Любов Пономаренко — одна із яскравих і самобутніх українських письменниць, неперевершений майстер неоімпресіоністської новели. Її проза — це проза вразливого і зрячого серця, проза яскрава, густа, образна, лаконічна і вишукана за формою. На кращих новелах Любові Пономаренко лежить і світиться виразна й переконлива ознака талановитості авторки, її своєрідного світобачення і світосприймання. Це синє диво української новелістики.Зміст
Плач неперелітної птахи
Наодинці з лисеням, у проваллі, засипаному листям
І сонце піде геть
Півцарства за сльозу
Голуби на дзвіниці
Синє яблуко для Ілонки
Дерево облич
Дві в колодязі
Навпроти, по той бік вулиці
До схід сонця в тютюновім магазинчику
Земляне серце
Нічого не трапилось
Не кидай мене самого в полі
Домаха і камінь
Шептуни
Гер переможений
Обпечені
Прожир
Портрет жінки у профіль з рушницею
Ніч у кав’ярні самотніх душ
Чоловік з конем у білому степу
Сліди з-під землі
Почують тебе сніги
П’ятниця, чотирнадцяте
Фікус
Помри зі мною
Нехворощ [повість]