Автор починає монографію з осмислення методологічних проблем сучасної філософської антропології, і, окресливши власну методологію, показує, як вона працює у вирішенні як загальних теоретичних проблем цієї царини філософського знання, так і проблем, що стосуються теперішнього українського контексту — переходить від теоретичного до практичного повороту.
Для науковців, студентів, аспірантів, всіх тих, хто цікавиться проблемами філософської антропології.Зміст
Вступне слово.
Сучасна філософська антропологія: від теоретичного до практичного повороту — 7
Розділ 1.
ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК МЕТААНТРОПОЛОГІЯ: МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ ТА ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ — 13
1.1. Що таке філософська антропологія як метаантропологія? — 15
1.2. Філософська антропологія як метаантропологія: філософія розвитку людини — 20
1.3. Філософська антропологія як метаантропологія в якості метатеорії конкретних наук про людину і суспільство — 24
1.4. Сучасний проект філософської антропології як метатаантролології: теорія буденного, граничного й метаграничного буття людини. Концепт антропо-трансценденції — 32
1.5. Буденний, особистісний і філософський світогляд в контексті усвідомлення вектору розвитку людини — 41
1.6. Метаантропологія як подолання патріархального і феміністичного проектів філософії людини: гендерна антропологія та філософія статі — 46
1.7. Метаантропологія в контексті психоаналізу та андрогін-аналізу — 53
1.8. Основні методологічні принципи метаантропології як філософії розвитку людини. Метаантропологічний закон — 57
1.9. Евристичне значення філософської антропології як метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання — 61
Список використаних джерел — 65
Розділ 2.
РОЗВИТОК І САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ: ПРОЕКТИ МЕТААНТРОПОЛОГІЇ І ПОСТАНТРОПОЛОГІЇ — 69
2.1. Проблема сенсу розвитку і самореалізації людини: метаантропологія як філософія трансцендування, постантропологія як філософія оволодіння — 71
2.2. Метаантропологія та постантропологія як проекти розвитку і самореалізації людини: протистояння і можливість взаємодії — 76
2.3. Метаантропологічний потенціалізм як розв’язання суперечності метаантропології і постантропології — 82
Список використаних джерел — 88
Розділ 3.
ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК ФІЛОСОФІЯ СТАТІ ТА ГЕНДЕРУ — 91
3.1. Актуальність проблеми статі та тенденції її дослідження в історії європейської філософії людини — 93
3.1.1. Філософія статі та гендеру як відповідь на кризу патріархального — 93
3.1.2. Феномен статі в історії європейської філософсько-антропологічної думки — 94
3.2. Екзистенціальна стать: доцільність поняття — 97
3.2.1. Духовність та душевність як вияви екзистенціальної статі — 97
3.2.2. Поняття «екзистенціальна стать» та визначення філософії статі — 99
3.3. Методологія осягнення екзистенціального виміру статі: означення базових концептів — 101
3.3.1. Методологічний поворот в осягненні проблеми статі: від метафізики до метаантропології — 101
3.3.2. Концепт андрогінізму — 104
3.3.3. Концепт сексуальності — 107
3.3.4. Концепт Еросу — 111
3.3.5. Філософія статі як андрогінологія — 114
3.4. Стратегії взаємодії екзистенціальної чоловічості та жіночості: теорія андрогін-аналізу — 116
3.4.1. Три стратегії взаємодії екзистенціальної чоловічості та жіночості — 116
3.4.2. Андрогін-аналіз та можливість нового підходу до феномену фемінізму — 122
3.5. Екзистенціальний вимір статі у проблемному полі напрямів філософії статі та гендеру — 124
3.5.1. Культур-антропологія статі (культурологія статі) та її предмет — 124
3.5.2. Психо-антропологія статі — 125
3.5.3. Гендерна антропологія (філософія гендеру) як напрям філософії статі — 126
3.5.4. Проблема екології статі та футурології статі — 129
Список використаних джерел — 131
Розділ 4.
ПРОБЛЕМА СВОБОДИ: ВІД БУНТУЮЧОЇ ЛЮДИНИ ДО ЦІЛІСНОСТІ ЧОЛОВІКА ТА ЖІНКИ В ЛЮБОВІ — 133
4.1. Методологічні орієнтири осягнення екзистенціальних вимірів свободи — 135
4.2. Свобода як екзистенціал та екзистенціальна свобода — 137
4.3. Свобода та феномен чужого — 140
4.4. Свобода у буденному, граничному та метаграничному вимірах людського буття — 143
4.5. Гуманізм як основоположний критерій розвитку свободи — 146
4.6. Гендерні виміри свободи: проблема виходу за межі протистояння — 150
4.7. Патріархальний та феміністичний проекти людського буття: суперечність свободи і любові — 152
4.8. Гуманістичний проект свободи: андрогінна свобода як любов — 158
Список використаних джерел — 163
Розділ 5.
ПОТЯГИ ДО ЕРОСУ І ТАНАТОСУ В БУТТІ ЛЮДИНИ: ЗУСТРІЧ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ І ПСИХОАНАЛІЗУ — 165
5.1. Метаантропологія як методологія осягнення еротичного і танатичного в людському бутті — 167
5.2. Креативність як одухотворення еротичного та олюднення соціалізації — 177
5.3. Геніальність як найвищий прояв еротичного і активізація танатичного — 188
5.4. Еротичне і танатичне в життєвому світі чоловіка та жінки — 198
Список використаних джерел — 203
Розділ 6.
ЄВРОПЕЙСЬКА ЛЮДИНА ЯК ПРОБЛЕМА ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ: ВІДМІННІСТЬ ТА ЄДНІСТЬ АРХЕТИПІВ КУЛЬТУРИ — 205
6.1. Європейська людина: античне, готичне та слов’янське начала — 207
6.2. Екзистенціально-антропологічний тип: проблема становлення — 212
6.3. Архетипи культури як основа цінностей екзистенціально-антропологічного типу — 225
6.4. Архетипи української культури та своєрідність екзистенціально-антропологічного типу української людини: минуле та сучасність — 244
6.5. Екзистенціальні і соціальні ландшафти Європи XXI століття — 259
Список використаних джерел — 265
Розділ 7.
ПРАКТИЧНИЙ ПОВОРОТ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ АНТРОПОЛОГІЇ: ОСМИСЛЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ УКРАЇНИ — 269
7.1. Гідна самореалізація людини як умова, мета і зміст цивілізаційного проекту України — 271
7.2. Продуктивний цивілізаційний вибір і цивілізаційний проект як умова суб’єктності країни — 285
7.3. Цивілізаційний проект України як відповідь на глобальні виклики людській природі — 289
7.4. Цивілізація гідної самореалізації людини: роль українських науковців — 294
7.5. Проблема гідної самореалізації людини в умовах гібридного світового порядку — 296
Список використаних джерел — 299
Розділ 8.
КОНСОЛІДАЦІЯ І КОНФРОНТАЦІЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ — 301
8.1. Суспільна консолідація та суспільна конфронтація: визначення й аналіз суперечливої взаємодії — 303
8.1.1. Методологія осягнення консолідації і конфронтації в бутті людини — 303
8.1.2. Суспільна консолідація і конфронтація: визначення і логіка розвитку — 316
8.2. Характер консолідації у тоталітарному, авторитарному та демократичному суспільствах — 326
8.3. Консолідація українського суспільства на демократичних і гуманістичних засадах — 332
Список використаних джерел — 346
Розділ 9.
ГІБРИДНА ВІЙНА: ВИКЛИК ЛЮДСЬКІЙ ПРИРОДІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ — 349
9.1. Війна і світовий порядок — 351
9.2. «Холодна» війна XX століття і гібридна війна в сучасному світі — 356
9.3. Гібридна війна в світі і Україна: що означає бути суб’єктом історії і геополітики? — 359
Список використаних джерел — 366
Розділ 10.
ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ЯК ФІЛОСОФІЯ ЛЮДЯНОСТІ: ЧИННИК ЦІННІСНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНИ — 367
10.1. Яка філософія здатна об’єднувати суспільство? — 369
10.2. Структура консолідації в контексті її суб’єктів — 373
10.3. Філософія людяності як наука, освіта і публіцистика: майбутнє і сучасність ціннісної консолідації — 375
10.3.1. Філософська наука і освіта як фактор ціннісної консолідації суспільства у майбутньому — 375
10.3.2. Природа філософської публіцистики та її здатність бути чинником ціннісної консолідації в сучасності — 377
10.3.3. Філософська наука, освіта, публіцистика та їх вплив на різні рівні консолідації — 380
10.4. Філософське мистецтво, його діалоговий характер та інтегруюча роль — 382
10.5. Сучасна філософія в Україні: можливості актуалізації цілісності суспільства — 386
Список використаних джерел — 389
Заключне слово — 391
Anonymous
Догори