Сторінка у розробці.На сайті Ентоні Гопкінс— валлійський актор і режисер. Обіймає британське та американське громадянство. Дворазовий володар премії «Оскар» (1992, 2021), спеціальної премії «Золотий глобус» (2006) за внесок у кінематограф, «Сатурн» (1992) та «Еммі» (1976, 1981), а також п'яти премій BAFTA (1973) 1992, 1994, 2008, 2021).
• "Ранні роки
Сер Фі́ліп Е́нтоні Го́пкінс народився 31 грудня 1937 року в Маргемі, Порт-Талбот, Уельс, Великобританія. Ентоні з не багатої сім'ї пекаря Річарда Артура Хопкінса і його дружини Мюріел Енн. Займався грою на фортепіано. В 1949 році, за наполяганням батьків, він вступає до "Чоловічої школи Західного Монмута" в Понтіпулі. Проучившись там 5 семестрів, Хопкінс переходить в "Каубріджської середньої школи" (Каубрідж, південний Уельс).
Кар'єра
• "Початок акторської кар'єри
Ентоні Гопкінс подає документи в Уельський королівський коледж музики і драми у Кардіффі і закінчує його в 1957 році. Після 2-х років служби в армії, в 1959 році він переїжджає до Лондона, де продовжує навчання в Королівській академії драматичного мистецтва. В 1965 році після декількох років у репертуарному театрі, його помітив британський актор Лоуренс Олівьє, який запросив його вступити в Королівський Національний театр. Гопкінс став дублером Олівьє. З 1965-1970 років продовжував грати в театрі, проте не дивлячись на успіх більше прагнув до зйомок у кіно. У 1983 році Гопкінс також став членом репертуарної компанії «The Mirror Theatre Ltd». У 1985 році Гопкінс зіграв разом з Коліном Фертом у п'єсі Артура Шніцлера «Самотня дорога» в «Олд Вік». Того ж року він зіграв в постановці Національного театру «Правда» в ролі Ламбера Ле Ру Девіда Хара та Говарда Брентона. Френк Річ у своєму огляді «New York Times» високо оцінив постановку вистави: «Містер Гопкінс створює незабутній образ неймовірно блискучого сучасного варвара». У 1986 році він зіграв головну роль у постановці Девіда Хейра «Король Лір», улюбленому Гопкінсом. П'єса Шекспіра пройшла в Національному театрі. Наступного року він зіграв роль Антонія в постановці Національного театру «Антоній і Клеопатра» з Джуді Денч, а в 1989 році Гопкінс з’явився на сцені в постановці Вест-Енду «М. Баттерфляй». «Це була мука», — сказав він у пізнішому інтерв’ю. Про ранок, де ніхто не сміявся, він сказав, що «ані хихікання». Коли засвітилося світло, акторський склад зрозумів, що вся аудиторія — японці. «О Боже, — згадував він, — ти пішла б у свою гримерку. а хтось визирав голову за двері й казав: «Кави? Чай?» І я думав: «Будь ласка, відкриту бритву».
• "Кінодебют і співпраця з Аттенборо
У 1968 році Гопкінс отримав перерву в «Леві взимку», зігравши Річарда Левине Серце, у виконанні якого він був номінований на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану. Здобувши собі ім’я як кіноактор, він з’явився в нео-нуарному бойовику Френка Пірсона «Дзеркальна війна» (1970) та у фільмі Етьєна Пер’є «Коли проб'є вісім склянок» (1971). Перший із п’яти співробітництв із режисером Річардом Аттенборо: у 1972 році Хопкінс зіграв британського політика Девіда Ллойд Джорджа у фільмі «Молодий Вінстон», а у 1977 році він зіграв офіцера британської армії Джона Фроста у фільмі Аттенборо про Другу світову війну «Міст надто далеко». Гопкінс знявся в екранізації п'єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім» (1973) разом з Клер Блум, Ральфом Річардсоном, Денхолмом Елліоттом і Едіт Еванс. Потім він знявся в комедії «Дівчина з Петрівки» (1974) з Голді Хоун і Хелом Холбруком, а також знявся в напруженому фільмі Річарда Лестера «Джаггернаут» разом з Річардом Гаррісом і Омаром Шаріфом. У 1978 році він зіграв головну роль у продовженні «Національного оксамиту» (1944) під назвою «Міжнародний приз «Вельвет»» з Татумом О'Нілом, Крістофером Пламмером, режисером якого став Браян Форбс. У 1978 році він також зіграв головну роль у психологічному фільмі жахів Аттенборо «Магія» про маріонетку демонічного черевомовця, який Джин Сіскел назвав одним із найкращих фільмів року.
• "1980–1989: Здобути популярність
• "1990–1998: Слава та визнання
• "2000–2014: Незалежне кіно та студійне кіно
• "2015–тепер: Відродження кар’єри та успіхи
У 2019 році Гопкінс зобразив Папу Бенедикта XVI проти Джонатана Прайса як Папу Франциска у фільмі Фернандо Мейреллеса «Два Папи». Він заявив: «Великий скарб працювати із Прайсом. Ми обидва з Уельсу. Він із півночі, а я з півдня». Дія фільму розгортається у Ватикані після скандалу з витоком інформації та слідкує за Папою Бенедиктом XVI, коли він намагається переконати кардинала Хорхе Маріо Берголіо переглянути своє рішення піти у відставку з посади архієпископа, оскільки він довіряє свої власні наміри зректися папства. У серпні 2019 року відбулася прем'єра фільму на кінофестивалі в Теллурайді, яка отримала схвальні відгуки критиків. Фільм почав транслюватися 20 грудня 2019 року на Netflix. Ігри Прайса та Гопкінса, а також сценарій Маккартена отримали високу оцінку критиків, і всі троє були номіновані за свою роботу на премії «Оскар», «Золотий глобус» і Британську кіноакадемію.
• "Акторський стиль та благодійність
Актор зіграв у 141 фільмі. Гопкінс відомий тим, що грає асоціальних персонажів, злочинців, диктаторів, а також відомих постатей. Наприклад, серійного вбивцю-канібала Ганнібала Лектера в фільмі «Мовчання ягнят». У цьому фільмі він з’являється на екрані лише протягом 16 хвилин і за ці хвилини актор отримав премію Оскар у номінації «Найкраща чоловіча роль». Він також грав низку історичних постатей. Зокрема: колишніх президентів США Джона Квінсі Адамса та Річарда Ніксона, диктатора Адольфа Гітлера, кінорежисер Альфреда Гічкока, Папу Римського Бенедикта XVI, письменника Клайва Стейплза Льюїса, політика Девіда Ллойда Джорджа. Актор підтримує і бере участь в багатьох благодійних проєктах, зокрема екологічного напряму і проєкти з боротьби із нарко- та алкозалежністю. Наприклад, у 1992 році він став основним меценатом британської благодійної організації Forward Trust та фінансово посприяв відкриттю першого підрозділу інтенсивної реабілітації від наркотиків та алкоголю. У 1998 він пожертвував 1 млн фунтів на збереження національного парку Snowdonia National Park в Уельсі. Гопкінс також є відомим членом групи з охорони навколишнього середовища Грінпіс. У 2007 році він брав участь у телевізійній рекламній кампанії проти полювання на китів у Японії.
Особисте життя Ентоні Гопкінс був тричі одружений. Перший шлюб з акторкою Петронеллою Баркер тривав всього 6 років (1966-1972). Від шлюбу з'явилася донька Ебіґейл Гопкінс (народилася 20 січня 1968). Актор не спілкується ні з дружиною, ні зі своєю донькою. В одному зі своїх інтерв'ю він розповів, що навіть не знає, чи має онуків. З народженням доньки шлюб почав розпадатись, а Ентоні Гопкінс — зловживати алкоголем. Другий шлюб Ентоні Гопкінса був з Дженніфер Лінтон і тривав 29 років (1973-2002). Вперше Дженніфер Лінтон познайомилася з Ентоні Гопкінсом у 1971 році. У той час вона працювала асистенткою режисера у студії Pinewood. Лінтон познайомилася з Гопкінсом, коли поїхала забирати його з аеропорту, позаяк він був надто п’яний і пропустив свій рейс. Роман виник, коли актор ще був одружений, і заради неї він залишив першу дружину і доньку. Розлучились Ентоні Гопкінс і Дженніфер Лінтон через те, що актор переїхав до США і отримав американське громадянство, а Дженніфер захотіла залишитися в Англії. Пізніше в інтерв’ю Гопкінс зізнався, що він жив окремо від дружини кілька років перед офіційним розлученням. Третій шлюб Ентоні Гопкінса зі Стеллою Аррояве триває з 2003 року і досі. За підтримки другої дружини актор боровся з алкоголізмом. З 1975 року Ентоні Гопкінс перестав уживати алкоголь. Його наштовхнула на це одна з подій – коли 29 грудня він, сильно напившись, опинився в Аризоні, абсолютно не пам'ятаючи і не знаючи, як і чому він туди приїхав. У 2017 році актор зізнався, що в нього Синдром Аспергера. Фільмографія 2022 — Син / The Son — Ентоні Мілер 2022 — Час Армагеддону / Armageddon Time — Аарон Графф 2021 — Віртуоз / The Virtuoso — наставник 2020 — Батько / The Father — Ентоні 2019 — Два Папи / The Two Popes — Папа Бенедикт XVI 2017 — Тор: Раґнарок / Thor: Ragnarok — Одін 2017 — Трансформери: Останній лицар / Transformers: The Last Knight — сер Едмунд Бертон 2016 — 2018 Світ «Дикий Захід» / Westworld — Роберт Форд 2016 — Автобан / Collide — Хаген Каль 2016 — Провина / Misconduct — Артур Деннінг 2015 — Ходімо зі мною / Blackway — Лестер 2015 — Екстрасенси / Solace — Джон Кленсі 2015 — Викрадення містера Хайнекена / Kidnapping Mr. Heineken — Фреді Гайнекен 2014 — Ной / Noah — Метушалах 2013 — Тор 2: Царство темряви / Thor: The Dark World — Одін 2013 — Ред 2 / Red 2 — Едвард Бейлі 2012 — Гічкок / Hitchcock — Альфред Гічкок 2011 — Калейдоскоп любові / 360 — Джон 2011 — Тор / Тор — Одін 2011 — Обряд / The Rite — Отець Лукас Тревент 2010 — Голі кулаки / Bare Knuckles — Ксав'єр Йонас 2010 — Ти зустрінеш таємничого незнайомця / You Will Meet a Tall Dark Stranger — Елфі Шепрідж 2010 — Людина-вовк / The Wolfman — Сер Джон Телбот 2009 — Місто кінцевого пункту призначення / The City of Your Final Destination — Адам 2007 — Беовульф / Beowulf — Король Гротґар 2007 — Вихор / Slipstream — Фелікс Бонгефер 2007 — Перелом / Fracture — Тед Кровфорд 2006 — Все королівське військо / All the King's Men — Суддя Ірвін 2006 — Боббі / Bobby — Джон Кейсі 2005 — Найпрудкіший «Індіан» / The World's Fastest Indian — Берт Монро 2005 — Доказ / Proof — Роберт 2004 — Александр / Alexander — Птолемей I Сотер 2003 — Диявол і Деніел Вебстер / The Devil and Daniel Webster — Деніел Вебстер 2003 — Заплямована репутація / The Human Stain — Колман Силк 2003 — Свобода: Історія про нас / Freedom: A History of Us — декілька ролей 2002 — Червоний Дракон / Red Dragon — Ганнібал Лектер 2002 — Погана компанія / Bad Company — Офіцер Овкс 2001 — Серця в Атлантиді / Hearts in Atlantis — Тед Бротіган 2001 — Ганнібал / Hannibal — Ганнібал Лектер 2000 — Як Грінч украв Різдво / How the Grinch Stole Christmas — оповідач 2000 — Місія нездійсненна 2 / Mission: Impossible II — Суонбек 1999 — Тіт — правитель Риму / Titus — Тіт Андронік 1999 — Інстинкт / Інстинкт — Ітан Пауелл 1998 — Знайомтесь - Джо Блек / Meet Joe Black — Вільям Періш 1998 — Маска Зорро / The Mask of Zorro — Дон Дієго де ла Вега / Зорро 1997 — Амістад / Amistad — Джон Квінсі Адамс 1997 — На межі / The Edge — Чарльз Морс 1996 — Прожити життя з Пікассо / Surviving Picasso — Пабло Пікассо 1996 — Серпень / August — Ієан Девіс 1995 — Ніксон / Nixon — Річард Ніксон 1994 — Легенди осені / Legends of the Fall — полковник Вільям Ладлов 1994 — Дорога на Веллвіл / The Road to Wellville — доктор Джон Гарві Келлог 1993 — Країна тіней / Shadowlands — Джек Льюїс 1993 — Наприкінці дня / The Remains of the Day — Джеймс Стівенс 1993 — Невинний / The Innocent — Гласс 1993 — Процес / The Trial — Священник 1993 — Вибрані виходи / Selected Exits — Гвин Томас 1993 — Бути найкращим / To Be the Best — Джек Фігг 1992 — Чаплін / Chaplin — Джордж Гайден 1992 — Дракула / Dracula — Професор Абрагам Ван Гелсинг 1992 — Говардс Енд / Howards End — Генрі Дж. Вілкокс 1992 — Експерт / Spotswood — Еррол Воллес 1992 — Утікач із того світу / Freejack — Freejack 1991 — Великі надії / Great Expectations — Абель Мегвіч 1991 — Війна однієї людини / One Man's War — Війна однієї людини 1991 — Мовчання ягнят / The Silence of the Lambs — Ганнібал Лектер 1990 — Години відчаю / Desperate Hours — Тім Корнелл 1989 — Хор несхвалення / A Chorus of Disapproval — Dafydd Ap Llewellyn 1989 — В самому серці / Heartland — Джек 1988 — Через озеро / Через озеро — Дональд Кемпбелл 1988 — Десята людина / The Tenth Man — Жан-Луї Чавел 1988 — Світанок / The Dawning — Кассій / Ангус Баррі 1987 — Чарінг Крос Роуд, 84 / 84 Charing Cross Road — Френк П. Доел 1987 — Другий екран / Screen Two — Гай Берджесс 1985 — Нечиста совість / Guilty Conscience — Guilty Conscience 1985 — Муссоліні і я / Mussolini and I — Граф Галеаццо Чіано 1985 — Голлівудські дружини / Hollywood Wives — Нейл Грей 1985 — Тріумфальна арка / Arch of Triumph — Ревік 1985 — Хороший батько / Хороший батько — Білл Гупер 1984 — Баунті / The Bounty — Вільям Блай 1984 — Чужі і брати / Strangers and Brothers — Роджер Квайф 1983 — Одружений чоловік / A Married Man — Джон Стрікленд 1982 — Горбань із Нотр-Дама / The Hunchback of Notre Dame — Квазімодо 1981 — Отелло / Othello — Отелло 1981 — Петро і Павло / Peter and Paul — Павло з Тарсу 1981 — Бункер / The Bunker — Адольф Гітлер 1980 — Зміна сезонів / A Change of Seasons — Адам Еванс 1980 — Людина-слон / The Elephant Man — Фредерік Тревс 1979 — Мейфлавер: Пригоди пілігримів / Mayflower: The Pilgrims' Adventure — капітан Джонс 1978 — Магія / Magic — Коркі Вітерс 1978 — Міжнародний приз «Вельвет» / International Velvet — капітан Джонсон 1977 — Міст надто далеко / A Bridge Too Far — підполковник Фрост 1977 — Чужа дочка / Audrey Rose — Елліот Гувер 1976 — Перемога в Ентеббе / Victory at Entebbe — прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабин 1976 — Справа про викрадення Ліндберга / The Lindbergh Kidnapping Case — Бруно Річард Гауптман 1976 — Похмура перемога / Dark Victory — доктор Майкл Грант 1975 — Всі створіння, великі і малі / All Creatures Great and Small — Зігфрід 1974 — Джаггернаут / Juggernaut — Джон Маклеод 1974 — Дівчина з Петрівки / The Girl from Petrovka — Костя 1974 — Дитинство / Childhood — Дендо 1974 — Омнібус / Omnibus — Марек 1974 — Королівська лава VII / QB VII — Адам Келно 1973 — Синяки / Black and Blue — Гай 1973 — Едвардіанці / The Edwardians — Девід Ллойд Джордж 1973 — Ляльковий дім / A Doll's House — Торвальд Гельмер 1972 — Молодий Вінстон / Young Winston — Девід Ллойд Джордж 1972 — Гра поета / Poet Game — Г'ю Сандерс 1972—1973 — Війна і мир / War & Peace (серіал) — П'єр Безухов 1972 — Людина поза межами / The Man Outside — Альберт Воттс 1971 — Великі вистави / Great Performances — Тео Гандж 1971 — Десять заповідей / The Ten Commandments — Стів 1971 — Коли проб'є вісім склянок / When Eight Bells Toll — Філіп Калверт 1970—1974 — П'єса дня / Play for Today (серіал) — Олександр Ташков / Боб 1970 — Біографія / Biography — Дантон 1970 — Департамент С / Department S — Грег Голлідей 1970 — Великий неповторний містер Дікенс / The Great Inimitable Mr. Dickens — Чарлз Дікенс 1969 — Гамлет / Hamlet — Клавдій 1969 — Дзеркальна війна / The Looking Glass War — Джон Ейвері 1968 — Компанія п'ятьох / The Company of Five — Річард Мейсон 1968 — Лев узимку / The Lion in Winter — Річард I Левове Серце 1967 — Білий автобус / The White Bus — Бречтейн 1967 — Блоха в її вусі / A Flea in Her Ear — Етьєн Плучекс 1965 — Людина в номері 17 / The Man in Room 17 — Доктор Гардинг Джерело......
Ви не можете створювати нові теми на форумі Ви не можете відповідати в темах на форумі Ви не можете редагувати свої повідомлення на форумі Ви не можете видаляти свої повідомлення на форумі Ви не можете голосувати в опитуваннях на форумі Ви не можете прикріплювати файли Ви не можете завантажувати файли
!УВАГА!
Сайт не надає електронні версії творів, а займається лише колекціонуванням та каталогізацією посилань, що надсилають та публікують на форумі наші читачі. Якщо ви є правовласником будь-якого представленого матеріалу і не бажаєте, щоб посилання на нього були в нашому каталозі, зв'яжіться з нами і ми негайно приберемо його. Файли для обміну на трекері надані користувачами сайту, і адміністрація не несе відповідальності за їх зміст. Прохання не завантажувати файли, захищені авторськими правами, а також файли нелегального змісту!
Alex
Догори