Іванис В. До проблеми Кавказу (1960) [DJVU]
Мова: українська
Опис:Кавказ- країна описана і оспівана багатьма поетами і письменниками від прадавніх до сучасних. Про Кавказ та окремі частини його складено безліч легенд. Це ж до його найвищої гори Ельбрус на Кубані до скелі прикутий Прометей за те, що приніс людям вогонь. А в південній частині, у Вірменії, вабить око гора Арарат, до якої причалив ковчег Ноя...
Кавказ завжди, як у давнину, так і у наш час, був місцем зіткнення інтересів різних політичних систем та царств. За ці місця у різні історичні епохи боролися перси, татари, турки, росіяни... В перипетіях історії Північний Кавказ було заселено і українцями. Кубань довго, аж до першої третини ХХ століття, була переважно українською територією.
У книзі аналізується історія і роль Кавказу, особливу увагу приділяється його місцю в українському житті. Описано відносини Кубані з більшовиками, Доном, німцями, Українською Державою, Добровольчою Армією, Грузією.
Дослідження "До проблеми Кавказу" доповідалося на пленумах Наукового Товариства імені Шевченка в Канаді.
ІВАНИС Василь Миколайович (псевд. – О.Болотенко; 03.04. 1888–28.09.1974) – економіст, інженер-технолог, історик, педагог, політ. та громад. діяч Кубані. Дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка, чл. Українського історичного товариства, Української вільної академії наук. Народився в станиці Настасівська Кубанської обл. (нині Краснодарського краю, РФ). Початкову освіту здобув 1896–1904, коли проживав у кубанських станицях Настасівська, Полтавська, Слав’янська (нині м. Слав’янськ-на-Кубані; обидва в Краснодарському краї, РФ), які були заселені переважно українцями, середньотех. – 1904–08 у школі в Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). Продовжив навчання спочатку в Моск. комерційному ін-ті, 1911–15 – у Новочеркаському політех. ін-ті. В роки Першої світової війни 1915 відвідував прискорені курси в Михайлівській артилер. шк. в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург), після закінчення яких був командирований офіцером на Кавказ. фронт. Невдовзі направлений на військ. з-д на Донщині, де працював інженером. 1918–20 – чл. Кубанських рад, міністр торгівлі і пром-сті, прем’єр Кубанського уряду. 1920–48 – на еміграції в Чехословаччині, Польщі, Німеччині. Від 1927 – проф. Української господарської академії в Подєбрадах, від 1932 – проф. Українського технічно-господарського інституту в Німеччині. Одночасно впродовж восьми років головував у Союзі інженерів емігрантів та був гол. ред. час. «Український інженер», що виходив у Празі (Чехословаччина). Співпрацював з Українським науковим інститутом у Варшаві, який видав дві його монографії. Від 1948 – проживав у Канаді. Викладав у вищих навч. закладах, був інспектором укр. шкіл у Сх. Канаді, співпрацював із різними наук. і громад. орг-ціями, займався наук. роботою. Заст. голови НТШ в Канаді. Автор: Іванис В.
Видавництво: "Українські Вісті"
Формат: DJVU
Кількість сторінок: 70
Джерело: forum.milua.orgТакож на Толоці
Іванис В. Симон Петлюра – Президент України (1952) [pdf, djvu]
Іванис В. Ще одна трагедія козаків (1961) [DJVU]
Василь Іванис, Боротьба Кубані за незалежність (1968) [pdf]
Іванис В. Стежками життя (спогади) [кн. 2] (1959) [djvu]
|
Гість
