Michael Minsky (Михайло Мінський) - Bandura. Songs of a Don Cossack (2004) [MP3] | Ethno / Folk

Михайло Мінський — український концертно-камерний і оперний співак-баритон. Соліст та диригент Хору донських козаків Сержа Жарова.

Справжнє прізвище: Спірін (Спірідонов) Михайло Григорович, народився 12 серпня 1918, Тихий Пльос, нині: Бугаєво Катайського району Курганської області Росії — помер 9 жовтня 1988)
Михайло Мінський рано почав захоплюватися музикою і співом та грати на баяні. З 1935 року навчався на Робітничому факультеті, потім студіював геологію в Казанському університеті — і одночасно вчився співу у вокальному відділенні технікуму. У 1941 році він став членом Академічного хору, де його помітила М.В.Владімірова, запропонувавши йому навчатися у Консерваторії ім. П. І. Чайковського. Проте ці плани розвіяла війна. М.Мінського забрали до Червоної армії. Як військовополонений, він опинився на українських землях, де й захопився українською народною піснею та музикою. Коли Мінський працював на примусових роботах біля кордону з Угорщиною, виявилося, що його господар є співаком Хору донських козаків Платова. Саме від нього Мінський дізнався про Хор донських козаків Сержа Жарова.
Після війни Мінський з 1945 по 1948 рр. перебував у різних таборах для біженців, де співав у хорі «Трембіта» під керівництвом Кирила Цепенди. З 1946 став членом і солістом Капели бандуристів ім. Тараса Шевченка під керівництвом Григорія Китастого.
Американський період
У 1949 році Мінського разом з Капелою бандуристів запросили до США. Того ж року його було прийнято у Білому домі. Михайло залишився у Нью-Йорку і отримав стипендію на навчання. Мінський також брав активну участь в культурному житті української спільноти: дав чимало індивідуальних концертів та брав участь у всіх концертах та концертних турне Капели бандуристів у США та Канаді. Його перша платівка побачила світ у 1950 році. У період з 1950 до 1962 року він випустив ще 20 довгограючих платівок разом з відомими композиторами з української діаспори: Миколою Фоменком, Ігорем Соневицьким, Володимиром Грудиним, професором Ж.Б.Рудницьким, В.Гавриленком та Степаном Ганушевським. Він також продовжував виступати як соліст Капели бандуристів, працюючи разом з І.Задорожним, В.Божиком та Г.Китастим. У 1958 році Мінський здійснив турне Канадою, США та Європою разом з квінтетом Бандуристів.
21 лютого 1953 року Михайло отримав американське громадянство та змінив прізвище зі Спіріна на Мінського.
Окрім захоплення народною творчістю М.Мінський приділяв неабияку увагу вокальним студіям і здобув славу оперного співака. Він навчався в Нью-Йорку, Новому Орлеані, Римі та Лондоні. Під час навчання в Римі Мінський був прийнятий Папою Римським. Його оперний дебют відбувся у 1953 році в Карнегі-Холі в м.Нью-Йорк. Михайло концертував та грав ролі в операх «Трубадур», «Аїда» та «Паяци» в театрах Італії, Німеччини, Швейцарії, Англії, Франції, Голландії, Бельгії, Канади та США.
Період козацьких хорів
У 60-і роки М.Мінський все більше часу проводив у Європі. На початку 60-х років він співав у хорі Чорноморських козаків, а також виступав у якості гостя в "Родіні" та "Дачі" в Гамбурзі. У 1964 році у Люцерні Мінський приєднався до Козацького хору Жарова, у якому співав до 1979 р.
У 1972 році, а потім у 1984 р. Мінський здійснив успішні концертні турне Австралією (організовані Союзом українських організацій), де пройшли 10 його самостійних концертів у великих центрах українського поселення (Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брізбейн, Перт та Джілонґ.) Пізніше М. Мінський випустив серію довгограючих платівок українських пісень у співпраці з Віденським симфонічним оркестром, а також з сучасними українськими композиторами Миколою Фоменком, Ігорем Соневицьким та Андрієм Гнатишиним.
Пізні роки, нідерландський період
В 1978 році Мінський остаточно переїхав до Зволле, Нідерландів. У Зволле він організував аматорський колектив "Слов'янський хор Зволле". Після успішних виступів хору М.Мінського запросили в якості диригента до Гаазького хору «Уральських Козаків» (1982-1984). Він встиг також попрацювати у хорі "Уральських козаків" в Німеччині(1984-88) та «Хорі козаків» в м.Рейсвейк. У 1988 році М.Мінський отримав нагороду від мера Зволле за прославлення міста. останній рік життя Мінський присвятив підготовчим заходам до святкування тисячолітнього ювілею Хрещення Київської Русі в Нідерландах. Святкування цієї події відбулося в м.Зволле 30 вересня 1988 року у присутності високих духовних чинів та Її Високості Королеви Нідерландів Беатрікс. Через 9 днів Михайло Мінський помер.
Інформація з Вікіпедії