Нова книжка доктора філософських наук, професора Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка T.І. Ящук — це розроблений та апробований курс, у якому питання філософії історії авторка розглядає як у загальнофілософському й історичному аспекті, так і проблемно, аналізуючи доробок найвідоміших і найзнаковіших постатей переважно європейських та американських філософів від часів античності до сьогодення. Посібник розраховано на студентів гуманітарних спеціальностей, а також він буде корисним для всіх, кого глибоко цікавлять питання, пов’язані з проблемою призначення людини та долею всього людства.Зміст
РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ — 7
Лекція 1. Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії — 8
1.1.1. Історична свідомість — 8
1.1.2. Філософія історії як теоретична дисципліна — 20
1.1.3. Предмет філософії історії — 31
Лекція 2. Філософія історії в системі суспільно-гуманітарного знання — 36
1.2.1. Дисциплінарні межі філософії історії — 36
1.2.2. Філософія історії в сучасному світі — 43
РОЗДІЛ II. ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ. ГОЛОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ — 53
Лекція 3. Постання історичної свідомості. Антична історіографія — 54
2.3.1. Міфологічна свідомість. Історія та міф — 54
2.3.2. «Природний історизм» античної філософії. Давньогрецька історіографія — 59
Лекція 4. Історизація свідомості в добу Середньовіччя — 83
2.4.1. Християнська теологія історії — 83
2.4.2. Погляд на історію в добу Відродження — 98
Лекція 5. Філософія історії як явище новоєвропейської філософії — 108
2.5.1. Історична думка XVII ст. Ідея «Нової науки» Дж. Віко — 108
2.5.2. Філософія історії в епоху Просвітництва. Мистецтво писати історію — 114
2.5.3. Німецька класична філософія. Концепція універсального історичного процесу Геґеля — 121
2.5.4. Теорія історичного процесу К. Маркса — 128
2.5.5. Позитивістські спроби піднести історію до рангу науки — 135
2.5.6. Особливості історичного методу Й.Ґ. Дройзена — 140
Лекція 6. Нова постановка проблеми про сутність історичного у філософії історії кінця XIX – XX ст. Критична філософія історії — 146
2.6.1. Народження критичної філософії історії — 146
2.6.2. Історизм як продукт новоєвропейської раціональності — 161
2.6.3. «Ідея історії» Р. Колінгвуда — 168
2.6.4. Онтологія історичного М. Гайдеґера — 175
2.6.5. Критика історицистських схем історії (К. Попер) — 180
2.6.6. Особливості сучасного історичного дискурсу. Постмодерністська критика історицистської раціональності — 185
Лекція 7. Формування історичної свідомості української нації. Українська філософсько-історична думка в європейському філософському контексті — 207
2.7.1. Витоки історичної думки в Україні — 207
2.7.2. Історіографія XVIII – початку XIX ст. в Україні: від літописної до наукової історії — 221
2.7.3. Вплив філософії І. Канта, Й.Ґ. Фіхте, Ґ.В.Ф. Геґеля, Ф.В.Й. Шелінга на формування філософсько-історичної думки в Україні — 224
2.7.4. Дидактична спрямованість історичної науки в другій половині XIX – на початку XX ст. — 240
РОЗДІЛ III. ПРОБЛЕМА ЄДНОСТІ ТА БАГАТОМАНІТНОСТІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ. КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ТИПОЛОГІЇ СУСПІЛЬСТВ — 259
Лекція 8. Філософське обґрунтування ідеї єдності людства та історичного процесу. Поняття всесвітньої історії — 260
3.8.1. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема. Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу — 260
3.8.2. Історія як розгортання світового духу (філософська концепція Ґ.В.Ф. Геґеля) — 266
3.8.3. Обґрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії. Формаційна модель історичного процесу — 268
3.8.4. Питання єдності всесвітньої історії, її смислу та мети в філософії екзистенціалізму (К. Ясперс) — 270
Лекція 9. Заперечення існування єдиної логіки та етапів всесвітньо-історичного процесу. Культурно-цивілізаційна модель типології історичних систем — 274
3.9.1. Заперечення ідеї єдності історичного процесу (М. Данилевський, О. Шпенґлер) — 274
3.9.2. Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі — 297
3.9.3. Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна — 302
3.9.4. Різомна модель — 305
3.9.5. Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Гантінгтона — 308
РОЗДІЛ IV. ПРОБЛЕМА СПРЯМОВАНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ. ІДЕЯ ПОСТУПУ В ІСТОРІЇ — 321
Лекція 10. Лінійні та циклічні моделі історії. Розвиток, поступ, еволюція — 322
4.10.1. Лінійні та циклічні моделі історії — 322
4.10.2. Тричастинна періодизація історії — 323
4.10.3. Темпоралізація утопії. Від історії походження до історії майбутнього — 330
4.10.4. Ідея поступу у філософії історії — 331
4.10.5. Еволюціонізм і неоеволюціонізм про універсальність суспільної еволюції — 346
4.10.6. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії — 352
Лекція 11. Циклічні моделі історії — 367
4.11.1. Ідея історичного кругообігу. Циклізм моделей історії у філософії й історіографії Античності та Середньовіччя — 367
4.11.2. Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко — 374
4.11.3. Ідея циклічного історичного часу в культурно-цивілізаційних концепціях XX ст. — 375
РОЗДІЛ V. ЛЮДИНА ТА ІСТОРІЯ. ПРОБЛЕМА СУБ’ЄКТА ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ — 385
Лекція 12. Еволюція поглядів на місце й роль людини в історії: Античність і Середньовіччя — 386
5.12.1. Детермінізм і воля людини: конкурентні теорії — 386
5.12.2. Поняття долі в античній філософії — 389
5.12.3. Постановка питання про свободу волі в середньовічній християнській теології історії — 392
5.12.4. Філософія Відродження: нове бачення місця та ролі людини, її можливостей у визначенні своєї долі — 399
Лекція 13. Історія як витвір людини. Суб’єкт історії — 403
5.13.1. Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра та предмет — 403
5.13.2. Від онтології субстанції — до онтології суб’єкта в німецькому ідеалізмі XVIII – початку XIX ст. — 407
5.13.3. Сучасна практична філософія про комунікативний характер свободи волі — 422
Лекція 14. Відкриття мас — 427
5.14.1. Поняття народ, маса, натовп — 427
5.14.2. Проблема атомізації суспільства та «бунту мас» у XX ст. — 439
5.14.3. Маси і тоталітаризм — 449
РОЗДІЛ VI. СМИСЛ ІСТОРІЇ — 467
Лекція 15. Смисл історії як філософсько-світоглядна проблема. Класика та сучасність: два підходи до проблеми смислу історії — 468
6.15.1. Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії — 468
6.15.2. Опозиція двох парадигм у розробці проблеми смислу історії — 474
Лекція 16. Цінності історії та цінності людського існування. Свобода, вибір, відповідальність — 487
6.16.1. Цінності історії та цінності людського існування — 487
6.16.2. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії. Свобода та відповідальність — 490
Іменний покажчик — 513
Література — 518
Гість
