Хамітов Н.В. та ін. Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології. 4-е вид. перероб. та доп. (2016) [PDF]

Зміст

ВСТУПНЕ СЛОВО — 15
ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ — 16
ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ — 17
Лекція 1.
ПРОЯСНЕННЯ СПЕЦИФІКИ СХІДНОГО І ЗАХІДНОГО ШЛЯХІВ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ У СВІТІ (Н. Хамітов)
§1. Попереднє зауваження — 19
1. Чи існує проблема «Схід — Захід»? — 19
§2. Початкове визначення східного і західного шляхів буття — 19
§3. Можливість ментального взаємовпливу Сходу і Заходу — 21
2. Захід як шлях людського буття у світі — 22
§4. Античне і християнське в західному бутті — 22
§5. Західне буття як католицька, православна, протестантська культури і способи життя — 23
§6. Проблема північноамериканської, австралійської, латиноамериканської й африканської культур — 24
§7. Ідеї особистості, перетворення природи й історії як основоположні цінності західного шляху буття — 24
3. Східний шлях людського буття у світі — 25
§8. Буддійське світовідношення як актуальний максимум східного шляху буття — 25
§9. Основоположні начала східного шляху буття: природність, фаталізм, віддяка — 26
§10. Ідея карми та ідея прощення — 28
§11. Висновки і перспективи. Способи буття і філософування Заходу і Сходу — 29
Література до 1-ї лекції — 31
Лекція 2.
МЕЖІ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ ДАВНЬОЇ ІНДІЇ І КИТАЮ (Н. Хамітов)
§12. Попереднє зауваження — 32
1. Давньоіндійська філософія: моральна віддяка та її подолання — 32
§13. Корені індійської філософії: Веди й Упанішади — 32
§14. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара — 34
§15. Чому йога поширилася на Заході? — 35
§16. Буддизм: шлях звільнення від карми — 36
2. Давньокитайська філософія: друге народження буддизму — 40
§17. Даосизм: шлях знаходження безсмертя — 40
§18. Конфуціанство: ідея суспільної ієрархії — 42
§19. Буддизм у Китаї — 43
§20. Феномен чань-буддизму: активний вплив на реальність — 44
§21. Доля чань-буддизму в Японії: «мистецтво дзен» — 45
§22. Висновки і перспективи. Філософія давньої Індії і Китаю як підґрунтя східних вчень про людину — 45
Література до 2-ї лекції — 47
Лекція 3.
ЛЮДИНА І ЇЇ МЕЖІ В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ (Н. Хамітов)
§23. Попереднє зауваження — 48
1. Феномен ранньої античної філософії (рання класика) — 48
§24. Антична міфологія та її вираження в ранній античній філософії — 48
§25. Геракліт і Парменід: релятивістська й абсолютистська концепції людини і світу — 50
2. Класична антична філософія (зріла класика) — 52
§26. Сократ: «пізнай самого себе» — 52
§27. Платон: людина як в’язень у Печері — 54
§28. Аристотель: повернення в’язня в Печеру — 58
3. Філософія епохи еллінізму — 59
§29. Феномен еллінізму — 59
§30. Основні риси філософії епохи еллінізму та її школи — 60
§31. Скептицизм: чи розумний світ? — 60
§32. Стоїцизм як мужність жити — 60
§33. Епікуреїзм: етика насолоди — 61
§34. Неоплатонізм: світ як сходження Єдиного — 62
§35. Висновки і перспективи. Антична філософія як основа європейської філософії — 63
Література до 3-ї лекції — 65
Лекція 4.
РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ МЕЖ У ФІЛОСОФІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
§36. Попереднє зауваження (Н. Хамітов) — 66
1. Феномен середньовічної філософії — 66
§37. Християнство як світоглядне підґрунтя філософії Середньовіччя (Н. Хамітов) — 66
§38. Основні риси філософії Середньовіччя (Н. Хамітов) — 68
§39. Проблема періодизації і середньовічний спосіб філософування (Л. Гармаш) — 69
2. У джерела філософії середньовіччя (Л. Гармаш) — 70
§40. Атмосфера пізньої античності і дух християнства, що зароджується: гностицизм — 70
§41. Законодавець методу екзегези: Філон Олександрійський — 73
3. Початок середньовічної філософії: патристика — 75
§42 Загальна характеристика патристики (Н. Хамітов) — 75
§43 Визрівання основної проблематики філософії Середньовіччя: “група” Тертулліана і “група” Августина (Л. Гармаш) — 76
§44. Тертулліан: “Вірую, тому що абсурдно” (Л. Гармаш) — 78
§45. Августин Блаженний: самопізнання як умова пізнання Бога (Н. Хамітов) — 79
4. Завершення середньовічної філософії: схоластика — 79
§46. Що таке схоластика? (Н. Хамітов) — 79
§47. Чи існує людина взагалі? (Н. Хамітов) — 80
§48. Фома Аквінський і його раціональна містика (Н. Хамітов) — 80
§49. Абеляр і Елоїза: від любові людської до любові божественної? (Л. Гармаш) — 81
§50. Данте: “Що рухає сонце і світила?” (Л. Гармаш) — 84
§51. Висновки і перспективи. Значення середньовічної філософії для європейської культури (Н. Хамітов) — 85
Література до 4-ї лекції — 87
Лекція 5.
ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ: ЛЮДИНА-ТИТАН (Н. Хамітов)
§52. Попереднє зауваження — 88
1. Філософія відродження у контексті своєї епохи — 88
§53. Що таке епоха Відродження? — 88
§54. Основні риси філософії епохи Відродження — 89
2. Романське відродження: воскресіння античності — 90
§55. Загальна характеристика романського Відродження — 90
§56. Марсіліо Фічіно: творче злиття з Богом — 90
§57. Джордано Бруно і Галілео Галілей: два шляхи свободи — 91
3. Германське відродження: воскресіння першохристиянства — 93
§58. Загальна характеристика германського Відродження — 93
§59. Микола Кузанський і його діалектика Єдиного і безкінечного — 94
§60. Еразм Роттердамський: «Похвала глупству» — 95
§61. Мартін Лютер: повстання германського духу — 96
§62. Висновки і перспективи. Підсумки філософії Відродження: Людина, що Творить, і Людина, що Вірує — 97
Література до 5-ї лекції — 99
Лекція 6.
ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ: ГНОСЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЮДСЬКОЇ СУТНОСТІ
§63. Попереднє зауваження (Н. Хамітов) — 100
1. Загальна характеристика філософії нового часу: явище гносеологізму — 101
§64. Філософська проблематика Нового Часу (Л. Гармаш) — 101
§65. Основні риси філософії Нового Часу (Н. Хамітов, Л. Гармаш) — 102
2. Протистояння раціоналізму та емпіризму (Л. Гармаш) — 104
§66. Френсіс Бекон: «Знання — сила!» — 104
§67. Рене Декарт: «Мислю — отже існую» — 106
§68. Томас Гоббс: «Війна всіх проти всіх» — 108
§69. Джон Локк: Людина — «чиста дошка»? — 110
3. Три версії вчення про субстанцію: монізм, дуалізм, плюралізм (Л. Гармаш) — 113
§70. Дуалізм Рене Декарта — 113
§71. Бенедикт Спіноза: спасіння від афектів — 114
§72. Готфрід Лейбніц: людина як монада — 116
4. Виклик гносеологізму: філософська есеїстика і філософське мистецтво Нового Часу — 117
§73. Блез Паскаль: людина як мислячий очерет (Л. Гармаш) — 117
§74. Філософське мистецтво Шекспіра і Сервантеса: трагічні філософи Гамлет і Дон Кіхот (Н. Хамітов, Л. Гармаш) — 120
5. Завершення нового часу: епоха Просвітництва — 122
§75. Просвітницька парадигма про природу людини (Л. Гармаш) — 122
§76. Історичні типи Просвітництва (Л. Гармаш) — 123
§77. Висновки і перспективи. Гносеологізм Нового Часу і вихід за його межі (Н. Хамітов) — 125
Література до 6-ї лекції — 127
Лекція 7.
ПОГЛИБЛЕННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
§78. Попереднє зауваження (Н. Хамітов) — 128
1. Феномен німецької класичної філософії — 128
§79. Німецька класична філософія як ціле (Л. Гармаш) — 128
§80. Німецька філософська класика і її епоха (Н. Хамітов) — 130
2. Іммануїл Кант: межі розуму (Л. Гармаш) — 131
§81. «Що таке людина?» — 131
§82. Суперечність розуму із самим собою — 132
§83. Категоричний імператив — 135
3. Йоганн Готліб Фіхте: «Я» як діяльне начало (Л. Гармаш) — 137
§84. Від Канта до Фіхте — 137
§85. «Яка людина, така і її філософія» — 138
§86. Науковчення Фіхте і його «ідеалізм свободи» — 139
§87. Парадокси свободи у вченні Фіхте — 141
4. Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг: філософія тотожності (Л. Гармаш) — 142
§88. Від буття до мислення: натурфілософія — 142
§89. Тотожність свободи і необхідності: філософія мистецтва — 145
5. Абсолютний ідеалізм Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля — 147
§90. Абсолютна Ідея, Абсолютний Дух і людина (Н. Хамітов) — 147
§91. «Найсуттєвіше — шлях» (Л. Гармаш) — 148
§92. Висновки і перспективи. Всесвітнє значення німецької класичної філософії (Н. Хамітов) — 150
Література до 7-ї лекції — 151
Лекція 8.
РЕЛІГІЙНЕ ПОДОЛАННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НОВОКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ XIX СТ.
§93. Попереднє зауваження (Н. Хамітов) — 152
1. Йоганн Вольфганг Ґете: людина як Всесвіт (Л. Гармаш) — 152
§94. «Всю долю людства хочу я випробувати в собі» — 152
§95. «Людина — це той, хто здатний на неможливе» — 154
2. Романтизм: свобода і любов всупереч усьому (Н. Хамітов) — 157
§96. Феномен романтизму — 157
§97. Фрідріх Шлегель: свобода як іронія і любов — 159
§98. Новаліс: магічний ідеалізм — 161
3. Пізній Шеллінг: умоглядна містика (Л. Гармаш) — 162
§99. Шеллінг і його Муза: феномен Кароліни — 162
§100. Таємниця Абсолюту — 164
4. Серен К’єркегор: віра над безоднями страху і відчаю (Н. Хамітов) — 166
§101. Смисл страху — 166
§102. Два види відчаю — 168
§103. Висновки і перспективи. Новокласична філософія XIX ст. як переддень релігійного екзистенціалізму і персоналізму (Н. Хамітов) — 169
Література до 9-ї лекції — 170
Лекція 9.
АТЕЇСТИЧНЕ ПОДОЛАННЯ ГНОСЕОЛОГІЗМУ: НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. (Н. Хамітов)
§104. Попереднє зауваження — 171
1. Поняття класичної і некласичної філософії — 172
§105. Класична і некласична філософія: від загального до особливого? — 172
§106. Онтологічність трансцендентного в класичній філософії і символічність трансцендентного в некласичній — 173
2. Людвіг Фейєрбах як родоначальник некласичної філософії — 174
§107. Антропологія замість теології: людська сутність на землі й у небесах — 174
§108. Вчення Фейєрбаха про смерть і безсмертя людини — 175
3. Соціоцентрична парадигма людини: марксизм — 177
§109. Марксистська філософія як подолання гносеологізму через
категорію практики — 177
§110. Матеріалістичне розуміння історії — 178
§111. Категорія відчуження людини як начало і таємниця філософії марксизму — 179
§112. Метаморфози марксизму: філософія, ідеологія, практика — 182
4. Волюнтаризм: повстання проти Раціо — 184
§113. Загальне поняття волюнтаризму — 184
§114. Філософія Артура Шопенгауера: воля, страждання, уявлення — 185
§115. Фрідріх Ніцше: людина як канат між звіром і Надлюдиною — 187
5. Психоаналітична парадигма людського буття — 189
§116. Що таке психоаналіз? — 189
§117. Вчення Зигмунда Фрейда: травма існування і дитяча сексуальність — 189
§118. Карл Густав Юнг: архетипи колективного позасвідомого — 191
§119. Еріх Фромм: відчуження і любов — 194
§120. Висновки і перспективи. Зміст і тенденції некласичної філософії XIX — початку XX ст. — 196
Література до 9-ї лекції — 197
Лекція 10.
ЗУСТРІЧ СХОДУ ТА ЗАХОДУ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ КЛАСИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ
§121. Попереднє зауваження (Н. Хамітов) — 199
1. Українська класична філософія: першість серця — 200
§122. Витоки і риси української класичної філософії (Н. Хамітов, С. Крилова) — 200
§123. Григорій Сковорода: вчення про три світи (С. Крилова) — 201
§124. Памфіл Юркевич: серце і межі розуму (Н. Хамітов, С. Крилова) — 202
§125. Тарас Шевченко: міфотворець як християнин та язичник (Н. Хамітов, С. Крилова) — 204
2. Російська класична філософія: людське і боголюдське — 206
§126. Феномен російської класичної філософії (Н. Хамітов, С. Крилова) — 206
§127. Федір Достоєвський: краса врятує світ (С. Крилова) — 207
§128. Лев Толстой: війна і мир як чоловіче і жіноче (Н. Хамітов, С. Крилова) — 209
§129. Володимир Соловйов: ідея Боголюдства (Н. Хамітов, С. Крилова) — 211
§130. Олена Блаватська: містична еволюція людини і людства (Н. Хамітов) — 213
§131. «Срібний вік» російської класичної філософії (С. Крилова) — 215
§132. Висновки і перспективи. Слов’янський тип філософування як проблема (Н. Хамітов) — 218
Література до 10-ї лекції — 220
Лекція 11.
ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ МЕЖ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ ЗАХОДУ
§133. Попереднє зауваження (Н. Хамітов) — 221
1. Філософська антропологія (Н. Хамітов) — 221
§134. Філософська антропологія XX ст. — 221
§135. Макс Шелер: у пошуках цілісного вчення про людину — 222
§136. Гельмут Плеснер: людина як ексцентрична істота — 224
§137. Ернст Кассірер: людина як символічна тварина — 225
§138. Хосе Ортега-і-Гассет: спорт як вираження людської сутності? — 226
2. Екзистенціалізм — 228
§139. Феномен екзистенціалізму. Екзистенціалізм і екзистенціальний спосіб філософування (Н. Хамітов, С. Крилова) — 228
§140. Мартін Гайдеггер: людина як запитуюче буття (Н. Хамітов) — 230
§141. Феномен атеїстичного екзистенціалізму (Н. Хамітов) — 233
§142. Жан Поль Сартр: Я та Інший (Н. Хамітов) — 233
§143. Альбер Камю: самогубство філософське і життєве (Н. Хамітов) — 234
§144. Феномен релігійного екзистенціалізму (С. Крилова) — 237
§145. Карл Ясперс: гранична ситуація і вихід за межі повсякденності (Н. Хамітов, С. Крилова) — 238
§146. Габріель Марсель: за межі трагічної мудрості (Н. Хамітов) — 239
3. Персоналізм — 241
§147. Персоналізм як спосіб буття і філософська течія (Н. Хамітов) — 241
§148. Микола Бердяєв: Боголюдина над безоднею нествореної свободи (С. Крилова) — 243
§149. Лев Шестов: віра вища за розум? (Н. Хамітов) — 246
§150. Емманюель Муньє: трагічний оптимізм (С. Крилова) — 248
§151. Інші мислителі персоналістичної парадигми про межі людини (Н. Хамітов, С. Крилова) — 249
§152. Висновки і перспективи. Проблема протистояння і комунікації різних парадигм філософії людини в XX ст. Феномен постмодернізму (Н. Хамітов) — 251
Література до 11-ї лекції — 254
ФІЛОСОФСЬКИЙ СЛОВНИК: ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ (Н.Хамітов, С.Крилова) — 256