Павленко М. Русалонька із 7-В [У 5к.] (2011) [djvu] | Оцифровано Гуртом
Мова: українська
Опис:1. Гадаєш, казки – то тільки дитячі баєчки і чудес на світі не буває? Але якщо над красенем однокласником висить родове прокляття, якщо тебе домучили нічні жахіття сусідської квартири, якщо тітоньку треба рятувати від її ж власного весілля, а старовинна шафа перетворюється на машину часу, і про все це навіть не здогадуються такі розумні батьки, – ти ніде інде, як у казці. Справжнісінькій сучасній казці, щасливий кінець якої мусиш дописати самостійно.
2. Таємниці, таємниці! Мабуть, Софійка їх до себе притягує. Бо ж хіба можна лишатись осторонь, коли вночі у покинутому замку лунає музика, а порожніми залами блукає самотній привид?! Привид, що... загубився у часі.
3. І знову — суперниця! Весь клас ахнув! Струнка й тоненька, мов очеретинка. Очі — два бездонні озерця. Коси — до колін, як у ляльки Барбі з вітрини найдорожчого магазину... Милувалися нею всі: школярі, вчителі, технічки. А на перервах під кабінетом, у якому перебував її, Софійчин 7-В, ніби випадково збиралися старшокласники.
На Кулаківського можна махнути рукою: пропав остаточно! Але ж Сашко?!.
Тепер Софійка сама, сама проти однокласників і старшокласників, сама проти баби Валі, проти мами й тата, навіть проти тітоньки Сніжани — сама проти цілого світу.
І проти... русалоньки з Білокрилівського лісу.
4. І що то за доля в Софійки така — нерозділене кохання? От і цього разу закохалася — подумати тільки! — у чоловіка рідної тітоньки. Добре хоч бачитися можуть часто: мають спільну справу. Так, спільну справу, бо Софійка розшукує зниклі з музею полотна.
Що ж, у неї так завжди: кохання і розшук переплітаються так щільно, що і гадки не маєш, як усьому тому дати раду...
5. Софійці забракло слів, вона боялась навіть дихнути, аби не сполохати, не порушити це метеликове повітря, цю диво казку! Цілий феєрверк, ціле багаття метеликів безгучно зірвалися з куща, засвічуючи супроти сонячних променів свої чудові коричневі крильця з барвистими цятками!.. Метелики літали, мерехтіли, танцювали, сідали на плечі, волосся, одяг!..
Таке воно, нове Софійчине кохання — стрімке, казкове, мерехтливе. Тільки от чи не приторне, як на справжню любов?
Останньої книжки нема, але най буде все. Автор: Павленко М.
Місце видання: Вінниця
Видавництво: Теза
Формат: djvu
Кількість сторінок: 218 + 215 + 282 + 278 + 261
Джерело: Скани для обробки надав користувач володимирко2 + Viatorusкнига оцифрована у рамках проекту "Оцифрування книг Гуртом"
Особиста оцінка: 0 - не читав
|
Гість
