Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (2011) [mp3]
Мова: українська
Опис:Роман складається з чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи, їх у творі тридцять. Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій частині йдеться про дитячі і юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання знайомить читача з його трагедійним кінцем. Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба і пошуків соціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Піски. Важливими є також менші сюжетні лінії: історія династії панів Польських. життєвий іплях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.Кодек звуку: MP3
Бітрейт: 112 кб/с
Тривалість: 17:04:57
Читає: Василь Обручов
Звукорежисер: Ірина Гнуча
Джерело: Файлообмінні сайти
Особиста оцінка: 0 - читав, не слухавІсторія та джерело написання, цікавинкиІсторія написання, джерела
Розкриттю соціальних умов життя українського села присвятив свій роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» корифей української літератури Панас Мирний.
Автор широко відобразив тяжке життя українського селянства в дореформений і післяреформений періоди. Твір гнівно викриває антинародний характер реформи. Письменник переконливо показує, що реформа 1861 року була явним обманом трудящих, вона не поліпшила їх становища, а тільки змінила форми визиску і гніту.
Класові суперечки після реформи ще більше загострились. Безправний, розорений і жорстоко експлуатований народ шукав виходу з тяжкого становища. Трудящі селяни починають протестувати, боротися проти несправедливого суспільного ладу. В алегоричній назві «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» звучала головна ідея твору: воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити.
У1872 р. Панас Мирний виїхав у службових справах з Полтави до Гадяча, де колись працював у повітовому суді. Цікавою була історія написання твору. Минуло кілька місяців потому, як Панас Рудченко переїхав до Полтави, багато часу відбирала робота, тому на необхідне для митця знайомство з навколишньою дійсністю часу майже не було. Тому Мирний дуже любив службові відрядження, які надавали таку можливість. Під час поїздки з Полтави до Гадяча навесні 1872 р. хлопчик-візник розповів йому жахливу історію про селянина Василя Гнидку, який вирізав сім'ю заможного козака, за що був засуджений до каторжних робіт.
Особа Гнидки так зацікавила митця, що він весь час у своїх думках повертався до почутого. Під враженням цієї розповіді він пише нарис «Подорож з Полтави до Гадяча». Письменник припускає, що «...Гнидка є безталанна дитина свого Віку, скалічений виродок свого побуту, і пригніченого усяким панством... І де все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні...»
Іван Рудченко, відомий літератор, фольклорист, критик порадив соціально вмотивувати вчинки головного героя твору. Поради були слушними, брати взялися за удосконалення твору. Було здійснено кілька редакцій, а в 1875 р. під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» подано до цензури»
Однак роман не був надрукований через повну заборону друку творів українською мовою (вступив у дію Емський акт 1876 p.). Він побачив світ лише 1880 р. у Женеві. До революції роман друкувався у Львові 1887 р., а в Києві під назвою «Пропаща сила» — у 1903,1905 pp.
Влітку 1872 р. П. Мирний пише першу редакцію повісті« Чіпка», деякі зауваження до якої зробив його брат, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик. У першій редакції автор повністю зосередився на постаті головного героя, здійснюючи намір показати, як соціальні умови руйнують особистість, перетворюють чесних людей на «пропащу силу».
Одержавши рецензію на початку 1873 p., Панас Якович переглянув текст повісті, виправив деякі суперечності в образі головного героя, дещо деталізував, накидав штрихами нову сюжетну лінію про Грицька тощо. І відклав роботу на певний час за своїм творчим принципом: «Нехай вилежиться та достигне, як та овоч на дереві». Коли ж він знову повернувся до твору, то почав писати заново і розгортати повість у багатоплановий соціально-психологічний роман.
Над четвертою і п'ятою редакціями Панас Мирний працював разом з Іваном Біликом (четверта редакція, написана 1874 р., мала назву «Пропаща сила», складалась із чотирьох частин). У1875 p.. роман було закінчено під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
ЦЕ ЦІКАВО
За свідченням сучасників Панаса Мирного, над твором «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» навис якийсь фатум. Почалося з того, що київські друкарні його чомусь не взяли. Можливо, вони були перевантажені. Коли нарешті домовилися про друк у Петербурзі (цим питанням займався композитор М. В. Лисенко), то виявилося, що цензор з невідомих причин не поставив свій підпис на кожному аркуші рукопису як того вимагали умови цензури. Роман повертається до Києва, але цензора довелось розшукувати, бо з невідомих причин його звільнили зі служби. Рукопис було підписано, і знову відправлено до Петербурга. Друк роману почався тільки наприкінці травня 1876 р. і тут по цензурних відомствах пройшов горезвісний циркуляр про заборону українських видань, датований 5 червня 1876 року, який і припинив друк роману.
Прогресивні громадські діячі України не могли дати загинути найвидатнішому творові часу. Тому вперше роман був надрукований М. П. Драгомановим у Женеві в 1880 p., але відразу потрапив до списку заборонених видань і доходив до читачів І таємно, як підпільна література.
|
Гість
