Molotov 20 - Mechanical Love (2001) [MP3] | Electro

читати ще тут:

В аграрному, тим паче совковому за менталітетом суспільстві інтелектуально-урбаністична музика ніколи не зможе прижитись. Агро-совку більше до вподоби і легші для засвоювання "стариє пєсні под водочку" чи блатняк. Зрештою, це природньо. Дивує інше: звідки беруться в такому середовищі "психи", котрі наперекір всьому, не знати для чого і кого, створюють музику, наперед приречену на несприйняття в "мажорній" масовці?
Molotov 20 (Молотов Цванциг) був, мабуть, першим Українським проектом електронного "смуру", доведеним до логічного кінця — виходу альбому. Сталося це ще п'ять років тому і лише у форматі аудіокасети. Минули літа, і Шура Гера прикинув, що нема чо' добру пропадати і настав час перевидати Mechanical Love на CD. Середина 90-х була епохою доживання рейву, і Molotov 20 взірця '96-го встиг ще "хапанути" того духу у кількох рейвових речах. Нині - рейв помер, тому платівка була "очищена" від морально застарілих стежин, а залишились тільки й досі актуальні треки. Натомість додано п'ять нових, створених протягом останньго року композицій. В підсумку, з 13-и речей на слух "вилітають" тільки дві: Turka Rave та Iron Violin, які будемо сприймати просто як історичний екскурс до витоків М20. Від "зимної" атмосфери Eyes, (мікс на СКРІБІНівську Світ Без Очей) віє тим справжнім, "героїновим" тріп-гопом штибу Massive Attack, проте вокал Кузьми однозначно тяжіє до ґотичної замогильності. Touch Me є техно-етнікою. Спробуйте розпізнайте і вловіть на слух заховані за зуммерами та космо-атмосферним аранжуванням народні мотиви. Вийшло? Шкода, що річ ніби не дограє до кінця, а закінчується десь в кульмінаційній точці. Може, попросити Шуру розвинути тему? Втульну Рrelude можна вважати наймаснішим electronic-wave'овим треком, створеним в Україні. На тлі нових речей старі треки Feel So Good, Frozen, Оne зовсім не виглядають бідними родичами і сприймаються свіжо, а нойз-індустріальна Blood виконана на рівні показового для такого стилю німецького проекту Wumpscut і ніби не шість років тому писана. Для [dark] electro-synth музики часовий плин є найскладнішим випробовуванням. Тож, коли роки техно-композицію "не беруть" - значить, вона стала "класикою".
Прикро, коли твоє творіння на Батківщині ніхто не доганяє і ти змушений втішатися тим, що його оцінили у Берліні. Але в стократ образливіше, коли твій доробок починають визнавати років так через п'ять. Тоді, в 1996 році, касету Molotov 20 розібрали переважно фанати Скрябiна. Чи з'явився за ці роки в М20 свій, окремий слухач - ось питання.
Юрко Зелений [FDR Records], по матеріалам Українського готичного портала