Елементарні частки / Elementarteilchen (2006) BDRip Ukr/De

Рецензія

Мішель Уельбек зробив свої "Елементарні частки" плутаним та невротичним романом. Чоловік з кризою середнього віку пише про таких самих чоловіків з тією ж самою кризою. Дуже нещасливих таких чоловіків, що незграбно йдуть життям. Перенасичені сексуальними переживаннями сторінки втомлюють, недобре тільки від тієї порнографічності, що забиває всі пори сприйняття. В кіно так не покажеш, і це все змінює. Як поляризаційний фільтр на об'єктиві фотоапарату, режисерське бачення книги не пустило багато чого зайвого на плівку, впорядкувало броунівський рух тих часток, направило їх в один сильний струм. Цей струм збиває глядача з ніг.
Це таємниця, чим Оскар Ролер заставив так гостро відчувати неприродність життів персонажів та їх недолугих спроб шукати своєї душевної рівноваги. Всі їх емоції, гіркоти, відчаї, комплекси. І ще... зніяковіння. Їм так ніяково за власне життя серед інших, що знайшли собі місце. І кожним своїм вчинком вони намагається самі собі довести, що мають право на існування та щастя. Навіть нам за них від цього ніяково. Здавалося б, дорослі люди, криза середнього ж віку, "майже 40". А ведуть себе ніби підлітки, намагаються когось з себе вдавати.
А от актори, навпаки, дуже природні. Без них цей фільм був би неможливим.
Таке кіно ніби імплантується тобі в голову. Відібрати в Уельбека все неоднозначне, і не спростити, але натякнути, зробити настільки прозорим, наче матове скло, за яким лиш вгадуються контури сказаного - чи це не геній, колосальна робота і глибоке проникнення? "Елементарні частки" в своєму кіно-вираженні сп’янюють необережного глядача, дають йому відчуття оманливої свободи і легкості, ніби відпускає давно звична напруга в плечах. Поряд з тяжким наповненням та нещасливою розв'язкою (тобто, щасливою в своєму вимірі, але не по-голівудськи щасливою), режисер розчинив у своїй стрічці ненормальну, але дуже доречну іронію, і від неї заряджаєшся дивним оптимізмом. Як у анекдоті: добре, що у мене такого немає. Як після кількох ковтків вина. І так добре.
Анастасія Гудзь