Про композитора
Антон Коціпінський (1816-1866) - український композитор, фольклорист, педагог, видавець.
Народився м. Андрихів поблизу Кракова, за походженням поляк. Навчався гри на фортепіано, органі, а також мистецтву композиції у свого батька, органіста й керівника оркестру Львівського кафедрального собору. 10 років прослужив у австрійському військовому оркестрі в Чернівцях. У 1845 році переїхав до Кам'янця-Подільського, де давав уроки музики, а з 1847 року працював у нотному магазині. Захопився фольклористикою, почав активно збирати й записувати українські народні пісні. У 1849 році через політичні мотиви був висланий з Російської імперії, жив у Відні. 1853 року повернувся до Кам'янця-Подільського, з 1855 р. постійно проживав у Києві, займався видавничою справою. Відкрив нотні магазини в Кам'янці-Подільському, Києві, Кишиневі, Житомирі. Брав активну участь у музичному житті Києва: і як організатор аматорських музичних вечорів, і як співак-виконавець (тенор).
У 1861 році Антон Коціпінський оприлюднив власну збірку "Пісні, думки і шумки руського народу на Поділлі, Україні і в Малоросії", що являла собою науково-етнографічну публікацію українського музичного фольклору й водночас містила матеріал для домашнього музикування. До збірки увійшло 45 пісень, 42 думки і 13 шумок.
У 1860–1870-х рр. унаслідок наступу царату на українську мову та репресій, спрямованих проти польського та українського визвольних рухів, збірку Коціпінського в Російській імперії було вилучено з продажу й заборонено.