Мазепа Торент
 

Гість

Котляревский И. Енеида (1808) [PDF] Мова: українська, у старій редакції
Опис:Іван Петрович Котляревський (* 9 вересня (29 серпня стар. ст.) 1769, Полтава — † 10 листопада (29 жовтня стар. ст.) 1838, там же) — видатний український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури. Громадський діяч. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.
Взявши за основу сюжетну канву однойменної поеми Вергілія, Котляревський в традиціях давнього українського бурлеску створив свій оригінальний художній твір. У поемі автор відтворив різні сторони життя українського суспільства у другій половині 18 століття. Національне забарвлення і співчуття до долі простого народу зумовили великий успіх «Енеїди» серед сучасників.

Головний інтерес представляє те, що видання дуже старе: фактично, найстарша з відомих друкованих книг, написаних явно українською мовою.
Автор: Котляревський Іван Петрович
Видавництво: Санкт-Петербург, Типографія Івана Глазунова
Рік: 1808
Формат: PDF, скановані сторінки
Кількість сторінок: 156
Розмір: 52,2 МБ
Особиста оцінка: 10 - без сумнівів рекомендую всім
Ще одне старе видання творів І.Котляревського (1862 року): Котляревський І. Твори (Енеїда, Наталка Полтавка, Москаль-чарівник, Ода до князя Куракина), 1862 [PDF]

Особливості мови і читання

Текст "Енеїди" написаний українською мовою з використанням прийнятих на той час у російській мові літер. Українська абетка ще не усталена: для позначення українських звуків різні письменники використовували різні літери. Одні- церковнословянські, інші- загальноприйняті російські. Але при цьому спеціально обговорювалось, які літери як слід читати, щоб відтворювались особливості української.
Так, Михайло Максимович у своєму (російськомовному) виданні "Малороссийские песни", яке вийшло у Москві в 1827 році, таким чином описує специфіку використання літер для позначення української мови: літерою "Ъ" (ять, як сучасний російський твердий знак, перекреслений зверху) у російській мові позначають звук "є", в українській - "і". Російські літери "И" та "Ы" в українській вимові майже завжди звучать як українське "И".
Крім цього, оскільки україномовні тексти видавались у Росії для росіян, то слова, схожі для обох мов, писались на російський лад.
Тобто, якщо дуже грубо описати, то:
- літеру "Ъ" (ять, а не твердий знак) слід читати "І"
- літери "И" та "Ы" слід читати як "И" з різною ступінню твердості, хоча не завжди.
Скріншоти кількох сторінок із згаданої праці М.Максимовича (її можна завантажити звідси):

Попередній перегляд кількох сторінок (скріншоти з Acrobat Reader)

Показати повідомлення:    

Поточний час: 04-Чер 06:04

Часовий пояс: UTC + 3