Мовчання ягнят / The Silence of the Lambs (1991) BDRip 720p 2xUkr/Eng | Sub Ukr/Eng

Інформація про озвучення

Ролі озвучили: Олег Лепенець та Лідія Муращенко
Фільм перекладено і озвучено на студії 1+1

Цікаві факти

• Роль Ганнібала Лектера була запропонована Джину Гекмену, йому ж пропонувалося зайнятися і режисурою. У той же час на роль Клариси пропонувалися Мішель Пфайффер і Мег Раян.
• Крім Гекмена на роль доктора Лектера претендували Роберт Дюваль, Джеремі Айронс і Браяан Кокс.
• Більша частина знімального матеріалу була підготовлена ​​в Піттсбурзі. Місто ідеально підходило для зйомок зважаючи на величезну кількість архітектурних споруд та інших красивих місць. Таким чином, учасникам знімальної групи вдалося створити ілюзію того, що зйомки відбувалися в різних куточках країни.
• Ця стрічка стала третьою за всю історію проведення церемонії Оскар, якій вдалося завоювати всі 5 головних нагород: «Найкраща картина», «Найкращий режисер», «Найкращий актор», «Найкраща актриса» і «Найкращий сценарій». До цього таких же почестей удостоїлися «Це трапилося одного разу вночі» (1934) і «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975).
• Ентоні Гопкінс описуючи голос, наданий своєму персонажу Ганнібалу Лектеру, назвав його «симбіозом Трумана Капота і Кетрін Гепберн».
• Якщо уважно придивитися до постеру, то можна побачити зображення черепа на тілі метелика. А якщо придивитися ще уважніше, то можна розгледіти, що череп складається як мінімум з трьох оголених дівчат (є такі варіанти постерів, на яких можна нарахувати аж до семи дівчат).
• Маніяк на ім'я Буффало Білл став таким собі збірним образом трьох реально існуючих серійних вбивць. Отже, познайомтеся з цими моторошними людьми, за плечима кожного з яких не менше півсотні жертв: Ед Гейн, який любив знімати шкіру зі своїх жертв, красень Тед Банді, який використовує фальшиву гіпсову пов'язку на руці для залучення наївних жінок, і Гарі Гейднік, який полюбляв тримати своїх жертв в глибокій ямі, де вони, зазвичай, і вмирали від голоду.
• Під час першої зустрічі Клариси і доктора Лектера останній натякнув, де ж можна знайти Баффало Білла. Він описав свій малюнок, зроблений на стіні камери-одиночки: «Вона називається Дуомо - бачив цю картину в італійському Бельведері». Трохи пізніше Старлінг дізнається, що Баффало Білл проживає в Бельведері, штат Огайо.
• Під час зйомок цієї сцени, Ентоні Гопкінс намагався дивитися прямо в камеру, мотивуючи цей вчинок тим, що при такому ракурсі в глядача складеться враження, що його персонаж «знає абсолютно все».
• Прототипом Ганнібала Лектера був серійний вбивця Альберт Фіш. Цьому недолюдові найбільше до душі було підстерігати маленьких дівчаток, довго-довго мучити їх перед тим, як убити, а згодом поїдати їхні понівечені тіла.
• За первісним задумом планувалося запустити картину в прокат восени 1990 року. Однак Orion Pictures вирішила притримати вихід картини до січня 1991 року, щоб не створювати конкуренції іншому своєму хіту «Танці з вовками», також вельми успішно взявши участь в оскароносній гонці.
• У ході підготовки до виконання своєї ролі, Ентоні Гопкінс уважно вивчив досьє на найзнаменитіших серійних убивць сучасності. Також він побував у в'язницях, де містилися дані персоналії, і навіть відвідав парочку гучних судових процесів.
• Під час вивчення відеоматеріалів, Ентоні зауважив, що маніяк Чарльз Менсон ніколи не моргав під час розмови, і негайно ж переніс це спостереження на екран.
• Ентоні Гопкінсу дісталося всього лише 16 хвилин екранного часу, що, втім, не завадило блискучому актору завоювати Оскара в номінації «Найкраща чоловіча роль». Найближчим часом цей рекорд навряд чи буде кимось побитий.
• Автор сценарію Тед Таллі, створюючи сценарій до картини, на місці агента Старлінг бачив тільки Джоді Фостер. Однак, коли режисерське крісло зайняв Джонатан Демме, він вирішив поміняти вибір своїх попередників і запросив в картину Мішель Пфайффер.
• Але Мішель відмовилася, пославшись на те, що фільм вийде дуже кривавим і жорстоким. Після цього конфузу Джонатан зважився-таки покликати до проекту Джоді Фостер і, як з'ясувалося, не прогадав.
• Основний мотив сюжетної лінії мав паралелі з подіями, що відбувалися насправді, якими стали взаємовідносини професора Університету кримінології Роберта Кеппел і маніяка Теда Банді.
• Тед, незважаючи на всі свої гріхи, посприяв у розкритті цілої серії вбивств. Тед був страчений 24 січня 1989, а справжнього маніяка вдалося знайти лише в 2001 році. Ним став Гері Ріджвей, який зізнався у 48-ми скоєних ним злочинах.
• У ході підготовки до зйомок Джоді Фостер і Скоту Ґленну були надані аудіозаписи, зроблені маніяками в ході скоєних ними вбивств. Джоді навідріз відмовилась прослуховувати записи від яких холоне кров, а ось Скот на свою біду зважився, внаслідок чого упродовж досить тривалого періоду часу його переслідували нічні жахи.
• Брук Сміт, яка грає викрадену дівчину Кетрін, і Тед Лівайн, який грає Баффало Білла, були дуже близькі під час зйомок картини.
• Людина у синьому картузі в заключній сцені фільму на тропічному острові - режисер Джонатан Демме, який виконав у своїй картині епізодичну роль-камео.

Перемоги, номінації та нагороди

3 премії Національної ради глядачів - за найкращий англомовний фільм, режисуру і другорядну чоловічу роль (Ентоні Гопкінс), приз Японської кіноакадемії та «Блакитна стрічка» за найкращу іноземну стрічку в Японії - всі нагороди за підсумками 1991 року.
Оскар, 1992 рік
Переможець (5):
Найкращий фільм
Найкраща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс)
Найкраща жіноча роль (Джоді Фостер)
Найкращий режисер (Джонатан Демме)
Найкращий адаптований сценарій
Номінації (2):
Найкращий звук
Найкращий монтаж
Золотий глобус, 1992 рік
Переможець (1):
Найкраща жіноча роль (драма) (Джоді Фостер)
Номінації (4):
Найкращий фільм (драма)
Найкраща чоловіча роль (драма) (Ентоні Гопкінс)
Найкращий режисер (Джонатан Демме)
Найкращий сценарій
Британська академія, 1992 рік
Переможець (2):
Найкраща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс)
Найкраща жіноча роль (Джоді Фостер)
Номінації (7):
Найкращий фільм
Найкращий режисер (Джонатан Демме)
Найкращий адаптований сценарій
Найкраща робота оператора
Найкращий звук
Найкращий монтаж
Найкращий саундтрек
Сезар, 1992 рік
Номінації (1):
Найкращий фільм на іноземною мовою
Берлінський кінофестиваль, 1991 рік
Переможець (1):
Срібний Ведмідь за найкращу режисерську роботу (Джонатан Демме)
Номінації (1):
Золотий Ведмідь