У монографії з позицій філософії та історії науки досліджується концепт «життя» як він репрезентований на різних рівнях знання про живе: практичному, науково-теоретичному (в природничонаукових та соціогуманітарних дисциплінах), власне у циклі біологічних дисциплін та філософії біології. Що ми можемо сказати про життя поза нашими уявленнями про життя? Чи може наука, передовсім біологічне знання, розкрити сутність життя: чи можемо ми, науково пояснюючи сутність життя, зрозуміти його сенс? Пошуки відповіді на ці питання ведуть до обґрунтування концепту «біогносису», що дає змогу з’ясувати змістовні контексти топосів життя в мережах знання про нього.
Розрахована на філософів, науковців, широке коло читачів.Зміст
Від автора — З
„Прокинеться життя, і спалахнуть творіння сили...” — 9
Глава І. Кентавр, або подвійний топос життя
§1 Короткий природничонауковий пролегомен до розуміння життя — 33
§2 Що сказав би Геракпіт Парменідові? — 50
§3 Життя між буттям і небуттям: феномен становлення — 67
Глава II. Трансформація філософсько-методологічної культури дослідження в біології
§1 Історичні образи біологічного знання: зміна парадигм розуміння життя — 139
§2 Когнітивні та нормативні складові сучасного біологічного знання — 160
§3 Мова і етос біологічного знання — 185
§4 Біогносис як концепт і епістема — 201
Глава III. Біологічне знання як місток між природничими і соціогуманітарними науками
§1 Інтеграційні процеси в біологічному пізнанні — 227
§2 Біомистецтво як текст і дискурс культури та складова біогносису — 246
§3 Релігійне знання про живе як символічна форма синтезу натурмагічного і гуманітарного дискурсу — 255
§4 Життєсвіт людини: від етичної до гуманітарної експертизи біотехнологій та новий імператив відповідальності — 267
Змагання зі смертю, або Вічність життя — 281
Література — 291