Лоуренс Аравійський / Lawrence of Arabia (1962) BDRemux 1080p 2xUkr/Eng | Sub Eng
Жанр: пригодницький, біографічний, історичний, драма, воєнний
Країна: США
, Велика Британія
Кінокомпанія: Columbia Pictures, Horizon Pictures
Режисер: Девід Лін [David Lean]
Актори: Пітер О'Тул [Peter O'Toole], Ентоні Куїнн [Anthony Quinn], Омар Шаріф [Omar Sharif], Алек Гіннесс [Alec Guinness], Джек Хоукінс [Jack Hawkins], Ентоні Куейла [Anthony Quayle], Клод Рейнс [Claude Rains], Хосе Феррер [José Ferrer], Артур Кеннеді [Arthur Kennedy], Дональд Вулфіт [Donald Wolfit], Майкл Рей [Michel Ray]
Сюжет:Фільм є розповіддю про події з життя офіцера британської розвідки Т. Е. Лоуренса, який працював у роки Першої світової війни в Аравії в активній взаємодії з арабськими кочівниками і отримав з цієї причини прізвисько «Аравійський». Лоуренс активно увійшов у життя арабів, перейнявся їхнім духом і по суті очолив партизанську війну арабів проти Османської імперії (так звану «Війну в пустелі»). Сценарій засновано на книзі Лоуренса «Сім стовпів мудрості», а також на історичних дослідженнях біографів Лоуренса.Цікаве про фільм та зйомки:-Картина вперше представила Пітера О'Тула у головній ролі, а також стала першим фільмом Омара Шаріфа, знятим не в Єгипті (зіркою кіноекрану якого він був), вона послужила грандіозним поштовхом для кар'єри обох.
-У фільмі немає жодної жіночої ролі, якщо не рахувати дівчат в кадрі, що з'являється протягом кількох секунд в оточенні принца Фейсала.
Роль шерифа Алі перед Омаром Шаріфом пропонували Алену Делону, але той відмовився носити коричневі контактні лінзи, які приховали б його блакитні очі.Нагороди та номінації:Оскар
Нагороди:
Найкращий фільм - Сем Спігель
Найкраща режисерська робота - Девід Лін
Найкраща робота художника-постановника - Джон Бокс, Джон Столл і Даріо Сімоні
Найкраща операторська роботаг - Фредді Ян
Найкраща музика до фільму - Моріс Жарр
Найкращий монтажг - Анн Коатс
Найкращий звукг - Джон Кокс
Номінації:
Найкращий акторг - Пітер О'Тул
Найкраща чоловіча роль другого плануг - Омар Шаріф
Найкращий адаптований сценарійг - Роберт Болл і Майкл Вілсон
BAFTA
Нагороди:
Найкращий фільмг - Сем Спігель і Девід Лін
Найкращий британський фільмг - Сем Спігель і Девід Лін
Найкращий британський акторг - Пітер О'Тул
Найкращий британський сценарійг - Роберт Болл і Майкл Вілсон
Номінації
Найкращий іноземний акторг - Ентоні Квінн
Золотий глобус
Нагороди:
Best Motion Picture — Dramaг - Девід Лін і Сем Спігель
Best Director of a Motion Pictureг - Девід Лін
Best Supporting Actorг - Омар Шаріф
Most Promising Newcomer — Maleг - Омар Шаріф
Best Cinematography, Colorг - Фредді Янг
Номінації
Most Promising Newcomer — Maleг - Пітер О'Тул«Лоуренс Аравійський», Дейвід Лін:У програмі з 2 на 3 грудня рівно опівночі – вікопомний епічний фільм знаменитого британського кінорежисера Дейвіда Ліна «Лоуренс Аравійський»/Lawrence Of Arabia (1962, Велика Британія – США) – надзвичайне, пам’ятне кіновидовище. Британський кіноінститут поставив його на третє місце серед сотні найвидатніших вітчизняних фільмів усіх часів.
Це своєрідний фільм-пам’ятник, у якому йдеться про життя й пригоди офіцера британської розвідки Томаса Едварда Лоуренса, що він працював у Сирії та за часів Першої світової війни досяг об’єднання арабських племен проти турків і став леґендою свого часу.
Лоуренс не тільки активно й тісно співпрацював, він дружив з арабами, перейнявся їхнім духом і фактично очолив арабську партизанську війну проти Османської імперії, так звану «Війну в пустелі». Про це – у фільмі Дейвіда Ліна. А також – про саму абсолютно незвичайну, харизматичну постать Лоуренса Аравійського. Власне, сценарій картини базується на автобіографічній книжці, на бестселері самого Томаса Едварда Лоуренса, що має назву «Сім стовпів мудрости»; ну, й також – на незалежних історичних дослідженнях його біографії.
Багато в чому цей фільм став важливим і для подальшого поступу світового кіномистецтва. От, скажімо, Стівен Спілберґ і Мартін Скорсезі були такими палкими прихильниками творчости Ліна та особливо ж цієї його картини, що наполягли на реставрації та повторному випуску «Лоуренса Аравійського» в кінотеатральний прокат 1989 року.
І, певне, цілком закономірно, що кінодослідники вбачають уплив цієї стрічки на фільми «Список Шиндлера», а також серію про пригоди Індіани Джонса того ж Спілберґа, а ще – на «Останню спокусу Христа» Скорсезі.
Також «Лоуренс Аравійський» явив світові одного з найфеноменальніших акторів – Пітера О’Тула, це його дебют, виконання заголовної ролі. О’Тул – фантастичний! Він наповнив образ Лоуренса своєю дитячою безпосередністю й шаленим авантюризмом щирої й захопленої людини. Його погляд сповнений жаги пригод, його пластика – легка, майже летка, летюча.
Кінофільм «Лоуренс Аравійський», окрім того, що зробив абсолютними зірками акторів Пітера О’Тула й Омара Шаріфа, котрий уперше в цій картині знімався поза рідним Єгиптом, фактично став вінцем кар’єри кінорежисера Дейвіда Ліна.
Хоча фільмування було непростим – утім, певне, як і творення будь-якої епічної стрічки, де постановник як справжній полководець, має рухати масами людей і, сказати б, боротися за творення нового світу. Тим паче, що ув’язався до цього кінобою, знімати стрічку Лін розпочав, не маючи закінченого сценарію. Можливо й від того фільм часом дихає такою неймовірною свободою! Та, в кожнім разі, з Дейвідом Ліном міцно пов’язують уявлення про потужний епічний стиль у кінематографі. Послідовно, у програмі демонструватиметься сюжет про творчий шлях цього режисера.
Насамкінець лишається зауважити, що «Лоуренс Аравійський» мав десять номінацій на «Оскара» й отримав сім заповітних статуеток. І, зрештою, процитую критичні відгуки чи, радше, вигуки на адресу фільму: «Блискучий приклад, на жаль, зниклого покоління епічного кіновиробництва», «Лоуренс Аравійський лишається одним із найбільш інтеліґентних, шляхетних і впливових воєнних епосів», «Фільм на всі часи», «Досі змушує перед ним схилятися і приголомшливо вражає»….
(C) Арґумент-кіно.Дейвід Лін, автор кіноканону:Британський кінорежисер Дейвід Лін свою кінокар’єру розпочав як монтажер, досягши на цій ниві неабияких висот. Першу самостійну постанову режисер здійснив 1945 року, екранізувавши п’єсу британського драматурга Ноеля Коварда, який також став автором сценарію. Фільм розповідає про короткочасний, проте безперспективний роман між двома дорослими та одруженими людьми, які стрічаються щочетверга спочатку у вокзальному ресторанчику, а згодом і в інших місцях, аби поспілкуватися, поділитися спостереженнями та міркуваннями про навколишній світ.
І, попри взаємні почуття, вони не можуть бути разом через низку суб’єктивних та об’єктивних причин. У цій камерній історії Лін вводить важливу для себе тему фатальної роз’єднаности людей між собою, яку важко пояснити якимись одними обставинами – внутрішніми чи зовнішніми. Своєрідний британський варіант «Анна Карєніної», хоча фільм закінчується не на трагічній, проте на дуже драматичній ноті.
Наприкінці сорокових років ХХ століття Лін екранізує два романи Чарлза Діккенса – «Великі очікування» і «Пригоди Олівера Твіста», які здобувають славу еталонних екранізацій. І саме в цих стрічках остаточно формується режисерський стиль Дейвіда Ліна, який у подальшому навіть локальні любовні історії мірятиме епічними масштабами.
В «Олівері Твісті» від самого початку режисер уміло співвідносить зовнішні обставини з окремою людською долею. Картина розпочинається із природного катаклізму, який водночас – ілюстрація внутрішнього стану героїні, проте важливий і сам по собі як прояв абсолютної стихії, певного нездоланного чинника, на який людина вплинути навряд чи зможе, проте весь час намагатиметься.
І в цьому фільмі, окрім природної, він ще вводить і соціальну стихію, власне, кілька масових сцен, які існують за особливими, нікому не підвладними законами. І головний герой, маленький Олівер Твіст, стає тільки заручником такого плану стихій, іграшкою у їхніх руках. Відтак щасливий фінал із його порятунком читається як випадковість, як неймовірний збіг обставин.
Першим правдиво леґендарним фільмом Дейвід Ліна стала екранізація роману Пітера Буля «Міст через річку Квай», дія якого відбувається 1943 року в японському таборі для військовополонених.
У центрі оповіді – конфлікт британського полковника Ніколсона та японського коменданта табору полковник Сайто, який намагається змусити до фізичної праці британських офіцерів, тим самим порушуючи певні пункти Женевської угоди. Полковник Ніколсон відмовляється виконати вимоги Сайто, і на певний час опиняється у карцері, із якого, врешті-решт, виходить переможцем.
Далі починається інша, не менш важлива частина історії, у якій полковник Ніколсон пропонує комендантові побудувати якісніший міст – за власним проектом, і у новому місці. І він пояснює своє рішення підлеглим тим, що міст насправді важливіший для британців, аніж для японців, мовляв, це тільки зміцнить військову дисципліну і дасть іще один привід пишатися своїми вчинками.
Засліплений власним ентузіазмом, полковник Ніколсон забуває, що війна триває, і по інший бік лінії фронту його колеґи планують вчинити диверсію та підірвати міст через річку Квай у день його відкриття. Відтак запитання: «На чий бік стане полковник Ніколсон?» виявляється аж ніяк не риторичним у цій картині.
Фільм отримав безліч кінематографічних нагород та встановив певний канон видовища, що воно тримається на зіткненні сильних характерів під час воєнних дій. Це також глибоко національне кіно, яке спирається на певний кодекс честі британського офіцера, який у картині протистоїть не тільки японському, але й американському уявленню про армію та поведінку військових власне на війні.
Ще однією знаменитою картиною Ліна стала екранізація роману Боріса Пастернака «Доктор Живаґо», яка вийшла на екрани 1965 року. Перед нами знову епічна історія, проте цього разу – поневірянь російського поета та лікаря Юрія Живаґо, який пропускає через себе найдраматичніші події, що сталися у Росії першої третини ХХ століття.
І тепер на перший план вийшли винятково зовнішні обставини, які повсякчас вирішують долю доктора Живаґо та його близьких. І окрім суто природних катаклізмів, на кшталт довгої холодної зими, важливу роль у цій історії відіграють катаклізми соціальні – Перша світова війна, згодом революція, а потім ще й громадянське протистояння. І бідному поетові Живаґо нічого не лишається, як тільки сподіватися, що його мине лиха доля. Лін знову зосереджує свою увагу на принципово цивільній, позбавленій героїзму поведінці, яка, хоч і на короткий час, проте здатна зберегти найкращі людські прояви.
Свою останню стрічку Дейвід Лін зафільмував 1984 року, і це була ще одна екранізація, цього разу однойменного роману британського письменника Едварда Форстера «Поїздка в Індію». Дія картини точиться у двадцятих роках ХХ століття в Індії, де ще панують британці, проте невпинно росте протест проти їхнього перебування у країні.
Сюди прибувають дві британки – місіс Мур та Адела Квестід, – аби подивитися на країну та влаштувати особисте життя однієї з них. Ідеться, власне, про Аделу, молоду жінку, яка переживає певну кризу, ймовірно, пов’язану із власною сексуальністю. Вона потрапляє до країни, де на перший плани виходить нічим не прихована та незвична для неї чуттєвість, яку вона сприймає вкрай агресивно.
Після однієї із прогулянок до печер, Адела звинувачує місцевого лікаря Азіза у спробі її зґвалтувати. У цій картині людське непорозуміння доведене до міжкультурного та міжцивілізаційного конфлікту, який вбачається неподоланним. Режисер також оперує стихіями, цього разу поєднуючи природне із соціальним у неподільний клубок переживань молодої героїні.
Рівно опівночі з 2 на 3 грудня у програмі АРҐУМЕНТІ-КІНО демонструватиметься «Лоуренс Аравійський» – зразково-показовий фільмі Дейвіда Ліна. Тут сфокусовані найголовніші його теми, що вони пов’язані, з одного боку, з історією ХХ століття, яка змінила долю багатьох країн та народів, а з іншого, з долею окремої людини, що намагалася якось розвернути цю історію в інший бік.
Мабуть, «Лоуренс Аравійський» є одним із найпереконливіших художніх арґументів на користь популярної сьогодні тези про втрату людиною індивідуальної долі у ХХ столітті. Згідно з нею, після двох світових воєн, після соціальних та інших революцій окрема людина остаточно втратила хоч якесь значення, перетворившись тільки на паливо для історичних процесів. Життя полковника Лоуренса у зображені Дейвіда Ліна скидається на леґенду про останнього титана, який зумів обіграти Історію, проте не зумів надурити Фатум, який складається зі звичайної буденности, що та роз’їє буття повільно, проте невпинно, як іржа.
(C) Арґумент-кіно.
Якість: BDRemux 1080p [50th Anniversary Edition]
Відео:
кодек: H.264
розмір кадру: 1920 х 1080
бітрейт: 22.3 Mб/с
Аудіо # 1:
мова: українська
переклад: багатоголосий закадровий
кодек: AC3 2.0
бітрейт: 192 кб/с Про озвучення:Ролі озвучили:Владислав Пупков, Олег Лепенець і Лариса Руснак.
мова: українська
переклад: багатоголосий закадровий
кодек: AC3 2.0
бітрейт: 192 кб/с
Аудіо # 3:
мова: англійська
переклад: оригінал
кодек: DTS-HD MA 5.1
бітрейт: 2153 кб/с
Аудіо # 4:
мова: англійська
переклад: оригінал
кодек: AC3 5.1
бітрейт: 640 кб/с
Субтитри # 1: (Full)
мова: англійська
тип: програмні (м'які)
формат: *.srt
Субтитри # 3: (Full)
мова: англійська
тип: пререндерні
формат: *.pgs
Субтитри # 3: (SDH)
мова: англійська
тип: програмні (м'які)
формат: *.srt
Субтитри # 4: (SDH)
мова: англійська
тип: пререндерні
формат: *.pgs
Збережено оригінальні розділи, як на Blu-ray.Джерело:
&
Подяка п. karvai0 за доріжку від 1+1 , п. slavik_v_z за запис з ТБ озвучення каналу ICTV і п. Arsenfpu за синхронізацію
Особиста оцінка: 10 - без зайвих вагань рекомендую всім!
|
