На тлі подій громадянської війни, виснажливих позиційних боїв, придушеної іспанської революції, а також затятої і не менш небезпечної міжпартійної ворожнечі республіканських сил Джордж Орвелл з властивою йому глибиною і проникливістю розмірковує над проблематикою світового соціалістичного руху, про лицемірство і шкоду радянського комунізму, про інструменти нівелювання революцій, а також про те, що війна завжди залишається війною і що для безпосередніх її свідків та учасників патетичні героїзм та слава завжди програють неодмінним супутникам війни - голоду, бруду, вошам у штанях, каліцтвам, смертям побратимів та врешті-решт хитрим підмінам кінцевої мети війни.Зміст
Розділ 1 5
Розділ 2 18
Розділ 3 26
Розділ 4 41
Розділ 5 50
Розділ 6 77
Розділ 7 92
Розділ 8 108
Розділ 9 115
Розділ 10 128
Розділи 156
Розділ 12 187
Розділ 13 201
Розділ 14 220