Людина, що знала надто багато / Людина, що забагато знала / The Man Who Knew Too Much (1956) BDRemux 1080p 2хUkr/Eng | Sub Eng
Альтернативні обкладинки:
Жанр: детектив, трилер, драма Країна: США Кінокомпанія: Filwite Productions, Paramount Pictures Режисер: Альфред Гічкок [Alfred Hitchcock] Актори: Джеймс Стюарт [James Stewart], Доріс Дей [Doris Day], Бренда Де Банзі [Brenda De Banzie], Бернард Майлз [Bernard Miles], Ральф Труман [Ralph Truman], Даніель Желен [Daniel Gélin], Моґенс Віт [Mogens Wieth], Алан Мавбрей [Alan Mowbray], Гілларі Брук [Hillary Brooke], Крістофер Олсен [Christopher Olsen]. Сюжет:Звичайна людина опиняється в центрі політичних інтриг міжнародного масштабу - такий він, герой фільму, знятого легендарним Альфредом Гічкоком. Подорожуючи разом зі своєю дружиною, лікар Бенджамін Маккенна опиняється в Марокко, де випадково стикається з особою, яку вбивають на його очах. Але перед смертю чоловік встигає передати важливу інформацію, за якою полюють невідомі. Тепер йому необхідно самому вижити і з'ясувати, що означають сказані слова про підготовлені вбивства в Лондоні... Кольоровий (текніколоровий) ремейк однойменного фільму 1934 року, знятий за оповіданням Чарльза Беннетта і Віндхема Левіса. Премія «Оскар» за пісню Whatever Will Be, Will Be (Que Sera, Sera).
Цікаві факти про фільм:
Гічкок зробив другий фільм на 40 хвилин довший за перший і переніс зав'язку з Швейцарських Альп на північ Африки. Як і в первісній версії, дуже велику роль у розвитку сюжету грає музика і, зокрема, пісня «Whatever Will Be, Will Be (Que Sera, Sera)» у виконанні Доріс Дей. Автори пісні Джей Лівінгстон і Рей Еванс отримали за неї премію «Оскар». Кульмінаційна сцена сюжету, вміщена в Альберт-холі, впродовж 12 хвилин триває під акомпанемент класичної музики: за цей час в кадрі не вимовляється жодного слова. Диригента зображує Бернард Геррманн, який написав музику до фільму. Камео Альфреда Гічкока — один з глядачів акробатичної вистави на ринку в Марракеші перед убивством француза (його видно тільки зі спини). Фільм демонструвався в конкурсній програмі Каннського фестивалю 1956 року. Між шанувальниками Гічкока давно не вщухає суперечка про те, який фільм вдався режисерові більше — 1934 або 1956 року. На питання Франсуа Трюффо сам Гічкок відповів., що вважає найкращим рімейк, так як це робота професіонала, а не «обдарованого любителя», яким він був 30 років тому.
!УВАГА!
Сайт не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням та каталогізацією посилань, що надсилають та публікують на форумі наші читачі. Якщо ви є правовласником будь-якого представленого матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього були в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми негайно приберемо його. Файли для обміну на трекері надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не завантажувати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!
