Павло Тичина. Твори у дванадцяти томах [т.1-12] (1983-1990) [pdf,djvu] Оцифровано Гуртом
Мова: українська
Опис:Павло́ Григо́рович Тичи́на (11 (23) січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — † 16 вересня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет,перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох скликань (1953–1959), депутат Верховної Ради УРСР з 1-го по 7-ме скликання. Міністр освіти УРСР (1943–1948). Академік АН УРСР (1929). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).
У 1970–1971 український письменник Василь Стус написав літературну розвідку про творчість Павла Тичини під назвою «Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)». У цій роботі він схвально оцінював ранню творчість Тичини і піддавав критиці загальновідомий і прославлений соцреалізм. У 1972 р. після арешту Стуса робота була конфіскована і пролежала в архівах КДБ упродовж двох десятиліть. Під час суду вона слугувала одним із свідчень злочинної діяльності Стуса. Ось яку характеристику Стус дає творчості Тичини: «Слава генія, змушеного бути пігмеєм, блазнем при дворі кривавого короля, була заборонена. Слава ж пігмея, що став паразитувати на тлі генія, була забезпечена величезним пропагандистським трестом… В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину — нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням…Як би там не було, Тичина — така ж жертва сталінізації нашого суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Скрипник, Зеров чи Курбас. З однією різницею: їхня фізична смерть не означала смерті духовної. Тичина, фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування як духовний мрець, до існування по той бік самого себе. Тичина піддався розтлінню, завдавши цим такої шкоди своєму талантові, якої йому не могла завдати жодна у світі сила. Починалася смуга подальшої деградації поета, причому деградував покійний поет так само геніально, як колись писав вірші. Геніальний Тичина вмер. Лишився жити чиновник літературної канцелярії, довічно хворий на манію переслідування, жалюгідний пігмей із великим ім'ям Тичини. Творчість Тичини 30-х років — це тільки маніпуляції над небіжчиком, спроби використати мерця. Як не моторошно це казати, але наступна творчість Тичини — це майже ірреальні спроби примусити усміхатися голий череп. Вірші поета перестали бути актом індивідуальної творчості: ці бездарні версифікаційні вправи уже писав хтось — але мертвою поетовою рукою. Кажуть, не одну ніч Тичина лягав спати не роздягаючись: він чекав арешту...Тичини не одживили і роки після XX з'їзду КПРС, коли Рильський і Бажан повернулися до перерваної на 25 років молодості. Тичина цього зробити не міг. Можливо, йому і тут підказала інтуїція: одживлюватись — зарано; попереду ще будуть холоди.
Дванадцятитомне видання творів у п'ятнадцяти книгах ( томи 5, 8 і 12 вийшли у двох книгах).
Принцип розташування матеріалу у виданні жанрово-хронологічний:
томи 1—3 — поетичні твори (1906—1934, 1935—1954, 1955— 1967);
том 4 — поема-симфонія «Сковорода»;
томи 5—6 — переклади поетичних, драматичних і прозових творів та оперних лібретто;
том 7 — прозові твори;
томи 8—10 — літературно-критичні та публіцистичні статті, праці з питань мистецтвознавства і мовознавства (1919—1945, 1946—1960, 1961—1967);
том 11 - щоденникові та інші записи, нотатки;
том 12 — фольклорні записи, листи, малюнки, короткий літопис життя і творчості П. Г. Тичини та алфавітний покажчик творів до всіх томів.
Поетичні твори подаються за збірками. Поезії, що не ввійшли до збірок, та незавершені твори, інсценізації, драматичні етюди вміщуються в розділі «Поза збірками».
Автор: Павло́ Григо́рович Тичи́на
Місце видання: Київ
Видавництво: Наукова думка
Редакційна колегія: О.Т.Гончар та інш.
Упорядкування та примітки: О.І.Кудіна
Вступна стаття: Леоніда Новиченка
Формат: pdf,djvu
Кількість сторінок: 8731
Джерело: власна бібліотека, сканування і обробкакнига оцифрована у рамках проекту
"Оцифрування книг Гуртом"
|
Anonymous
Догори