Нариси, що складають зміст цієї книги, присвячено проблемам історії філософської культури. Обґрунтовуються методологічні принципи дослідження розвитку філософії у контексті національної культури. Аналізуються конкретні явища філософської думки України й особливості їхньої взаємодії зі здобутками філософії інших народів Європи.
Книгу адресовано науковцям, викладачам і студентам вищої школи, всім, хто цікавиться історією української філософської думки.Зміст
Від автора — 4
І. МЕТОДОЛОГІЯ
Культурологічний аспект історико-філософського дослідження — 6
Філософія в контексті історії української культури — 16
Міфологія на ниві історії української думки — 37
Переклад як інтерпретація по-українськи — 54
II. ІСТОРІЯ
Давньоруський період в історико-філософському вимірі — 62
Розуміння філософії в культурі Київської Русі — 67
“Слово про закон і благодать” Іларіона — перша пам’ятка давньокиївської філософської думки — 75
Образ святості як етичний ідеал давньокиївської культури — 85
Гідність розуму: “Моління Данила Заточника” — 95
Києво-Могилянська Академія в історії української філософії — 108
Alma Mater вищої освіти в Україні — 115
Григорій Сковорода як тип українського інтелігента — 127
Філософія національної ідеї в українській культурі — 136
Дмитро Чижевський як фундатор історико-філософського українознавства — 144
Дещо про історію з історією філософії (суб’єктивні нотатки свідка) — 151
III. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ
Міф Європи в сучасній українській культурі — 164
Україно-польська “сфера спільності” та її значення для історії української філософії — 182
Німецьке начало в історії української філософської думки — 197
Феномен Б. Паскаля в європейському контексті: погляд з берега історико-філософського українознавства — 206
“Філософ на межі”. Творчість В. Зеньковського з огляду історії української філософської культури — 215
Чи потрібна філософія в сучасній Україні? (замість післямови) — 228