманов, були сприйняті ним, зокрема, за посередництвом "російських народників Чернишевського, Лаврова" /4/. Ця прихильність стала однією з основ політичної діяльності українського вченого і громадського діяча як в молоді роки, коли за визначенням В.Пшеничнюка, він був передусім соціалістом і політичним радикалом /5/, так і в часи зрілої діяльності, коли М.Драгоманов опиняється в лавах наслідувачів ліберально-конституційної ідеології.
Традиції класичного лібералізму з його політичною доктриною правової рівності, свободи та гідності людини справили, за переконанням В.Потульницького, один з вирішальних впливів на світогляд вченого. Але на відміну від авторів, які згадують у зв'язку з цим і спадщину декабристів, і доробок представників англійського лібералізму, Потульницький обмежує сферу впливу на Драгоманова тільки російськими теоретиками цієї суспільної течії /6/. Він повертається до роздумів К.Кавеліна (1818 - 1885) щодо необхідності впровадження земств як основи місцевого самоврядування та точки зору Б. Чичеріна (1828-1904) про державу як союз вільного народу і невтручання держави в життя особистості /7/. Ці наріжні камені ідейного спадку батьків російського лібералізму і відіграли, за Потульницьким важливу роль у формуванні Драгоманова, як одного з апологетів лібералізму серед українців.
Гість
