ҐІЙЄРМО ДЕЛЬ ТОРО. ЛАМАЮЧИ ХРЕБЕТ ЧАСУ
Як вже зазначалося, кіношлях Ґійєрмо Дель Торо розпочав на батьківщині, в Мексиці, у досить юному віці, там само зафільмував і свою першу повнометражну картину «Хронос», котра є своєрідним ключем до подальшої творчости режисера.
У
«Хроносі» дель Торо розповідає історію про спокусу безсмертям, за яке слід заплатити дорогу ціну. Головний герой фільму Хесус Ґріс після розлучення з дружиною самостійно виховує онуку та утримує невелику антикварну крамницю. Одного дня у статуї янгола він знаходить механічний пристрій, який має здатність продовжувати життя своєму власникові.
Проте омолодження дається непросто: механічний скарабей пробуджує у Хесусі потяг до вампіризму. Власне, споживання свіжої людської крови і є належною умовою і ціною безсмертя. Хесус не може стриматися від спокуси, проте відчайдушно бореться із собою. У фіналі він таки відвойовує своє право на людську гідність і, зрештою, на смерть, яка у картині виглядає благом.
У фільмі «Хронос» дель Торо розглядає кілька важливих для себе тем, з якими не розлучатиметься і в подальшому. Насамперед, це тема часу, отого самого хроносу, який невблаганно відміряє земне існування людини, по-друге ж, – це спокуса злом, відтак – тема вибору героя, на чий бік стати. По-третє, у його стрічках чільне місце посідатиме віра, передана через християнську, власне, католицьку символіку. І, по-четверте, головними героями стрічок дель Торо часто-густо виступатимуть діти, за чию чисту душу боротиметься Добро і Зло.
Все згадане знаходимо в картині «Хлопець із пекла» чи
«Гелбой», яку дель Торо зафільмував 2004 року. Це вже був його третій голлівудський фільм, проте по-справжньому перший авторський, адже саме тут режисерові вдалося втілити власні ідеї щодо екранізацій коміксів, шанувальником яких він завжди був.
Дель Торо вважає, що монстра в цих екранізаціях слід фільмувати так само, як звичайних людських персонажів. Для нього чудовисько є не просто винятком із правил, істотою-феноменом, дивом природи, а представником світу, альтернативного людському. Цей світ дуже небезпечний, проте люди в боротьбі між собою часто звертаються до нього. Власне, режисер і фільмує про війну між людьми, які так чи так, проте змушені звернутися до потойбічних сил.
У чудовиськах дель Торо цілком відображаються людські пристрасті, вони мало чим відрізняються від власне людей, хіба володіють надприродними силами та мають складнішу біологію. У всьому іншому – в їхньому прагненні до влади, в бажанні любити, елементарному марнославстві – вони такі самі, як люди. І коли справа доходить до вибору, їм доводиться вибирати між своєю демонічною природою та набутою людською сутністю.
У
другій частині «Гелбоя» дель Торо розгортає ту ж тему, цього разу протиставляючи людей та інших живих істот. Люди в цій історії – тільки одне з племен, які населяють землю. До того ж, від інших вони відрізняються зажерливістю, ніби мають , як сказано у фільмі, «дірку в серці».
Здолати цю зажерливість може тільки брутальна й нездоланна сила, перед якою люди відступають.
У другому «Гелбої» дель Торо творить сучасну казку з елементами екологічної проблематики, де жива природа, попри її агресивність, виявляється набагато прекраснішою за творіння людських рук. Він демонструє, наскільки багатим та розмаїтим є альтернативний людям світ, населений неймовірними дивовижними істотами.
Проте, як і минулого разу, героєві, породженню пекла, доводиться робити вибір між людством та подібними до себе творіннями.
Останній за часом фільм,
«Тихоокеанський рубіж», дель Торо випустив минулого року. Це фантастичний блокбастер про боротьбу людей та прибульців з інших світів, які готують вторгнення, використовуючи портал в океані. Від стандартного літнього блокбастера цю стрічку відрізняє певна амбівалентність сюжету, притаманна й іншими фільмам дель Торо.
У цій картині люди, машини та прибульці здатні утворити певну єдність, яка одного дня може виявитися і ворожою щодо земного існування, і навпаки, йому сприятлива. Вже зараз фільмується продовження цієї історії. Проте поки що перед нами битва з чужоземними і дуже агресивними істотами, у якій людям випадає досить гірка, хоча й героїчна доля.
Згадувані фільми – це далеко не вся творчість дель Торо, яка, окрім голлівудських, включає і його іспаномовні, власне, іспанські фільми. Йдеться про трилогію, що сфокусована на громадянській війні в Іспанії. Другий фільм із цієї трилогії, «Лабіринт фавна», чекає на нас у майбутньому. Сьогодні ж перша стрічка –
«Хребет диявола», яка створена режисером в Іспанії за підтримки братів Альмодоварів.
Паралельно з пригодами Карлоса та привида хлопчика Санті, в дитячому притулку розгортається правдива драма за участи дорослих. Тут вирують воістину іспанські пристрасті, сповнені ревнощів, ненависти та жадоби золота. У фіналі картини дві лінії зійдуться, аби по-своєму завершити сюжет.
Дель Торо громадянську війну в Іспанії вважає «останнім романтичним місцем, де відбулася війна з фашизмом». І прикметно, що це війна не тільки на рівні фізичному, реальному, побутовому, але й на метафізичному також.
(C) Арґумент-кіно
Anonymous
Догори