Збірка Івана Драча, навіть своєю композицією незвичайна: поема «Чорнобильська Мадонна» сусідить у ній з розділами «Книги скорботних пісень» геніального вірменського поета X століття Григора Нарекаці (вірм. Գրիգոր Նարեկացի). Обидві ці частини гармонійно поєднуються, взаємно обумовлюють загальний ідейний задум збірки. Поєднання оригінального й перекладного творів у книжці виправдане їх трагедійною співзвучністю (адже поема про Чорнобиль — теж своєрідна «скорботна пісня»), полум’яною збуреністю слова, зверненого до істини, людської совісті й честі, поліфонізмом поетичних регістрів — від високого до побутового, від лірики до інвективи.Зміст
ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА Поема 11
З «КНИГИ СКОРБОТНИХ ПІСЕНЬ» ГРИГОРА НАРЕКАЦІ
Переклад із старовірменської 67