Агатангел Кримський. Пальмове гилля. Екзотичні поезіїї (1923) [djvu, pdf] | Оцифровано Гуртом

Де що є:

І.
ЧАСТИНА ПЕРША. (1898-1901).
ЗАСПІВ 1
Поезіє! сопутнице моя! 1
Природо-мати! 4
Срібную лілею . . 5
Чую в душі передсмертную муку ... 6
В ГОРАХ ЛІВАНСЬКИХ. ІдиллІЯ . 9-10
З Пісні Пісень (із Куліша) 9
Зімою 9
В літку . . . 10
САМОТОЮ НА ЧУЖИНІ. Уривки із щоденника. . . 11-16
Ох, арабські фоліянти 11
Ні, я знаю, чом нудьгую 12
Немов дві краплі в бурнім морі 12
Буває иноді, що сонце кине промінь . . 12
Єсть одна гора коло Бейруту 13
Горді пальми... Думні лаврі 14
Знову серце заболіло 14
На приморському безлюдді 15
Аж чую: Туп-туп! 15
Ой, колись я бачив, як щезав туман . . 16
НЕЧЕСТИВЕ КОХАННЯ. Уривки з ліричного роману одного бідолашного дегенерата . . . 17-36
Посвята Вс. Хв. Міллерові 17
а) І з к н и ж к и першої:
На душі якась трівога 18
Я обірвав розмову 18
То не довгая була розмова ....... 18
Ні, ніколи од мене не вчуєш 19
Ну, вже третяя днина мина 19
Я себе піддурював 20
Я знаю: нечестиве те кохання 20
Я пішов до тих знайомих 21
Ох, мізерні жарти! 21
Ріже нерви, мов пилою 22
Притулив я лоб до шибки 22
Що за голос я почув! 22
Не забуду я ніколи 28
б) Із книжки другої:
Минає півгода 24
О півночі: Стоять зачаровані, сяйвом облиті 24
З червоним бляском місяць згас 25
Переддосвітня година . . 25
Тихий вітре з рідних гір 26
Терплю розлуку 26
Вільно ллється тая пісня 27
Тихая долина, моріг зелененький .... 27
Вже достоялись маслини 29
Пишний день розганяє 30
Безсонная туга в кінці притомилась . . 30
Чи ні, вітрецю! Зі
Тьох-тьох!—залящав коло мене близенько 31
З гір на воду впала (з Рюьерта) .... 31
Закотилося сонечко в мутнії хмари ... 32
в) ІЗ КНИЖКИ третьої:
Ліван!., щасливий, любий звук! 33
Забрався я на шпиль. Внизу носились хмари 34
Озрієць (з Гайне) 34
Ну, годі! (з Гайне) .35
Далека Царівна (З Ростана) 36
КОХАННЯ ПО ЛЮДСЬКОМУ, Уривки з ліричної ілюзії із життя недегенератів 37-64
а) Пролог. Воскресения з мертвих.
Де Кавказькі гори 37
Глянь, прийшла весна-красна (з Анакреонта) 38
Що за гарна деревина! (з Анакреонта). . 38
Кипарис уквітчала гірляндами .39
Рожа, лілія, тюльпани 39
Глянь, як в’ється виноград 39
То не жінка, чистий ангел 40
Доведеться швидко кинуть цю країну. . 41
(з Байрона) 41
Із Сапфо 42
Я за тебе, Зоє, рад і вмерти. 42
Ніч. А я не сплю, нудьгую 43
—„Марно від мене ти думи ховаєш" ... 43
б) Святе кохання. Ідиллія:
Так! тілки божество бува таке блаженне. 44
І весело, і страшно 44
Літав соловейко 45
Сидю я в самотині 45
Жахавсь я любови . . • • 45
Дивись на тую зірку 46
Мій краю! за тебе 46
Так пишуть школярі 46
Гей! вінок 46
Лягає тінь вечірняя . • • 47
Я покинув хату любки (з Гёте) 48
З-по-за срібного туману 48
Гарячий шопіт з-поміж листя 49
в) Му су ямайський рай:
Рече Пророк 49
Ти знаєш, серденько: життє 50
Мене впевняють: пекло буде 50
На дворі весна. Поруч мене кохана ... 50
Я б бажав: зложивши пісню 51
Ти й думать одвикнеш! 51
г) Світові скорботи, або спинний рамолісмент?
Заклятий, понурий 51
Нудьга в душі, ломота у кістках .... 52
Я й рад би пить кохання 52
Ніколи, ніколи тобі не вернутися .... 53
Шумить-кипить бульвар 53
Чоловік дб жінки йде 64
І чого се той ганчар 54
Серце-серце! кров’ю обкипаєш 65
Маєш вроду, любий подих 55
Понад берегом течійки 55
Як нас не було ще 56
Через те, що я родився 56
Так! що діється на світі 56
Ворожбит ворожить людям 57
Ой, піду я в луг 58
Ну, годі! отямлюсь!-—кажу я до себе. . . 59
Ні, я суб’єктивний 59
Весняна розмова ....... 60
Тарасове свято на чужині 61
Генрих у Каносі (3 Гайне) 62
д) Епілог:
Співаю пісню, повную оґня 63
ПЕРЕДСМЕРТНІ МЕЛОДІЇ. Із листу недужого поета до тієї людини, яку він вважав за рідного батька 65-75
Дивувала зіма, дивувалася 65
Теплий грім... Цвітуча вишня 66
Стою я в весняному гаї 66
По піску по золотому 66
Я й не жалую, що кину світ отсей . . . 67
Мене заколисав чудовий шум весняний . 67
Інтерлюдія: З Єрусалимських околиць:
Гарячий день повечорів 68
Силоамське джерело 68
Я спинився на спочинок 69
Не злюбили мене сестри 69
Ви може б міні заказали 70
В переддосвітню годину 70
Вифлеємська серенада 71
Мати з хати вийти не пускає 71
Душа летить у рідний край 72
Finita la commedia! 73
Передсмертний спів героя-Шанфари. . . 73
Вовчая натура! дикий заповіт! 74
Не люблю гучних я цвинтарів 74
Refrain . 75
ГАЙНЕВІ ПІСНІ 76-88
Серце, серце! не нудися 76
Знову ліс одягся в квіти 77
Синії очі весняні 77
Я квітку кохаю, котрую ж—не знаю. . . 77
Рибалонько гарненька 78
На личку в тебе літо 78
Із сліз моїх, любко, вродилось 79
Мов серні, по стрімких скалах 79
Недвижно ясні зорі 80
За чай посідавши, розмову 80
Чи я в ночі на ліжку 81
Ніч. Запахнули гвоздики 81
На плечі твої білосніжні 82
Гусарськії грають музики 82
Хто кохає безталанно 82
Зайшов я туди, де кохана 83
Отруєний виходить 83
По лісі блукаю та плачу. 83
Як ти можеш спать безжурно? 84
У мене був коханий рідний край .... 84
Загасла! 84
Auto-da-fe (Посохлі фіялки...) 85
Нічка осіння похмура, вітер по лісі шумить 86
Чорні фраки, білі груди 86
Чуєш, ген, далекий гомін? 87
ВІЦЛІ-ПУЦЛІ. Романсеро Гайнриха Гайне . . . 89-109
Прелюдія 89
Пісня перша" 92
Пізня друга 99
Пісня третя 104
ОСТАТНЯ ПОЕЗІЯ. Гайнриха Гайне 110-112
II. ЧАСТИНА ДРУГА.
(1903—1908).
САМ СВОЄ ЩАСТЯ РОЗБИВ 114-124
Перша зустріч: На курорті коло моря. . 114
Тече розмова 115
На другий день: Глянула ти 115
За тиждень: Що за втіха—з тобою сидіти 115 За три тижні: Сезаме, одчинися!. . . . 116
Гаснуло сонце, дихнув вітерець ..... 117
За місяць: Тітку стрічаю. 118
Я рідко бачив ласку од жінок 119
Що значить любити? Душею горіти ... 120
Я молюся до Бога, благаю 120
Раптом дощ! 121
В небі хмарно, в небі тяжко 121
Остання зустріч: Сорок-пять сорок- -шість 122
Подивився я в дзеркало вранці 128
За пів року: Вчора балакав оратор ... 124
МІЖ ДІТЬМИ ПРИРОДИ. Безрефлексійна лірична історія одного молодого турчина . . 125-184
Прихилила вишня вітоньку низенько . .125
Я в воду у серпні ступлю 126
Трависто на пні на айвовім 126
Місяченько сходить, ясну ніч приводить 126 Глянь ца грони й лози винограду .... 127
Подивись на виноград 127
По базарі-торговпці в Пері. 128
Я квіт на гвоздиці 128
На городах та й любисток зелениться. . 130
Камінь я на каміні намостив 131
Ллє хвилі Багдад 131
Оце б я обчистив собі помараньчу .... 131
Намітку-спам я нап’яв 132
Пташку я посадовив на гильці 132
Я спускався вниз із того замку 133
Небо зорями—намистом золотим укрпто . 134
Гірко-важко я здихнув грудима 134
ЛІРИЧНІ ПОЕЗІЇ З ПОВІСТИ: „ЗА СВЯТИМ сФРЕМОМ СИРИНОМ 135-145
I. Проклята смоковниця 135
II. Безмежна любов: „Ти" і „я“ 136
Щастя (Ти спиш, чи дрімаєш?) 136
То не мила злегка торгає 137
Я бачив любий сон . 137
III. Містичне: Од порошинки — до Бога .... 138
Молитва (Пташенятко мале) 138
Похвала пустині (Із св. бфрема Сирійця) 139
IV*. Сон Христового ворога. 140
V. Поете! Ховайсь од людського ока: ... 141
На фабриці • • 141
На ньому жилет, а не поетична мантія!. 142
В ночі на самоті 142
Це був сон в 143
VI. Про віршування: Як радіє душа 144
Сатира на віршування 144
До читача • • 145
В НЕВОЛІ 146-155
Стінний календар 146
Де справжня неволя? *47
Живу убитий (Ти, бачу, прихилилась). . 147
Сліз!. сліз!.. (Повідають люди) 148
Шкляне щастя 148
Весняна оргія (Сад цвітучий... Дух пахучий) 149
Все одкидае душа • • 149
Любились ми дуже, й було нам байдуже 150
Нічний свідок (Виглянь у віконце). . . - 150
Щасте—пташка полохлива 151
За що я тебе люблю? (І краси в тобі нема) 152
Я терпів, я мовчав—та й сказав їй: „люблю" 152
Чи не за морем моя доля?! в • 153
В потоках місячного світла (Місяць ліг на море) 153
Береза під гинеем (Ніч минає, не лягаю я) 154
Молитва (Сонце ясне! сонце волі!).... 154
На тортурних муках (Без молитви шпурніть мого трупа) 155
В ЛІСІ. Звичайні ілюзії, які трапляються поетам 156-157
В темнім лісі я у-поночі блукав 156
Що ж я вглядів, скоро сонечко зійшло? . 156
Сонце дрімає в осіннім гаю 157
ПЕРЕД ПОРТРЕТОМ 158-160