У книзі зроблено спробу описати феномен театру з позицій філософської антропології. Автор виходить із переконання, що театр, як ніякий інший вид діяльності, фокусує сутнісні феномени людського буття, а філософська антропологія надає світоглядні можливості для виділення, осмислення й впорядкування цих феноменів. Театр виступає як зона перевірки і увиразнення положень філософської антропології, натомість отримуючи потужній філософсько-світоглядний ресурс для пізнання власної природи, а відтак і для подолання кризи «забуття буттєвого сенсу», в яку він потрапив, адаптуючись під логіку суспільства споживання.
Окреме місце у дослідженні займають філософсько-світоглядні ідеї Л.Курбаса, досі практично не представлені у контексті вітчизняної філософії.
Книга розрахована на фахівців у галузі філософії, культурології театрознавства, а також на широке коло читачів, які цікавляться театром і філософією.Зміст
РОЗДІЛ I. ТЕАТР ЯК АНТРОПОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ — 3
Глава 1. ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ ТЕАТРАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ (ФІЛОСОФСЬКОЇ) — 4
Глава 2. СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ РОЗГЛЯДУ ТЕАТРУ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ. ТЕАТРАЛЬНА АНТРОПОЛОГІЯ (ФІЛОСОФСЬКА) — 11
2.1. Розвиток філософсько-антропологічної ідеї цілісності людини в пошуках театральних практиків XX століття — 11
2.2. Театральна антропологія Е. Барби в контексті філософської антропології М. Шелера — 15
2.3. «Розумна здатність пізнання вічних цінностей». Емоційне апріорі — 20
2.4. Концепція буття людини в постнекласиці як основна концепція театральної антропології (філософської) — 22
РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТЕАТРАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ (ФІЛОСОФСЬКОЇ) — 26
Глава 1. ПРИНЦИП ЄДНОСТІ ВНУТРІШНЬОГО Й ЗОВНІШНЬОГО (ОНТИКО-ОНТОЛОГІЧНА ДУАЛЬНІСТЬ) — 27
Глава 2. ЗАСАДИ МЕТАФІЗИКИ ТОТАЛЬНОСТІ ТА ПРИНЦИПИ ЄДНОСТІ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ — 38
Глава 3. ЄДНІСТЬ ТЕОРІЇ Й ПРАКТИКИ В ТЕАТРАЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ — 43
Глава 4. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕАТРАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ (ФІЛОСОФСЬКОЇ) — 47
4.1. Театральний твір як тотальність: інтертекст; формула сюжету як закон розгортання тотальності — 48
4.2. Вплив театру на становлення антропної реальності: буттєтворення — 51
4.3. Антропологічні витоки прагнення до становлення театральної реальності: екзистенційні апріорі — 52
4.4. Антропологічна сутність впливу театру на людину: буттєве еволюціонування — 54
РОЗДІЛ III. ЩО ТАКЕ ТЕАТРАЛЬНИЙ ТВІР У ПРОЦЕСІ ТВОРЕННЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ — 58
Глава 1. ТЕАТРАЛЬНИЙ ТВІР ЯК ТОТАЛЬНІСТЬ: ІНТЕРТЕКСТ; ФОРМУЛА СЮЖЕТУ ЯК ЗАКОН РОЗГОРТАННЯ ТОТАЛЬНОСТІ — 60
1.1. Інтертекст як процес і результат становлення театрального твору — 60
1.2. Полювання за тремтячими образами. До проблеми актуалізації образу в полі інтертексту — 75
1.2.1. «Тремтячі» образи — 75
1.2.2. Чи може мистецтво зупинити мить? — 83
1.3. Лесь Курбас про театральний твір як тривання — 90
Глава 2. ТЕАТРАЛЬНИЙ ТВІР У ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ЯК ВИЯВ ОНТИКО-ОНТОЛОПЧНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ЛЮДИНИ. ФОРМУЛА СЮЖЕТУ — 95
2.1. Загальні філософсько-теоретичні засади теорії формули сюжету — 97
2.1.1. Закон розгортання згорнутого значення, єдність свідомості-1 і свідомості-2 — 97
2.1.2. Принцип єдності подвійної природи художнього тексту як запорука руху художньої матерії тексту — 100
2.2. Основні елементи формули сюжету — 105
2.2.1. Предмети з «порушеннями» як основа створення смислового метафоричного простору — 106
2.2.2. Представники прихованого і явного порушень — головний і віце-головний герої — 110
2.3. Процес поділу сюжету і фабули як показник онтико-онтологічної поляризації людської свідомості — 113
2.4. Наратив як сизигійна єдність сюжету і фабули — 127
РОЗДІЛ IV. ВЗАЄМОДІЯ ТЕАТРАЛЬНОЇ ТА АНТРОПНОЇ РЕАЛЬНОСТЕЙ У СВІТІ, ЩО СТРІМКО ЗМІНЮЄТЬСЯ — 136
Глава 1. ТЕАТР ЯК ПОСТНЕКЛАСИЧНА МОДЕЛЬ СТАНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ. ІНТЕРАКТИВ — 137
Глава 2. ПОСТНЕКЛАСИЧНІ ПАРАДИГМИ ВИДОВИЩНИХ МИСТЕЦТВ. ТЕАТР І МЕРЕЖА — 156
Глава 3. ТЕАТР ЯК СПОСІБ УТРИМАННЯ ПОВНОТИ БУТТЯ. НАРОДЖЕННЯ АКТУАЛЬНОГО В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ CONTEMPORARY DANCE — 169
3.1. Сучасна відмова від репрезентації й «нова універсальність». Практика тоталогічної гносеології — 171
3.2. Інтерес і творча свобода проти бажання і «творчого свавілля» — 175
3.3. «Я» гіроскопічне у процесі самовідтворення — 176
3.4. Критерії життя мистецького тексту згідно з «правилами» внутрішнього — 177
3.4.1. Спонтанність — 177
3.4.2. Стани-«патерни» спонтанного творення: «зазор», відмова від наміру і композиція реального часу — 181
3.5. Техніки деконцентрації й концентрат у дію — 183
3.6. «Детермінізм навпаки» (причинно-кондиціональна самодетермінація як спосіб виявлення історії) — 186
3.7. Сприйняття творів сучасного мистецтва та «тренування складнішого ставлення до життя» — 189
РОЗДІЛ V. СТАНОВЛЕННЯ ТЕАТРАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНА ПОТРЕБА: ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ АПРІОРІ — 195
Глава 1. «НЕСТЕРПНА ЛЕГКІСТЬ» ВІРТУАЛЬНОГО БУТТЯ — 198
Глава 2. РАДІСТЬ СТАНОВЛЕННЯ — 211
Глава 3. ДО СПІЛЬНОГО «Я» — 219
Глава 4. ПОТРЕБА ВЕРИФІКАЦІЇ ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ МІФОЛОГІЧНИЙ ПРОСТІР. ТЕАТР ЯК МАС-МЕДІА ТА МАС-МЕДІА ЯК ТЕАТР — 228
Глава 5. ПОШУК «Я-ІНШОГО» ЯК ПОТРЕБА І ВИЯВ ДИНАМІЧНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ІСНУВАННЯ — 240
5.1. «Інстинкт трансформації», театральний мімезис та простір гри в Себе-Іншого — 240
5.2. Гра в Себе-Іншого як спосіб утримання я-цілісності — 251
РОЗДІЛ VI. АНТРОПОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ВПЛИВУ ТЕАТРУ НА ЛЮДИНУ: БУТТЄВЕ ЕВОЛЮЦІОНУВАННЯ — 261
Глава 1. ОСЯГНЕННЯ ІСТИННОГО ЧЕРЕЗ СТИХІЮ БУТТЄВОГО — 262
Глава 2. ЛЕСЬ КУРБАС ПРО ВХОДЖЕННЯ АКТОРА В СТАН «ЛЮДИНИ, ЯКА ЗНАЄ СВІТ» — 265
Глава 3. БУТТЄВЕ ЕВОЛЮЦІОНУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ФОРМУЛИ СЮЖЕТУ — 271
Література — 278
Гість
