Агатангел Кримський. Поезії (1968) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Зміст:

Олег Бабишкін. Коли далеке стає близьким, а чуже — рідним 3
РАНІ ПЕРЕКЛАДИ И ПЕРЕСПІВИ
Ранок на березі ставу (з Нікітіна) 33
Пісня орача (з Кольцова) 37
Лінивий мужик (з Кольцова) 39
Кумоньки (з Некрасова) 41
Навчили! (з Некрасова) 43
ПАЛЬМОВЕ ГІЛЛЯ (ЕКЗОТИЧНІ ПОЕЗІЇ)
Чвстина перша (1898—1901)
Заспів 47
Напутнє слово до 3-го видання (1919) 52
В горах Ліванських (Ідилія)
«Всякі пахощі там дишуть» .... 55
І. Зимою («Мамо-голубко! Ішла я горою») 55
II. Влітку («Скали... Кедри... Скоро й вечір») 56
Самотою на чужині (Уривки із щоденника)
І. «Ох арабські фоліанти!» 57
II. «Ні, я знаю, чом нудьгую» . . . . 58
III. «Немов дві краплі в бурнім морі» . . 58
IV. «Буває іноді, що сонце кине промінь* . 58
V. «Єсть одна гора коло Бейрута» ... 59
VI. «Горді пальми. Думні лаври...» ... 60
VII. «Знову серце заболіло» 60
VIII. «На приморському безлюдді» ... 61
IX. «Аж чую: «Туп-туп!» Шкандибають два мули» 61
X. «Ой колись я бачив, як щезав туманМ 62
Нечестиве кохання (Уривки з ліричного роману одного бідолашного дегенерата) «Не раз було: у Сірії далекій» 63
Із книжки першої
І. «На душі якась тривога» 63
II. «Я обірвав розмову...» 64
III. «То не довгая була розмова» ... 64
IV. «Ні, ніколи од мене не вчуєш» ... 65
V. «Ну, вже третяя днина мина» ... 65
VI. «Я себе піддурював» 66
VII. «Я знаю: нечестиве те кохання» . . 66
VIII. «Я пішов до тих знайомих...» ... 67
IX. «Ох, мізерні жарти! не для мене ви!» 67
X. «Ріже нерви, мов пилою» 68
XI. «Притулив я лоб до шибки» .... 69
XII. «Що за голос я почув!» 69
XIII. «Не забуду я ніколи» 70
Із книжки другої
XIV. «Минає півгода. Мене з'їдає мука» . 70
XV. Опівночі («Стоять зачаровані, сяйвом облиті») 71
XVI. На арабську тему («З червоним блиском місяць згас») 72
XVІI. «Переддосвітня година. Померкає світло зір» 72
XVІІІ. «Блиснуло сонце з-поза гір, в зеленому саду» 74
ХІХ. «Сіяє сонце з-поза гір в зеленому саду» 76
XX. «Пишний день розганяє» 77
XXІ. «Безсонная туга вкінці притомилась» 77
XXІІ. «Чи ні, вітрецю! ти виводь заколисню» 78
XXІІІ. «...Тьох-тьох!— залящав коло мене близенько» 78
XXІV. З Рюккерта. Пісня подорожнього («З гір на воду впала») 79
XXV. «Закотилося сонечко» 79
Із книжки третьої
XXVІ. «Ліван!.. Щасливий, любий звук!» . 80
XXVІІ. «Забрався я на шпиль... Внизу носились хмари...» 81
XXVІІІ. Озрієць (3 Гайне) 82
ХХІХ. З Гайне («Ну годі! пора вже дурниці усякі») 83
XXX. З Ростана («Обняти білявку, стиснути чорнявку») 83
Кохання по-людському (Уривки з ліричної ілюзії...)
А. Замість пролога. Воскресения з мертвих
І. «Де Кавказькі гори» 85
ІІ. З Анакреонта («Глянь, прийшла весна-красна») 86
ІІІ. З Анакреонта («Що за гарна деревина!») 86
IV. «Кипарис уквітчала гірляндами» . . 87
V. «Рожа, лілія, тюльпани» 87
VІ. Пісня Зоїна («Глянь, як в'ється виноград») 87
VІI. З арабської, з роману про Антара («То не жінка — чистий ангел») . . 88
VІІI. «Голубеє море і Кавказ зелений» . . 89
IX. До дівчини-атенки («Доки я не кинув край») 89
X. Із Сапфо («То щастя небесне — сидіти з тобою!») 90
XI. «Я за тебе, Зоє, рад і вмерти» ... 90
XII. З арабської, «Хамаса», ч. 489 («Ніч. А я не сплю, нудьгую...») 91
XIII. «Марно від мене ти думи ховаєш» . . 91
Б. Святе кохання (Ідилія)
XIV. «Так! тільки божество бува таке блаженне!» 92
XV. «І весело, і страшно...» 92
XVI. «Так пишуть школярі... А що ж робити» 95
XVII. «Гей, вінок» 95
XVIII. Серенада («Лягає тінь вечірняя...») . 95
XIX. З Гете («Я покину хату любки...») . 96
XX. Іспанський романс («З-поза срібного туману») 97
XXI. «Гарячий шепіт з-поміж листя...» . . 97
В. Мусульманський рай
XXII. «Рече пророк: «Люблю молитись...» . 98
XXIII. На теми з Хайяма, з перської,— про рай з гуріями 98
XXIV. Із Омара Мервського, з перської... («Я б бажав: зложивши пісню») . . 99
XXV. «Ти й думать одвикнеш!» . . . .100
Г. Світові скорботи, або Спинний рамолісмент?
XXVI. «Заклятий, понурий, я йду серед бурі.» 100
XXVII. «Нудьга в душі, ломота у кістках...» . 101
XXVIII. «Я й рад би пить кохання» . . . .101
XXIX. На старовавілонську тему («Ніколи, ніколи тобі не вернутися...») . . .102
XXX. «Шумить-кипить бульвар. А я сиджу сумливий» 102
XXXI. Із Абуль-Аля, з арабської, X—XI вв. («Чоловік до жінки йде») 103
XXXII. Із Абуль-Аля («І чого се той гончар») 103
XXXIII. На теми з Хайяма, з перської («Сер- це-серце! кров'ю обкипаєш») . . . 104
XXXIV. «Маєш вроду, любий подих» . . .104
XXXV. «Понад берегом течійки» 104
XXXVI. «Як нас не було б — так само світало» 105
XXXVII. «Через те, що я родився» 105
XXXVIII. «Так! що діється на світі!» .... 106
XXXIX. Із Абуль-Аля («Ворожбит ворожить людям...») 106
XL. «Ой піду я в луг...» 107
XLI. «Ну годі! отямлюсь... — кажу я до себе» 108
ХНІ. «Ні! я суб'єктивний» 109
XLIII. Весняна розмова («Весна вже надворі! І гріє і світить») 109
XLIV. Тарасове свято на чужині («В далекій Кавкажчині, в краї чужому») . .111
XLV. З Гайне («Коло замка у Каноссі») . 112 XLVI. Епілог («Співаю пісню, повную огня») 113
Передсмертні мелодії
I. «Дивувала зима, дивувалася...» . . .114
II. По бурі («Теплий грім... Цвітуча вишня») 115
III. «Стою я в весняному гаї...» . . . .115
IV. «По піску по золотому» 115
V. «Я й не жалую, що кину світ оцей» . 116
VI. До Сірії («Мене заколисав чудовий шум весняний») 116
Інтерлюдія «З Єрусалимських околиць» 117
З Гайневих пісень
І. «Серце, серце! не нудися!» . . . .125
II. «Знову ліс одягся в квіти» . . . .125
III. «Синії очі весняні» 126
IV. «Я квітку кохаю. Котрую ж — не знаю» 126
V. «Рибалонько гарненька!» 127
VI. «На личку в тебе літо ..» 127
VII. «Із сліз моїх, любко, вродилось» . .127
VIII. «Мов серні, по стрімких скалах» . .128
IX. «Недвижно ясні зорі» 129
X. «За чай посідавши, розмову» . . .129
XI. «Чи я вночі на ліжку» 130
XII. «Ніч. Запахнули гвоздики» . . . .130
XIII. «На плечі твої білосніжні» . . . .131
XIV. «Гусарськії грають музики» . . . .131
XV. «Хто коха і безталанно» 132
XVI. «Зайшов я туди, де кохана» . . . .132
XVII. «Отруєний виходить» 132
XVIII. «По лісі блукаю та плачу» . . . .133
XIX. «Як ги можеш спать безжурно?» . .133
XX. «У мене був коханий рідний край» . 134
XXI. Загасла! («Завіса впала. Вже по всьому») 134
XXII. «Посохлі фіялки... Зажовклая стрічка...» 135
XXIII. «Нічка осіння, похмура» 135
XXIV. «Чорні фраки, білі груди» 136
XXV. «Чуєш ген далекий гомін» 137
Остатня поезія Генріха Гайне 139
Частина друга (1903—1908)
Сам своє щастя розбив
І. Перша зустріч 142
ІІ. «Тече розмова. Ти смієшся, рада...» . 143
ІІІ. На другий день (На перську тему, з Джамія) 143
IV. За тиждень . . . 144
V. За три тижні . . .144
VI. «Гаснуло сонце. Дихнув вітерець». . 145
VII. За місяць. . 146
VIII. «Я рідко бачив ласку од жінок» . .147
IХ. З арабської, «Хамаса», № 526 («Що значить любити? Душею горіти») . 149
X. «Я молюся до бога, благаю» . . .150
ХI. «Раптом дощ!.. А ми з тобою» . .150
ХII. «В небі хмарно, в небі тяжко,— тяжко в серці й голові» 150
ХIIІ. «45—46». Остатня зустріч . . . .151
ХIV. З арабсько-андалузької («Подивився я в дзеркало вранці») 152
ХV. За півроку 153
Між дітьми природи
I. Когось кохати серце просить . . .155
II. Прокинулись бажання 156
III. Невдатна зустріч 156
IV. «Ой зійди, моя зірко вечірняя!» . .156
V. «Ой співа вона, вихиляється, насмівається...» 157
VI. «Подивись на виноград» 157
VII. Попавсь! 158
VІІI. Мріївсаду 158
IХ. Любисток 159
X. Сон-мана 160
ХI. А кров кипить 161
XII. Коли б! 161
XIII. Дорога пам'ятка 162
XIV. Вона моя! 162
XV. Ніколи я тебе не призабуду! . . .163
XVI. Його женуть! Він од'їжджає! . . .163
XVII. Розлука 164
Ліричні поезії (3 повісті «За святим Єфремом Сирином»)
1. Проклята смоковниця 165
2. Безмежна любов
І. «Ти» і «я» (3 перської мови. Із Дже- ляледдіна Румійського. 1207—1273 . 166
II. Щастя 167
III. Кінець тому щастю 167
IV. Спомин про минуле (Напис на фотографічній групі) 168
3. Містичне
І. Од порошинки — до бога (На тему з Джеляледдіна Румійського) . . . .168
II. Молитва 169
III. Похвала пустині (Із св. Єфрема Сірійця) 169
4. Сон Христового ворога 171
5. Поете! Ховайсь од людського ока! (Думки та рефлексії)
І. На фабриці 172
II. На ньому жилет, а не поетична мантія! 173
III. Вночі на самоті 173
IV. «Це був сон. І — хочу вірить» . . .175
6. Про віршування
І. «Як радіє душа, як спокійно в груді» 175
II. Сатира на віршування (На тему з перського поета Енверія, XII вік) . 176
7. До читача (3 перського поета Хафиза, XIV В., № 66) 176
В неволі (Варіації на свої та чужі теми)
І. Стінний календар (На турецьку тему, з Нігар-Ханум) 177
II. Де справжня неволя? 177
III. Живу убитий (3 арабської, з «Хамаси», № 494) 178
IV. Сліз!., сліз! 179
V. Шкляне щастя (Варіація на Абуль-Аля, X—XI вв.) 179
VI. Весняна оргія (В pendant до Шлегеля) 180
VII. Не вона! (З «Хамаси», № 491, з арабської) 180
VIII. З «Хамаси», № 519 181
IX. Нічний свідок (3 «Хамаси», № 504) 181
X. Щастя — пташка полохлива . . . .182
XI. За що я тебе люблю? 183
XII. Блукання (3 арабської. Із Ахваса Ансарія, VII—VIII вв.) 183
XIII. Чи не за морем моя доля?! . . . .184
XIV. В потоках місячного світла . . . .184
XV. Береза під інеем. (На півночі) . . .185
XVI. Молитва 185
XVII. На тортурних муках (Заповіт) . . .186
В лісі
І. Вночі 187
II. Вранці 187
III. Тихої осені 188
Перед портретом 190
Частина третя (1917—1920)
В Трапезунті
І. Коло трапезунтських святих печерних капличок зруйнованого монастиря Сави Освященного понад цвинтарем . .193
II. Кремль-Акропіль та собор св. Євгенія 195
ІІІ. Євгенієва печера в яру Табана-дере . 197
IV. В кремлевому мечетові Орта-Хисар (колишній церкві богородиці Золотоголової) 198
Із давньоі перської лірики, передфірдовсієвих часів
I. Саффарідський поет Абу-Селік Горганський («Ти серце в мене вкрала») 199
II. Абуль-Моейяд Бельхський (До любої дівчини, що покрасила червоною хенною нігті й пучки) 199
III. Рудегій
1. «Веселилися!.. Веселилися» . . . 200
2. «Горить-виблискує вино» . . . .201
3. «Мені вже зуби всенькі покришились» 201
IV. Абуль-Хасан Шегід Бельхський
1. «Обійди всю нашу землю» . . . 202
2. «Вчора я в Туських руїнах спинивсь» 203
3. «От і дощик. Хмара плаче» . . . 203
4. «Не цвітуть укупі рожа та нарцис» 203
5. «Мудросте науко! Гарная перлино!» 204
V. Дакикий
1. «Нащо спадає на землю» .... 204
2. «Я засидівся на місці» 205
VI. Кисаій
1. «Знов весна, всьому обнова!..» . .205
2. «Роже, квітко любая» 206
3. До гарненької пралі 206
4. Стареча елегія 206
VII. Войовнича пісня Абу-Ібрагіма Монтасира 208
Поет Фірдовсій (З Гайневих «Романсеро»)
І. «Є діргеми золотії...» 210
II. «Заявив би він мені» 212
III. «Гарно поснідав Махмуд-падишах» .213
Шаг-наме, або Іранська книга царів
V. Зогак
3. Ферідун народився 216
4. Ферідун питається в матері, якого він роду 219
Вчені поети X—XI вв.
2. Авіценна
I. «Обійшов я цілий світ...» 222
II. «Де зберуться два-три дурні...» . . 223
III. «Як вони лютують, що вони нікчемні!» 223
IV. «Ох коли б мені знаття» 223
V. «Од темних підземних безодень» . . 224
3. Абуль-Аля Мааррійський
III. «Вдайся, з дзеркалом астролога» . . 224
VI. «Я дивуюся на персів» 225
VII. «Віра і безвірство...» 226
VIII. «Заблукались мусульмани» .... 226
4. Пісенька з 1001 ночі 226
З «Робаійят» Омара Хайяма
А. Гедоніка
І. «Серед ранішньої тьми» 228
II. «Гей, питво моє кипуче» 228
III. «Невелике в нас прохання» .... 229
IV. «Знов фіялочка на себе» 229
V. «Хто кохає, хай п'яніє» 229
VII. «Розридалась чорна хмара» .... 230
X. «Тоді ще, як бог виліпляв» .... 230
XI. «Господи! кажуть, що я раб мерзенний...» 230
XII. «Ой боже! хто ж на світі» . . . .231
XIII. «Ті, що люблять прихилятися...» . .231
XIV. «Чи Ка'ба, чи кумирня...» 231
XV. «Господи! краще з тобою» .... 232
Б. Песимізм
XVI. «Дочиталась книга юності» .... 232
XVIII. «Довелось мені учора» 232
XIX. «Як і ми, колись кохався» .... 233
XXIII. «Ми помрем, а без кінця» .... 233
XXV. «Це не вигадка порожня» .... 233
XXVII. «Прийшли ми в світ, щоб одійти...» . 234
XXVIII. «Що діяти? вічну я маю» .... 234
XXIX. «Од гяурства до ісламу» 234
XXX. «Крапелина тихо плакалась» . . . .235
Два розчаровані перські панегіристи XII в.
З Сенаія
І. «Хто я такий, щоб про тебе» . . . 236
II. «Мила! серце ти моє забрала!» . . 236
III. «Мила — свічка промениста» . . . 237
З Енверія
І. «Думка у мене — вогненна» .... 238
Поети монгольського лихоліття (XIII в.)
А. Са'дій Шіразький
І. «Я не знав, не відав досі» .... 239
II. «Гей, припиніть каравана!» .... 240
III. «Ніяку людину й країну» 240
IV. «Надибав Джонейд у степу Санаані» 244
V. Тра жалувати тих, що нижчі од нас 245
VI. Скупий батько і син-гульвіса . . . 246
VII. Про добру та про лиху жінку . . . 248
VIII. «Якось я був занудився в товаристві...» 251
З Хафизових пісень (XIV в.)
I. «Щастя, братику, хвилиночка одна» . 253
II. «От ранок розсвіта. Вітрець пахучий віє» 253
III. «Воскресла рожа з небуття» .... 254
IV. «Ті любощі-пустощі. Втішная молодь» 255
V. «Гей, співаче! граєш ти чудово» . . 256
VI. «Знову прийшов для весняного саду» 257
VII. «Чому картаєш ти гульвіс» .... 258
VIII. «Гей, виночерпіє! де ти?» 259
IX. «Люба рожа! Що на світі» .... 260
X. «Вже дихає ранок на небо» . . . .261
XI. «Зацвіли в саду тюльпани,— чашу пий, не лицемір!» 262
XII. «На базарі вчувся репет» 263
XIII. «Уже ароматом едемським» .... 264
XIV. «Рожа на грудях... Вино у руці...» . 265
XV. «Подай-но вина! На похмілля» . . . 266
XVI. «Не люба троянда без личенька любки» 268
XVII. «Горить моє серце з любові» . . . 268
XVIII. «Ану, виночерпіє! Всім доливай» . . 270
XIX. «Треба всім принадним хорошулям» . 271
XX. «Вся твоя врода — така принадна» . 272
XXI. «Божевільно я люблю, а мила» . .273
XXII. «Бодай твою щічку господь устеріг» . 274
XXIII. «Раннім раном пахощі од квітів» . . 275
XXIV. «Пішов раненько я в садочок» . . . 276
XXV. «Серце—скинія святині: для любові тихий храм» 277
XXVI. «Ніколи твій образ, божусь, не зітреться» 278
XXVII. «Леготе-вітре з коханого краю!» . . 279
XXVIII. «Ох вітре! Нагадав мені про любку» 280
XXIX. «Ох, кохання—то таке страждання» 281
XXX. «Щось давно мене забула» .... 282
XXXI. «Не дихання, а стогнання в мене» . 283
XXXII. «Нашому болеві гою немає... Пробі, рятуйте!» 284
XXXIII. «Вітре-зефіре! розкажеш...» .... 285
XXXIV. «Хто вийняв із мене і силу і розум?* 286
XXXV. «Бути з милою вдвох, у затишнім кутку» 287
XXXVI. «Прийди! хай потомлене серце» . . 288
XXXVII. «Не журись! пропащий Йосип верне знов у Ханаан» 289
XXXVIII. «На високій кипарисній гілці» . . . 290
XXXIX. «Темно-сумно... Навіть зорі» . . .291
XL. «Так бажаю цілувати, так бажаю пригортати» 291
XLI. «Принеси мені, підчаший, те, чим молодість сильна» 292
XLII. «Уставай! та золотую чашу» .... 293
XLIII. «Чернече, геть! і раєм ти» .... 294
XLIV. «На роду мені написано» 295
XLV. «Ти собою вічно гордий» 296
XLVI. «Вже осінь надходить — і гасне любов...» 297
XLVII. «Де ти, вродо молодеча» 298
XLVIII. «Прийшла весна. Виходять із могил» . 298
З ліричної поезії XV віку
А. Лютфаллаг Нішапурський
«В мене доля така, що коли за водою» 300
Б. Касим Енвар
«Чую в душі боязливую муку...» . .301
В. Джамій
І. «Я ішов. Ти поклонилась» . . . .301
III. «Ти — болість. Утекти од тебе» . . 302
IV. Періста газель 303
Г. Поетеса Мігрі-хатуна
«Любий! — кажу. — Це не перша стріча» 304
Іуда Скаріотський 305
Робітницька доля (Із Халід Зія) 308
ПРИМІТКИ 309