Нечуй-Левиць
|
Гість
Гість
|
Нечуй-Левицький І. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини (1878) [pdf]
Мова: українська
Опис:Текст із видання Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Упорядкування Михайла Чорнопиского. Львів: Каменяр, 1998 (фактично 2000). с. 64–126. Трактат складається з двох частин. Вперше його опубліковано анонімно під назвою “Сьогочасне літературне прямування”: першу частину – у журналі “Правда (Часть літературно-наукова). Річник ХI-ий”. — Львів, 1878. — Том II. — С. 1–41; другу – у літературному додатку до того ж журналу: “Літературний збірник. В доповненє XIII річника часописи “Правда”, уложений Володимиром Барвінським, докінчений Іваном Франком”. – Львів, 1884. – С. 195–231. Інтервал у 6 років між публікацією 1-ої і 2-ої частин був зумовлений тим, що через брак коштів журнал виходив з великими перервами. Видання здійснювалося накладом Товариства ім. Шевченка. Найперше свідчення про авторство твору знаходимо у листі І. Франка 26. Х11. 1878 р. до О. Рошкевич, де він переказує своїй нареченій зміст упорядкованого спільно з М. Павликом збірника “Молот” і не без бравади додає: “На кінці буде ще надрукована моя рецензія на другий том літературної “Правди” [. . . ], а іменно на статтю Левицького (автора “Хмар”, “Джері”, “Причепи”) “Літературне прямування новіших літератур” – п. Левицького сокрушаю вельми і висказую рішуче деякі думки, щоб покінчити спори з нашими естетиками-правдянами” (Франко І. Зібр. тв. : У 50 т. – К., 1986. – Т. 48. – С. 133). Твір подається під назвою “Непотрібність . . .” (Замість назви “Сьогочасне літературне прямування”). Підставу повернути авторову назву дає дослідження автографа твору, яке провів акад. С. Єфремов у монографії про письменника. Дослідник описав очолений І. Нечуєм-Левицьким таємний гурток його кишенівських приятелів-інтелектуалів, їх зібрання, обмін літературними новинами, рефератами, С. Єфремов пише: “Пам'яткою цих зібраннів лишилась надзвичайно цікава праця Левицького – “Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини”, видрукована під заголовком “Сьогочасне літературне прямування”. З нею й виступив автор якраз на згаданих товариських зібраннях, пробуючи дати ніби цілу програму літературного й почасти громадського прямування свого власного і свого покоління”. Тут же С. Єфремов зауважує: “Ці відомості про кишенівське життя беру з листа Д. Щеглова, одного з свідків та учасників того життя. Сам великорос зроду, він проте близько стояв до згаданого українського гуртка і в його ото зберігся власний рукопис праці Левицького, такої важливої для розуміння настроїв і змаганнів нашого письменника. Користуюся з нагоди, щоб скласти на цьому місці подяку Ол. З. Гребенетському, що той рукопис здобув й передав мені на використання” (Акад. С. Єфремов. Іван Левицький (Нечуй). – К., 1925. – С. 38–39).Автор: Нечуй-Левицький І. Місце видання: Львів Видавництво: Каменяр Формат: pdf Кількість сторінок: 19 Джерело: resource.history.org.ua Особиста оцінка: 9 - дуже сподобалося |
Поточний час: 04-Чер 05:12
Часовий пояс: UTC + 3